Гіперінфляція – дуже нереалістичний сценарій. Чи повториться економічна катастрофа 90-х через війну з Росією? Інтерв'ю заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука /Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ
Категорія
Картина дня
Дата

Гіперінфляція – дуже нереалістичний сценарій. Чи повториться економічна катастрофа 90-х через війну з Росією? Інтерв'ю заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука

Сергій Ніколайчук Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, 41, дав інтерв'ю YouТube-каналу Олени Шкарпової, колишньої журналістки Forbes і донедавна продакт-менеджерки Prozorro. У НБУ Ніколайчук відповідає за вплив регулятора на макроекономіку, зокрема через облікову ставку, яку Нацбанк нещодавно підвищив одразу з 10% до 25%. Навіщо він це зробив та до яких можливих економічних потрясінь слід готуватися українському бізнесу?

Forbes публікує скорочену та відредаговану для ясності версію розмови Ніколайчука та Шкарпової.

«Інфляція перевищить 20%, але це контрольований рівень»

Наше покоління травмоване 1990-ми, коли економіка летіла у прірву, інфляція налічувала тисячі відсотків та спостерігався дефіцит базових товарів споживання. Чи існує сьогодні ризик повторення тих подій?

Мені здається, зараз ситуація дуже відрізняється від 90-х. У нас уже розбудовані державні інституції. І якість макроекономічного менеджменту на абсолютно іншому рівні. У мене є непохитна віра, що ми зможемо уникнути помилок тих років, коли ситуація в країні характеризувалася гіперінфляцією, стрімким падінням виробництва, намаганням розвʼязати ці проблеми друком грошей.

Чи правильно я розумію, що основні причини інфляції нині – це дефіцит товарів і руйнування бізнесів; розрив ланцюгів постачання, коли іноді навіть за наявності товару його важко довезти в необхідний регіон; вибуховий попит у тих регіонах, куди люди масово переїхали; друк грошей Нацбанком для фінансування дефіциту держбюджету. Так?

Я би додав ще загальний стрибок інфляції у світі і особливо – в нашому регіоні. Наприклад, в Естонії інфляція сягнула майже 19%, у Польщі – 12%, у Чехії – 14%. Багато в чому це повʼязано з наслідками війни в Україні і подорожчанням продуктів харчування та пального.

В Україні, напевно, найбільше впливає те, що в окремі регіони країни досить ускладнена логістика, передусім продовольчих товарів, через блокування шляхів російськими загарбниками. Цей дефіцит пропозиції спричиняє істотні зміни цін. 

Загалом в Україні інфляція у травні становила 18%. Але, наприклад, у Херсонській області, де доступ до продукції для населення дуже ускладнений, – 35%.

Отже, гіперінфляції ви не очікуєте?

Сподіваюся, це дуже нереалістичний сценарій. Ми очікуємо, що на кінець року інфляція перевищить 20%, але це контрольований рівень. Він є радше відображенням тих проблем, які країна відчуває під час війни. Але це не порівняти з тими тисячами відсотків, які Україна мала на початку 1990-х.

Нещодавно НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Чому саме зараз, а не раніше?

Під час перших місяців війни населення і бізнес переважно переймалися питаннями виживання, пристосування до нових умов. Основним завданням для НБУ було забезпечити безперебійність роботи банківської системи та платежів. Ураховуючи це, ми заморозили свої рішення за обліковою ставкою, адже ефект від її підвищення був би досить слабким.

Протягом останнього місяця ми бачили, що економічна активність поступово відновлюється. Люди частіше думають про те, як зберегти або примножити свої заощадження. Тому ми вирішили, що вже час переходити від адміністративних важелів управління фінансовою системою до більш ринкових.

Ми очікуємо, що протягом наступних кількох місяців банки підвищуватимуть ставки за депозитами у гривні і це стимулюватиме населення менше вкладати свої гривневі заощадження в іноземну валюту. Згідно з нашими очікуваннями, ставки за депозитами від трьох місяців до року становитимуть 15–20%.

