Наприкінці минулого тижня представники 136 країн світу підтримали Заяву про введення глобального мінімального податку на прибуток у розмірі 15%. Події, що отримала епітети «історична» й «закінчення епохи офшорів», передували напружені дипломатичні зусилля США й Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
Причиною такої активності стала зміна на початку поточного року позиції США, що раніше практично не брав участі в переговорних процесах. Висновок нової угоди став вирішальним чинником для Президента Байдена як найважливіший елемент фінансування його амбітного плану розвитку інфраструктури США вартістю $2 трлн. Мова про підняття ставок корпоративного податку всередині країни до «дотрамповського рівня» (28%), чому дуже допомогло закріплення мінімальної ставки загальносвітового корпоративного податку на рівні мінімум 15%.
Свіжа ініціатива отримала різке неприйняття низки країн, у яких ставка податку на прибуток була нижче 15% і є важливим елементом конкурентоспроможності національних економік. Фронду очолили три європейські держави — Ірландія, Угорщина та Естонія, які блокували прийняття позитивного рішення всередині ЄС. Про ступінь інтриги говорить той факт, що Ірландія та Естонія дали себе «умовити» за два дні до підписання документа, а Угорщина безпосередньо напередодні події. Перша, досягши виключення з тексту угоди застереження авторства США «не нижче 15%» (прокладала шлях до поступового зростання ставки мінімального податку) і отримала гарантії збереження нинішньої ставки податку в 12,5% для свого малого бізнесу. Друга — переконана у відсутності потенційних ризиків для її технологічного стартап-сектора. Третя — захистила 10-річним перехідним положенням свою унікальну ставку 9% корпоративного податку.
Непоганий приклад для України, як варто захищати свої економічні інтереси. У нас скоро перегляд угоди з ЄС, де багато проблем із розмірами квот, транзакційними витратами українського бізнесу на нові регуляції і повна відсутність пом'якшуючих перехідних положень.
В основу радикального перегляду міжнародних податкових правил покладено так званий двокомпонентний підхід. Компонент один вводить гібридний принцип сплати податків з прибутку корпорацій на основі перерозподілу податкових прав. Його суть полягає в новому трактуванні поняття «бізнес-присутності» компаній, що охоплює їхню діяльність без формального фізичної присутності, а також механізм визначення, яка частина прибутку має обкладатися (при перевищенні певного порогу) податком в юрисдикціях, де фізично знаходяться клієнти (ринки збуту). Компонент два — впровадження глобального мінімального податку на прибуток у розмірі 15%, що буде застосовуватися до компаній з річним доходом понад 750 млн євро (таких у світі близько ста).
За запевненнями чиновників ОЕСР нову угоду принесе $125-150 млрд додаткових податкових надходжень на рік. Однак чіткої відповіді на питання, скільки з цих грошей отримає Україна та інші країни з економіками, що розвиваються, немає. Хоча інші наслідки нової угоди передбачити не складно. По-перше, максимальний ефект зможуть отримати лише багаті країни. Технічно складні процедури, включаючи доведення позиції в судах, переговорні процеси з урядовими органами інших країн заздалегідь ставлять менш забезпечені ресурсами держави в невигідне становище. По-друге, витрати платників податків на дотримання вимог законодавства та податкове навантаження виростуть і не тільки для транснаціональних корпорацій.
Прикладом служить План дій ОЕСР/G20 з протидії розмивання бази оподаткування та переміщенню прибутку (План BEPS), чиїм логічним продовженням є нова угода. Багато хто навіть використовує для нього абревіатуру BEPS 2.0.
План, що починався у 2013 році, як інструмент протидії уникненню оподаткування з боку виключно глобальних компаній, в українських реаліях перетворився в антиофшорний Закон 466 (проєкт 1210), який став «фіскальним жахом» для більшості інвесторів та платників податків. До того ж, список території, що відмовилися від підписання нової угоди, дуже малий — Пакистан, Кенія, Нігерія і Шрі-Ланка.
Очікується, що процес підписання угоди буде завершено на поточному тижні у Вашингтоні на рівні міністрів фінансів країн G20, а лідери держав підпишуть його наприкінці жовтня на саміті у Римі. Кінцева мета — повністю активувати угоду до 2023 року після того, як країни-підписанти змінять свої національні податкові законодавства і модернізують міжнародні податкові договору. Необхідність ламає всі закони (Sĕnĕca).
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
