Фармацевтична компанія AstraZeneca оголосила про плани масштабного розширення своєї присутності в США, включно з будівництвом найбільшого у світі виробничого об’єкта в штаті Вірджинія. Це – реакція британського фармгіганта на торговельні тарифи США та частина стратегії компанії з подвоєння доходів, пише CNBC.
Купуйте річну передплату на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою від 1 350 грн.
Деталі
- AstraZeneca інвестує $50 млрд у розвиток виробничих потужностей та досліджень у США до 2030 року. Основою інвестицій стане новий завод у Вірджинії, де виготовлятимуть препарати для контролю ваги та метаболічних порушень, зокрема пероральний засіб на основі GLP-1 для лікування ожиріння.
- Це буде найбільша інвестиція в історії компанії, яка передбачає використання штучного інтелекту, автоматизації та аналітики даних для оптимізації виробництва, зазначило видання.
- Компанія планує розширити дослідження та виробництво клітинної терапії в штатах Меріленд, Массачусетс, Каліфорнія, Індіана та Техас. Очікується створення десятків тисяч нових робочих місць.
- Гендиректор компанії Паскаль Соріо зазначив, що інвестиції демонструють віру AstraZeneca в інноваційність американської біофармацевтичної галузі та допоможуть досягти мети – $80 млрд річного доходу, половину з якого очікують отримати саме з американського ринку.
Контекст
США вже є ключовим ринком для AstraZeneca: у 2024 році американський ринок забезпечив понад 40% річного виторгу компанії.
У листопаді 2024 року, після президентських виборів у США, AstraZeneca вже оголошувала про $3,5 млрд інвестицій. Також нещодавно з’явилися повідомлення про можливий переїзд лістингу компанії з Лондона до США, що може стати суттєвим ударом для британського фондового ринку. У компанії ці чутки не прокоментували.
Конкуренти AstraZeneca – Novartis, Sanofi, Roche, Eli Lilly та Johnson & Johnson – нарощують вкладення в США. Причиною є політика адміністрації президента Дональда Трампа, яка передбачає повернення виробництва ліків до США.
Уряд США розглядає нові тарифи на імпорт фармацевтичної продукції – результати розслідування очікуються наприкінці липня. Трамп заявив про можливість введення мит до 200% із пільговим періодом у 12–18 місяців, щоб компанії встигли перемістити виробництво. Однак фармвиробники вважають цей термін занадто коротким – більшість ліків вимагають 3–4 роки для налагодження повного виробничого циклу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