Плюс також очікуємо, що рано чи пізно Мінфін повернеться до ринкових засад розміщення державних цінних паперів і це теж створить для населення і бізнесу привабливі умови для вкладень у ці інструменти.

Сергій Ніколайчук /Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Сергій Ніколайчук Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

«Мінфін генерує понад 100 млрд грн дефіциту на місяць»

Мінфін уже заявив, що не збирається підвищувати ставку за ОВДП. 

Ми розуміємо бажання Мінфіну залучати ресурси на внутрішньому ринку якомога дешевше. У Мінфіні абсолютно чітко дають зрозуміти, що сьогодні розглядають ОВДП як інструмент підтримки бюджету, а не як фінансовий інструмент для заощадження коштів або інвестицій. Він також орієнтується на вартість обслуговування боргу. 

Звичайно, це певною мірою ускладнює досягнення наших цілей. І по суті відмова Мінфіну підвищити свої ставки частково зменшує вплив облікової ставки на економіку. З нашої точки зору, це призведе до того, що нам доведеться довше тримати її на такому високому рівні. Тому ми очікуємо, що Мінфін усе ж таки підвищить ставку за своїми інструментами. Можу сказати, що діалог із колегами з Міністерства фінансів триває.

Наскільки активно зараз НБУ включений у фінансування бюджету?

Ми не купували цінні папери ані на первинному, ані на вторинному ринку з 2016 року. Але ситуація з війною все змінила, ми чітко зрозуміли, що для фінансування критичних потреб держави потрібна підтримка з боку НБУ. Впродовж березня – травня Нацбанк придбав у Мінфіна ОВДП на 120 млрд грн.

Це третина чи навіть більше від суми дефіциту бюджету за цей період.

Навіть більше.

Як це впливає на інфляцію?

Основним ефектом є наявність дефіциту державного бюджету як такого. Мінфін генерує понад 100 млрд грн дефіциту на місяць. На стільки грошей Мінфін постачає в економіку більше, ніж забирає в бюджет. 

Це додатковий сплеск ліквідності, він створює додатковий попит в економіці. З одного боку, це дає можливість економіці пристосуватися до нових реалій, але з іншого – досить відчутно штовхає вгору ціни. 

Значною мірою ми мінімізуємо цей ефект завдяки фіксації обмінного курсу. Ми продаємо валюту через банки і, відповідно, забираємо гривню з економіки. Це дозволяє нівелювати ефект високого бюджетного дефіциту.

Але ми розуміємо, що НБУ не може нескінченно фінансувати бюджет. Це створює і девальваційні, і інфляційні ризики у тривалій перспективі. Це знижує довіру і до НБУ, і до Мінфіну. Тому ми і очікуємо, що Міністерство фінансів відреагує на підвищення облікової ставки збільшенням дохідності за ОВДП. І це дасть змогу збільшити обсяги ринкового фінансування, а отже – мінімізувати ризики.

«Не варто очікувати підвищення кредитних ставок»

На чому банки тепер зароблятимуть принаймні 15–20% річних, аби підвищити ставки за депозитами до такого рівня?

Перш за все зростуть доходи банків за депозитними сертифікатами НБУ. До підвищення нашої облікової ставки вони отримували 9% на залишки своїх вільних коштів, тепер вони отримуватимуть 23%.

Якщо Міністерство фінансів підвищить ставки за ОВДП, то цей інструмент стане привабливим і для банків. 

Чи буде підвищення кредитних ставок? До якого рівня?

У поточних умовах не варто очікувати значного підвищення кредитних ставок.

По-перше, вартість фондування для банків лишається низькою, враховуючи ставки за виданими раніше депозитами. Тому навіть якщо зараз банки підвищать ставки за депозитами, це не означатиме, що на такий самий відсоток зросте загальна вартість коштів банківської системи.

