У розпорядженні Forbes є резюме та зміст позову (Executive Summary of the Claim) ексакціонера Sense Bank ABH Holdings до України, який було подано 29 грудня. Колишні власники націоналізованої установи вважають, що український уряд скористався фактором війни з Росією, щоб відібрати банк, кінцевими бенефіціарами якого були росіяни Михайло Фрідман, Петро Авен та партнери. Про це йдеться у редакційній статті Forbes.
Ключові факти
- Forbes ознайомився зі змістом позову та його коротким резюме. У частині, де викладено фактаж справи, позивачі спочатку описують роботу банку до 2022 року: його фінансові результати, корпоративне управління за «західним зразком», співпрацю з місцевим регулятором.
- Останній блок починається з пункту «Українська історія клептократії, яка лише загострилась через війну». У ньому містяться звинувачення в бік України в «невиправданих та дискримінаційних діях» до банку та його власників. Йдеться про PR-кампанію проти банку, необґрунтовані кримінальні справи, перепони спробам банку провести реструктуризацію структури власності, низку законів, направлених на «експропріацію банку», власне «незаконну експропріацію», перелічується в змісті позову.
- Коротке резюме позову, що є у Forbes, містить пʼять пунктів. По-перше, до націоналізації Sense Bank був провідною комерційною фінустановою в Україні. По-друге, під керівництвом позивача він демонстрував прибутковість (прибутки близько $123 млн у 2021-му), власники діяли за стратегією значних інвестицій, зокрема в інновації. По-третє, банк мав західний стиль структури управління та операційної ієрархії. Передбачалося, що банк збереже прибутковість у 2022-му та в майбутньому. По-четверте, банк перебував на чітко висхідній траєкторії. По-пʼяте, після початку повномасштабної війни (у позові використано формулювання «збройного конфлікту між Росією та Україною») держава розпочала кампанію з переслідування банку. Були накладені несправедливі, дискримінаційні та непропорційні обмеження, прийнято закони, «спрямовані на створення картини законного захоплення банку», розпочато медіакампанію з метою підірвати репутацію банку та послабити міжнародну реакцію на його майбутнє відчуження.
- Контраргумент української сторони теж повʼязаний із розвʼязаною росіянами війною. «Це рішення дозволило зберегти фінансову стабільність в Україні і уникнути загрози для інтересів вкладників та інших кредиторів банку, – йдеться в письмовому коментарі НБУ, наданому на запит Forbes. – Вона виникла через підтримку дій та політики країни-агресора з боку власників Sense Bank та як наслідок застосування до них українських і міжнародних санкцій».
- Арбітраж (позов подано до Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів, що входить до Групи Світового банку) має вирішити, чи мала право Україна націоналізувати Sense Bank та чи мають колишні акціонери отримати компенсацію і на яку суму, перераховує керуючий партнер компанії Arzinger Тімур Бондарєв. Він вважає високими шанси України довести своє право на націоналізацію банку. Інша справа – процес експропріації має передбачати компенсацію колишнім власникам.
- Бондарєв, а також керуючий партнер українського офісу міжнародної юридичної фірми Wolf Theiss Тарас Думич дають більше шансів, що суд все ж призначить компенсацію Фрідману і партнерам. Це не обовʼязково означатиме, що арбітраж присудить ексакціонерам саме $1 млрд. Визначення власне розміру компенсації також є тривалим і складним процесом, вказують адвокати.
- Такі арбітражі зазвичай тривають дуже довго. Бондарєв та Думич прогнозують щонайменше чотири роки розгляду. «Тільки формування арбітражу може тривати рік або більше», – зазначає Бондарєв з Arzinger.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
