Тарас Прохасько - письменник. Фото з особистого архіву
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
У мене світогляд біолога. Мені цікаво досліджувати людей. Ще я прагматик. І дуже добрий слухач.
Найкраще у мене виходять дрібні штуки, на які зазвичай ніхто не звертає уваги. Наприклад, я чудово квашу капусту. Добре пораюся на кухні і готую. Добра кухня починається з гострого ножа і правильної пательні. Ще чудово граю в бадмінтон.
Для щасливого життя я не потребую мрій. Мені настільки подобається те, що зі мною стається, що я не хочу нічого прискорювати і ні на що впливати.
З іншого боку, ще мудрий Йосиф Сліпий вчив бажати великого. Якби можна було загадати будь-яке бажання, я б мріяв, аби в Карпатах було море. Чи бодай затока. Я виріс біля гірських річок. Поєднання води і гір для мене – майже фізична потреба. Я б дуже хотів частину року проводити у маленькій хатинці біля моря і гір. Саме так я уявляю собі щастя.
Мені найцікавіші самопізнання і саморефлексія. Пошук гармонії між людиною і світом. Мені цікаво думати про те, як влаштовано цей світ, як у ньому жити і як вибудувати власну систему радості.
Купуючи книжки, люди передовсім купують не знання, а можливість перебування у певному емоційному стані.
Книжки для мене – спосіб роботи над внутрішнім спокоєм. Медитативна практика, що допомагає розібратися у собі, сформувати власний світогляд, підготуватись до майбутнього.
Я народився і живу в Івано-Франківську. Це частина мене, моя «коренева система». Спосіб і темп життя, притаманний Франківську, мені цікавіший, аніж життя деінде. Повноту життя можна відчути навіть у такому провінційному і навіть дещо обмеженому місті.
Що визначає цю повноту життя? Для мене це те, що породжує всю палітру емоцій: страх, захоплення, радість, смуток, подив. Емоції роблять буття змістовним, а людину – живою. Вони доступні усім і щомиті. Люди часто легковажать тим, аби жити повним емоційним життям. І цим себе дуже обкрадають.
Що більше ти знаєш про множинність чужих виборів, то спокійніший щодо свого власного. Ти усвідомлюєш, наскільки різним може бути життя. Хтось обрав одне, ти – інше. Людину робить унікальною саме низка цих життєвих виборів. Можливість зробити свій вибір робить життя прекрасним.
Я не боюся викликів. Але «включаюся» лиш у ті випробування, у яких бачу сенс.
Я авантюрна людина. Замолоду любив ходити без запрошення на весілля до найвідомішого ресторану Франківська. Моїм челенджем було влитися у компанію так, ніби я там сто років усіх знаю. Мене жодного разу не викрили. Мені подобалося випробовувати власні межі. Я і зараз люблю це робити. Корисно час від часу себе питати: коли востаннє ти робив щось уперше?
Отримувати нові досвіди – надважливо. Для письменника не існує зайвого досвіду. Кожен збагачує, кожен «вигулькне» під час написання якогось твору. Моє життя в цьому сенсі – експериментальний цех.
Зараз багато говорять про крихкість і хиткість світу. У мене немає відчуття, що світ мені щось винен. Відтак немає і очікувань. Усе, що з нами відбувається, вже було раніше. Це єдина можлива стабільність у мінливому світі.
Єдиний глобальний світовий виклик, який мені справді турбує, – екологія та зміна клімату.
Найбільше в житті мене надихають моменти взаємовпливу ідей, людей, різних форм життя. Наприклад, коли я виходжу на балкон і помічаю, як іще зелений виноград оплітає уже жовте листя. Чи коли палю цигарку і вона поволі стає мною, зникає у мені. Для мене краса життя – у найбуденніших речах.
Я не дуже вірю у чудесні можливості, що падають на голову. Мій рецепт – творити їх самотужки. Не мріяти про зустріч із кимось відомим, а не пройти повз цікаву людину поруч. Усі чудеса світу – поруч. Їх не треба чекати чи закликати. Досить не пропускати.
Головний страх, який мені вдалося подолати, – необхідність відповідати чужим очікуванням. Я довго домовлявся із собою, що маю право не відповідати чиїмось уявленням про мене.
Три мої найсильніші якості – терплячість, доброзичливість та сміливість.
Хотів би навчитися ще багатьох речей. Мрію опанувати детективний жанр та навчитися писати сценарії.
Книжки для мене – спосіб роботи над внутрішнім спокоєм
Опубліковано в пʼятому номері журналу Forbes (листопад 2020)
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