По-друге, ставки і так зросли через війну. Через неї значно зросли ризики неповернення кредитів, і цей ризик банки вже вклали у вартість кредитування. 

По-третє, банки конкурують за якісних позичальників, і це також стримуватиме зростання ставок за кредитами.

І, по-четверте, більша частина кредитування нині зі зрозумілих причин здійснюється у межах держпрограм, ставки за якими є фіксованими.

Якою наразі є якість кредитного портфеля банків?

Обсяг непрацюючих кредитів у березні – квітні зріс на 4,6 млрд грн – банки почали поступово визнавати погіршення якості кредитів, спричинене війною. Тож частка непрацюючих кредитів у банківській системі також зросла – до 27,4% на 1 травня порівняно з 27,1% на 1 квітня. Але вона є нижчою, ніж на початку року – 30% на 1 січня.

Необхідність формувати значні резерви під очікувані збитки й зумовила збиток банківського сектора за підсумками січня – квітня, попри його операційну прибутковість.

За нашими оцінками, надалі якість кредитного портфеля погіршуватиметься, враховуючи виклики війни, серед яких і зниження зарплат або втрата роботи громадянами, і фізичне знищення підприємств наших виробників. Але ми не застосовуватимемо до банків заходи впливу за недотримання вимог до капіталу та ліквідності під час воєнного стану, а після його закінчення надамо банкам достатньо часу для відновлення стійкості.

«Бачимо посилення тиску на гривню»

Скільки зараз НБУ продає на ринок валюти і скільки купує? 

У березні чистий продаж валюти НБУ становив $1,8 млрд, у квітні – $2,2 млрд, у травні – вже $3,4 млрд. Ми бачимо посилення тиску на гривню. Це стало однією з головних причин, чому ми були змушені переходити до активної процентної політики. 

Валюту купує переважно бізнес чи населення?

Насамперед імпортери. У травні для цілей імпорту ми продали приблизно $3,4 млрд. Тоді як купівля банками валюти у свою валютну позицію становила $2 млрд. Частину цих коштів якраз було спрямовано на розрахунки з міжнародними платіжними системами, потреба в яких виникає з огляду на витрати та зняття готівки з гривневих карток за кордоном.

Чи буде подальша девальвація?

На початку війни НБУ заморозив курс на рівні 29,25 грн за долар для товарів критичного імпорту. І обмежив верхню планку для курсу за операціями на міжбанку на рівні «офіційний курс +1%». Це дає можливість стримувати ціни в Україні, оскільки 90% товарів, що ввозять, нині є критичним імпортом.

Ми чудово розуміємо що фіксація курсу створює певні дисбаланси в економіці, але поки що ми маємо можливість ці дисбаланси закривати за рахунок підтримки від міжнародних партнерів.

Рано чи пізно ми повертатимемося до гнучкого курсоутворення. І зараз намагаємося створити передумови для того, щоб мінімізувати турбулентність під час цього переходу. 

Але ж 29,25 грн/$ стосується суто критичного імпорту. Фізосіб це не стосується.

Є обмежене коло операцій, для здійснення яких фізичні особи можуть купити валюту за таким самим курсом. Це лікування, навчання, інші критичні випадки, коли потрібна валюта. Це також купівля товарів військового призначення з визначеного переліку: каски, бронежилети та інше. 

Якщо ж ви хочете перевести свої гривні у валюту – для цього можна використовувати готівковий курс. Так, курс не привабливий. Але наразі такий ринок.

На якому зараз рівні міжнародні резерви Нацбанку і на скільки їх вистачить для закупівлі критичного імпорту?

$25,1 млрд на кінець травня. Цих резервів вистачає щонайменше на пʼять місяців імпорту. Цей рівень виглядає досить адекватним і достатнім.

Скільки з початку повномасштабної війни міжнародні партнери надали фінансової підтримки?

