Категорія
Новини
Дата

Глобальний податок з прибутку корпорацій. Що він означає для України та світу

Глобальний податок з прибутку корпорацій. Що він означає для України та світу /Ілюстрація Getty Images

Ілюстрація Getty Images

Наприкінці минулого тижня представники 136 країн світу підтримали Заяву про введення глобального мінімального податку на прибуток у розмірі 15%. Події, що отримала епітети «історична» й «закінчення епохи офшорів», передували напружені дипломатичні зусилля США й Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Причиною такої активності стала зміна на початку поточного року позиції США, що раніше практично не брав участі в переговорних процесах. Висновок нової угоди став вирішальним чинником для Президента Байдена як найважливіший елемент фінансування його амбітного плану розвитку інфраструктури США вартістю $2 трлн. Мова про підняття ставок корпоративного податку всередині країни до «дотрамповського рівня» (28%), чому дуже допомогло закріплення мінімальної ставки загальносвітового корпоративного податку на рівні мінімум 15%.

Свіжа ініціатива отримала різке неприйняття низки країн, у яких ставка податку на прибуток була нижче 15% і є важливим елементом конкурентоспроможності національних економік. Фронду очолили три європейські держави — Ірландія, Угорщина та Естонія, які блокували прийняття позитивного рішення всередині ЄС. Про ступінь інтриги говорить той факт, що Ірландія та Естонія дали себе «умовити» за два дні до підписання документа, а Угорщина безпосередньо напередодні події. Перша, досягши виключення з тексту угоди застереження авторства США «не нижче 15%» (прокладала шлях до поступового зростання ставки мінімального податку) і отримала гарантії збереження нинішньої ставки податку в 12,5% для свого малого бізнесу. Друга — переконана у відсутності потенційних ризиків для її технологічного стартап-сектора. Третя — захистила 10-річним перехідним положенням свою унікальну ставку 9% корпоративного податку.

Непоганий приклад для України, як варто захищати свої економічні інтереси. У нас скоро перегляд угоди з ЄС, де багато проблем із розмірами квот, транзакційними витратами українського бізнесу на нові регуляції і повна відсутність пом'якшуючих перехідних положень.

В основу радикального перегляду міжнародних податкових правил покладено так званий двокомпонентний підхід. Компонент один вводить гібридний принцип сплати податків з прибутку корпорацій на основі перерозподілу податкових прав. Його суть полягає в новому трактуванні поняття «бізнес-присутності» компаній, що охоплює їхню діяльність без формального фізичної присутності, а також механізм визначення, яка частина прибутку має обкладатися (при перевищенні певного порогу) податком в юрисдикціях, де фізично знаходяться клієнти (ринки збуту). Компонент два — впровадження глобального мінімального податку на прибуток у розмірі 15%, що буде застосовуватися до компаній з річним доходом понад 750 млн євро (таких у світі близько ста).

За запевненнями чиновників ОЕСР нову угоду принесе $125-150 млрд додаткових податкових надходжень на рік. Однак чіткої відповіді на питання, скільки з цих грошей отримає Україна та інші країни з економіками, що розвиваються, немає. Хоча інші наслідки нової угоди передбачити не складно. По-перше, максимальний ефект зможуть отримати лише багаті країни. Технічно складні процедури, включаючи доведення позиції в судах, переговорні процеси з урядовими органами інших країн заздалегідь ставлять менш забезпечені ресурсами держави в невигідне становище. По-друге, витрати платників податків на дотримання вимог законодавства та податкове навантаження виростуть і не тільки для транснаціональних корпорацій.

Прикладом служить План дій ОЕСР/G20 з протидії розмивання бази оподаткування та переміщенню прибутку (План BEPS), чиїм логічним продовженням є нова угода. Багато хто навіть використовує для нього абревіатуру BEPS 2.0.

План, що починався у 2013 році, як інструмент протидії уникненню оподаткування з боку виключно глобальних компаній, в українських реаліях перетворився в антиофшорний Закон 466 (проєкт 1210), який став «фіскальним жахом» для більшості інвесторів та платників податків. До того ж, список території, що відмовилися від підписання нової угоди, дуже малий — Пакистан, Кенія, Нігерія і Шрі-Ланка.

Очікується, що процес підписання угоди буде завершено на поточному тижні у Вашингтоні на рівні міністрів фінансів країн G20, а лідери держав підпишуть його наприкінці жовтня на саміті у Римі. Кінцева мета — повністю активувати угоду до 2023 року після того, як країни-підписанти змінять свої національні податкові законодавства і модернізують міжнародні податкові договору. Необхідність ламає всі закони (Sĕnĕca).

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні