Десятиліттями японські облігації вважалися надійним притулком для інвесторів, але тепер цей ринок ризикує перетворитися на джерело шоку для глобальної економіки. Різке зростання дохідності японських держоблігацій через політику нової прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїчі може створити ефект доміно, здатний вплинути на фінансові ринки США та Європи. Які три глобальні наслідки японської кризи? Головне з розбору від Bloomberg
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Протягом більшої частини XXI століття ринок японських державних облігацій (JGB) вважався взірцем стабільності. Інвестори розглядали Токіо як джерело дешевого фінансування та безпечний притулок під час глобальних потрясінь.
У січні 2026 року ситуація кардинально змінилася. Через плани прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїчі запровадити масштабне фіскальне стимулювання економіки та податкові пільги ринок перетворився на джерело потенційного шоку для глобальної економіки. Ринок держоблігацій Японії обсягом $7,3 трлн зазнав потрясіння, спровокувавши хвилю волатильності, яка загрожує фінансовій стабільності від США до Європи, пише Bloomberg.
Які ж причини та наслідки? Forbes Ukraine обрав головне з матеріалу.
Кінець стабільності японських держоблігацій
Раніше зміни дохідності японських облігацій на чверть відсотка займали тижні або навіть місяці. Нині такі стрибки відбуваються протягом однієї торгової сесії, шокуючи трейдерів своєю швидкістю та масштабом, ідеться в статті Bloomberg.
«Це нова ера. Я не думаю, що дохідність в Японії досягла межі. Це лише початок – існує ймовірність, що відбудуться сильніші шоки», – цитує Bloomberg слова Масаюкі Когучі, виконавчого директора фонду Mitsubishi UFJ Asset Management.
Після завершення експерименту Банку Японії з від’ємними відсотковими ставками в березні 2024-го ринок пережив серію розпродажів, які стають дедалі частішими та неконтрольованими.
Ключовою причиною нинішньої кризи стала політика премʼєр-міністерки Санае Такаїчі. На тлі дострокових виборів, призначених на лютий 2026 року, вона просуває плани фіскального стимулювання, які передбачають значне збільшення державних видатків та податкові пільги, пише Bloomberg.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Дострокові вибори в Японії та прем'єрка Такаїчі
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Дострокові парламентські вибори в Японії призначені на 8 лютого 2026 року. Про розпуск нижньої палати прем’єр-міністерка Санае Такаїчі оголосила 23 січня. Такаїчі очолила уряд у жовтні 2025-го, ставши першою жінкою в історії країни на цій посаді.
Пояснюючи це рішення, вона зазначила, що хоче, аби вибори продемонстрували довіру до неї з боку населення. Наразі Ліберально-демократична партія Такаїчі не має більшості у обох палатах парламенту.
Премʼєрка очікує, що вибори змінять статус-кво, що може забезпечити підтримку її планів щодо фіскального стимулювання економіки, включно з підвищенням державних видатків та податковими пільгами.
Це викликало занепокоєння інвесторів стосовно фінансової дисципліни країни, яка і так має найбільший серед країн G7 державний борг – близько 230% від ВВП. Деякі інвестори вже проводять паралелі з кризою у Великій Британії часів колишньої прем’єр-міністерки Ліз Трасс у 2022-му, коли непродумана бюджетна політика обвалила ринок облігацій.
Ситуацію ускладнює інфляція, яка після десятиліть низьких цін закріпилася вище цільового рівня Банку Японії. У 2025 році базова інфляція сягнула 3,1%. Вже четвертий рік поспіль, коли зростання перевищує ціль Банку Японії у 2% за індексом споживчих цін, зазначає Bloomberg.
Телезвернення прем'єр-міністерки Японії Санае Такаїчі, у якому вона оголошує про розпуск нижньої палати парламенту країни. Фото Getty Images
Три глобальні наслідки японської кризи
Японська криза не обмежується локальними проблемами. «Кожне зростання ставок у Японії спричиняє хвилю спекуляцій, адже інвестори намагаються передбачити наступний великий фінансовий стрибок», цитує Bloomberg Аріф Хусейн із T. Rowe Price.
Видання виділяє три потенційні наслідки японського фінансового шторму для глобальних ринків:
Перший – ефект доміно для боргових ринків. Кожні 10 базисних пунктів шоку на ринку японських облігацій додають 2–3 базисні пункти тиску на дохідність казначейських облігацій США, згідно з аналізом Goldman Sachs. Стрибок дохідності в Токіо автоматично тягне за собою зростання вартості запозичень у США, Великій Британії та Німеччині.
Другий – загроза масової репатріації капіталу. Японські інвестори тримають за кордоном активи на суму близько $5 трлн. Оскільки дохідність японських облігацій зростає (наприклад, дохідність 40-річних паперів перевищила 4%), інвестування в своїй країні стає привабливішим.
Великі гравці, такі як Sumitomo Mitsui Financial Group, вже заявили про намір агресивно відновлювати портфелі японських облігацій за рахунок продажу іноземних активів. Якщо цей процес стане масовим, це спровокує розпродаж активів по всьому світу.
Третій – крах стратегії Carry Trade. Дешева японська єна роками використовувалася для фінансування купівлі високодохідних активів за кордоном (стратегія carry trade). В цю стратегію вкладено до $450 млрд, за оцінками Mizuho Securities. Зростання ставок і волатильність єни роблять цю торгівлю збитковою, змушуючи інвесторів екстрено швидко продавати активи, щоб уникнути збитків, що призводить до падіння ринків акцій та облігацій.
Світ спостерігає за тим, як Японія проходить через болісний перехідний період. Іноземні інвестори, частка яких у грошових операціях з облігаціями зросла з 12% у 2009 році до 65% нині, лише посилюють амплітуду коливань, пише Bloomberg.
«Японія опинилася в дуже вразливому становищі, – каже виданню портфельний керуючий Marlborough Investment Management Джеймс Еті. – Якщо влада просто ігноруватиме ці рухи, ринок може стати справді нефункціональним, і тоді їм доведеться реагувати на набагато гіршу ситуацію».