Майже $6,5 млрд. Практично повністю ці кошти пішли на підтримку держбюджету. Плюс досить значною була підтримка через канал гуманітарної допомоги, постачання військової техніки. Але тут оцінити масштаби набагато складніше.

Також, наприклад, Центральний банк Польщі виділив нам $1 млрд через механізм валютного свопу. Ми досі не активували цей інструмент, але в нас є така можливість, якщо буде необхідно збільшити свої міжнародні резерви.

Тобто в міжнародні резерви НБУ нічого не надходило?

Уряд отримав $6,5 млрд і далі обмінював їх на гривню, аби виконати необхідні бюджетні виплати. Звичайно, ця валюта надходила в міжнародні резерви НБУ. Але після того, як Мінфін витрачає цю гривню, вона потрапляє на валютний ринок і НБУ, відповідно, продає валюту зі своїх резервів.

Сергій Ніколайчук /Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Сергій Ніколайчук Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

«Війна – це точно катастрофа»

Які зараз в Україні ділові настрої?

Зараз ми бачимо, що економіка оговтується після шоку перших тижнів війни. На початку березня не працювало близько третини підприємств, а на кінець травня – вже 14%. Але, звісно, більшість з них працює на менших обертах, ніж до війни.

По Києву, наприклад, ми бачимо відновлення діяльності сектора послуг. Якщо в березні в Києві працювало менше 500 підприємств, то наприкінці травня їх було вже понад 3000. 

Якщо подивитися на кількість працюючих відділень «Нової пошти», «Розетки», «Епіцентру», то у них працює вже близько 85–90% точок. Хоча зрозуміло, що, швидше за все, просідання в обсягах продажів є досить значним. Це, наприклад, видно по ресторанних закладах, де оборот наразі становить 65–70% від довоєнних часів.

Скільки до війни припадало промислового виробництва на Маріуполь, Херсонську та Запорізьську області? 

Мені здається, оцінювати втрати для економіки лише тим, скільки та чи інша область виробляла до війни, не зовсім коректно. З економічної точки зору проблема не лише в тому, що ми втрачаємо території та виробничі потужності, а ще й у тому, що розриваються виробничі звʼязки між регіонами. Саме тому ми бачимо падіння випуску не тільки в тих регіонах, які охоплені бойовими діями, а й у решті областей.

Який ваш прогноз щодо падіння ВВП на 2022 рік?

Ми очікуємо цього року падіння економіки щонайменше на третину. 

Звучить як катастрофа. Як це позначиться на добробуті наших громадян?

Війна – це точно катастрофа, зокрема економічна. Це менше відчувається в Києві чи в західних областях України, але в тимчасово окупованих це відчувається сильно. 

Але падіння ВВП не обовʼязково означає симетричне зниження показника споживання. Так, тепер у нас набагато менше продукції виробляється всередині країни, але завдяки міжнародній підтримці (гуманітарна допомога, фінансові ресурси) споживання падає не так стрімко. 

Якою зараз НБУ бачить економічну ситуацію в світі?

Світ дуже потерпає через цю війну. Зокрема через зниження постачання продовольства, особливо до країн Близького Сходу та Африки. Так само світ страждає від проблем із постачанням енергоресурсів. Вартість залучення ресурсів для країн, що розвиваються, також зростає. Загалом усе це може спричинити другу хвилю міграції до Європи. 

Плюс багато країн у європейському регіоні змушені збільшувати свої воєнні бюджети. Також світ бореться з проблемою високої інфляції. Низькі темпи економічного зростання плюс висока інфляція створюють великі проблеми для центральних банків. 

Тому світ має бути дуже зацікавленим, щоб якомога швидше закінчити війну і повернутися до системи глобальної безпеки, яка унеможливлює такі події у подальшому.

Чи слідкуєте ви за економікою Росії?

Економіка Росії дуже сильно страждає від санкцій. Однак запас міцності є досить значним і розраховувати на те, що завтра відбудеться фінансово-економічний колапс у РФ, точно не варто. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]