Верховна Рада та Кабмін планують змінити підхід до бронювання працівників українських компаній від мобілізації до Збройних Сил. Нардепи вже підтримали в першому читанні урядовий законопроєкт, який розширює можливості бізнесу та громадян отримувати відтермінування.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
У законопроєкті, який Верховна Рада підтримала 20 вересня в першому читанні, не передбачені конкретні зміни в діючій процедурі бронювання співробітників українських компаній.
Однак він дасть змогу уряду розширити перелік військовозобовʼязаних та підприємств, працівники яких теоретично можуть бути заброньовані, йдеться в письмовому коментарі, наданому Forbes пресслужбою Мінекономіки.
Що зміниться, якщо Рада все ж таки ухвалить нові правила бронювання від мобілізації?
Як та коли запрацює «нове бронювання»
«Зараз це лише ті підприємства, установи, організації, що виконують мобілізаційні завдання. Це обмежена кількість», – уточнює заступник міністра економіки Ігор Фоменко.
Закон пропонує дозволити бронювати співробітників підприємств, які:
- мають мобілізаційні завдання;
- виробляють товари, виконують роботи та надають послуги для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
- є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
«Закон достатньо рамковий, критерії та порядок бронювання повинен окремо визначити Кабмін», – пояснює нардеп від «Слуга народу», член комітету ВР із питань національної безпеки та оборони Федір Веніславський.
Наразі відстрочка від мобілізації надається на 6 місяців. 7 вересня уряд затвердив пропозицію Мінекономіки продовжити термін ще на два місяці для працівників, які були заброньовані у березні та квітні.
Як подати заявку на бронювання
Для того щоб забронювати співробітника, підприємство має звернутися з заявою до Мінекономіки або профільного міністерства. Наприклад, аграрії – до Мінагро, ІТ-фахівці – до Мінцифри, працівники транспортної галузі – до Мінінфраструктури.
Заяви, які пройшли погодження в міністерствах, подаються на затвердження до Міноборони. Якщо заперечень немає, Мінекономіки видає наказ про бронювання співробітників.
Бронювання в онлайн-режимі, яке Мінекономіки анонсувала ще в травні, поки що під питанням. «Реєстр військовозобовʼязаних – це інформація з обмеженим доступом, – зазначає Фоменко з Мінекономіки. – Потрібно визначитись, яким чином врегулювати питання доступу до неї».
Перелік критично важливих підприємств має затвердити Кабмін, але вже після прийняття закону. Мінекономіки вже почало його формування, йдеться в коментарі від імені пресслужби. Деталей представники міністерства поки що не наводять.
Законопроєкт может потрапити на розгляд нардепів вже в жовтні, каже голова фракції «Голос» Ярослав Железняк. Схожі прогнози має й Веніславський зі «Слуга народу».
«Підтримка в комітеті та парламенті є, але зрештою все буде залежати від кількості та якості правок, які пропонують депутати», – каже Веніславський.
Після прийняття закону в Кабміну буде два місяці на те, щоб розробити критерії для підприємств, які можуть отримати бронювання.
Які правила бронювання хоче бачити бізнес
Законопроєкт має впорядкувати процес бронювання і зробити його прогнозованим та менш бюрократизованим, каже СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський.
Було б виправдано, якби Кабмін, прописуючи нову процедуру бронювання, вніс ІТ-галузь до критично важливих для економіки, вважає директор з галузевих питань компанії N-iX Святослав Кавецький.
«Якщо дивитися на обсяги торгівлі послугами, які забезпечує галузь, це доволі відчутно. Зараз це чи не єдина галузь, що зберегла довоєнні обсяги й навіть демонструє тенденцію до зростання», – каже він.
Обидва представники ІТ-галузі зазначають, що закон досі ніяк не врегульовує питання ФОПів та гіг-контрактів. Кавецький із N-iX сподівається, що бронювання таких співробітників потрапить до редакції закону, поданої до другого читання.
Інші представники бізнесу мають надію, що прийняття нового закону зрушить з місця процес бронювання, який зараз фактично на стопі. «90% заяв, які надходять до Міноборони, не проходять погодження, – розповідає на правах анонімності юрист, що консультує Офіс президента. – Ситуація має змінитися з прийняттям нового закону, який розширює перелік підприємств».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
