Світова паливна криза, що загострилася на тлі війни в Ірані, впливає на ціни в Україні, однак поки що не створює значного тиску на економічну активність за відсутності дефіциту пального. Таку оцінку озвучила старша аналітикиня Dragon Capital Наталія Шпигоцька.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Деталі
- За її словами, компанія прогнозує зростання ВВП України на рівні близько 1,5% у 2026 році. Водночас подорожчання пального саме по собі не стане суттєвим фактором гальмування економіки, якщо глобальна нестабільність не призведе до перебоїв із його постачанням на внутрішній ринок.
- Шпигоцька також зазначила, що прогноз інфляції на кінець року підвищено до 7,1% – з урахуванням зростання цін на паливо та перегляду курсових очікувань.
- Базовий сценарій Dragon Capital передбачає, що найближчим часом бойові дії довкола Ірану можуть послабитися, що дозволить цінам на нафту стабілізуватися на рівні близько $70 за барель.
- Водночас тривале утримання цін на рівні близько $100 за барель може додати до інфляції в Україні ще до 2 відсоткових пунктів – тобто підштовхнути її до майже 9%.
- Найбільш відчутно подорожчання пального, зокрема дизелю (майже на 50%), позначилося на транспортній галузі – витрати на перевезення зросли як у бізнесу, так і в логістичних компаній. Втім, тарифи на перевезення поки що зростають повільніше, ніж ціни на пальне.
- В інших секторах, зокрема в аграрному, де логістика формує до 10% витрат, вплив поки що менш відчутний. Однак у разі тривалого збереження високих цін на нафту можливі так звані вторинні ефекти – подорожчання добрив, виробничих ресурсів і подальше перекладання витрат у ціни на товари та послуги.
- Своєю чергою, старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колісниченко повідомила, що лише 9% опитаних компаній не відчули впливу паливної кризи, тоді як 66% оцінили його як помірний або суттєвий – переважно через зростання витрат.
- Зокрема, 76% бізнесів зафіксували підвищення транспортних і логістичних витрат, тоді як 53% не мали перебоїв у роботі. Це підтверджує, що наразі головний ефект кризи – саме ціновий.
- Близько 20% компаній уже частково переклали зростання витрат на кінцеві ціни, інші ж планують зробити це найближчим часом, оскільки ресурсів для стримування цін стає дедалі менше.
- За словами Колісниченко, інфляційні ризики поширюються практично на всі товари й послуги через наявність паливної складової, водночас ще 24% компаній поки не змогли оцінити вплив кризи на свою діяльність.
Контекст
Оскільки протистояння на Близькому Сході триває вже кілька місяців, його наслідки дедалі відчутніше позначаються на Європі – передусім через пришвидшення інфляції та зростання очікувань подальшого підвищення цін.
Уряди й центробанки країн регіону коригують прогнози економічного зростання в бік зниження, тоді як бізнес готується до ймовірного ослаблення споживчого попиту.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Європейський центральний банк заявляє, що не допустить повторення інфляційного сплеску, подібного до того, який виник після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, та готовий діяти швидко й рішуче. Водночас через невизначеність щодо тривалості конфлікту регулятор продовжує оцінювати його можливі наслідки.
Подорожчання нафти й газу вже ставить під сумнів базовий прогноз ЄЦБ, який передбачає середньорічну інфляцію на рівні 2,6%. У разі реалізації негативнішого сценарію показник може сягнути 6,3% у 2027 році.
«Базовий сценарій, припущення для якого були зафіксовані 11 березня, наразі виглядає радше оптимістичним», – зазначив голова центробанку Естонії Мадіс Мюллер у вівторок у Таллінні. «Ми не виключаємо можливості перегляду процентних ставок уже в квітні, якщо високі ціни на енергоносії збережуться надовго».
Не маючи змоги безпосередньо впливати на коливання енергетичних ринків, ЄЦБ концентрується на стримуванні вторинних ефектів – насамперед надмірного зростання зарплат і цін. Окреме занепокоєння викликає динаміка вартості добрив і продуктів харчування, які суттєво формують інфляційні очікування домогосподарств.
