Голова Національного банку Кирило Шевченко у колонці на Економічній правді заявив про необхідність підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту та активізувати залучення внутрішніх запозичень за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня. На його думку, це дозволить зменшити емісію грошей НБУ, яка перетворилася в основне джерело фінансування дефіциту держбюджету.
Ключові факти
- Шевченко підкреслив, що уряд дедалі більше покладається на емісію грошей Нацбанком, яка поступово перетворилася в основне джерело фінансування дефіциту бюджету. «Монетизація – це рішення, яке дає змогу виграти час, але не вирішити проблеми економіки та державного бюджету», – наголошує Шевченко.
- Щоб вирішити проблему фінансування держбюджету Шевченко пропонує альтернативні шляхи його наповнення. Так, голова НБУ вважає, що збільшення податків на споживання, імпорт, активи, ренту та активізація залучення внутрішніх запозичень за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня дозволить уряду посилити привабливість гривневих активів і дозволить збільшити залучення ринкового фінансування дефіциту бюджету і відповідно зменшить потребу в емісії НБУ.
- На його думку такі заходи зменшать вплив інфляції на заощадження та доходи громадян, попит на валюту, знизять тиск на міжнародні резерви України та поступово дадуть змогу вирішити проблему множинності валютних курсів.
- Шевченко зазначає про необхідність зменшення видатків шляхом проведення секвестру бюджету та скорочення некритичних видатків. Він підкреслює, що частково уряд це вже робить, але ресурс потребує перерозподілу на пріоритетні потреби.
- На думку Шевченка всім представникам влади треба докладати максимум дипломатичних зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги. Адже фінансування бюджету центробанком суперечить амбіціям вступу до ЄС та порушують критерії у сфері економічної та монетарної політики, яких мають дотримуватись країни-кандидати.
Контекст
У березні НБУ профінансував держбюджет на 20 млрд грн, у квітні та травні – по 50 млрд грн, у червні сума емісії зросла більше ніж вдвічі – до 105 млрд грн. У лютому-травні НБУ викупив через валютні інтервенції близько 70% «емісійних» вливань. При цьому у травні співвідношення інтервенцій до емісії було 1:1, тобто НБУ продав інвалюти на таку ж суму, як «надрукував».
Водночас Європейська бізнес асоціація не підтримує ініціативу запровадити додаткові імпортні мита, запропоновану Нацбанком, повідомили у пресслужбі ЄБА. «Це було б недипломатично, враховуючи те, що наші партнери з країн ЄС раніше пішли на безпрецедентне скасування мит та квот для України», – наголошують у ЄБА.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
