Понад 2,2 млрд грн на рахунках найбільшого в Україні меткомбінату, АрселорМіттал Кривий Ріг, другий день залишаються заблокованими в рамках кримінальної справи про ухилення від сплати податків. У компанії проблеми із виплатою зарплати працівникам, рахунками за газ та вугілля. Чим відповість сталеливарний гігант на тиск в Україні? Бліц-інтерв'ю з Артемом Філіп'євим, заступником генерального директора компанії, який відповідає за правові питання
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Офіс генпрокурора 5 січня через Шевченківський суд Києва заблокував понад 2,2 млрд грн на рахунках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Компанію звинувачують у заниженні рентних платежів у 2015-2019 роках. 17 листопада Прокуратура та СБУ порушили кримінальну справу проти одного з керівників АМКР. Підозру повідомили фінансовому директору – головному бухгалтеру компанії.
Рентні платежі — це не єдиний привід для конфронтації. У липні 2019-го Володимир Зеленський розкритикував керівництво підприємства за недостатню, на його думку, увагу до питань екології. Через кілька днів СБУ провела на підприємстві обшук і завела кримінальну справу за статтею «екоцид». Власник ArcelorMittal Лакшмі Міттал двічі зустрічався з українським президентом, щоб врегулювати кризу. У результаті компанія розморозила відкладені у 2016 році екологічні проєкти на $700 млн і пообіцяла після 2023 додатково інвестувати $1 млрд в екологічну модернізацію українських активів. Не допомогло.
Упродовж останніх двох років СБУ провела на підприємстві кілька обшуків у справі про ухилення від сплати податків. У вересні 2021 року екоінспекція виписала компанії штраф на 450 млн грн за розміщення відходів на не призначеній для цього ділянці. АМКР заперечує це рішення у суді.
Чим ArcelorMittal відповість на запитання від української влади? Forbes публікує скорочену та відредаговану для ясності версію інтерв'ю з Артемом Філіп'євим.
У чому саме полягає суперечка?
Уявімо, що руда, яку ми видобули – це зірваний помідор. Ми платимо ренту з вартості помідора, а нам кажуть: «ренту треба платити з вартості томатного соку, тому що томатний сік та помідор – це те саме».
Ми платимо ренту з вартості видобутої з кар'єру руди, яка пройшла первинну переробку. Нам кажуть, що ми маємо платити ренту з вартості концентрату – руди, що пройшла вже не первинну, а глибоку переробку та стала зовсім іншою товарною продукцією. Вміст заліза у руді загалом 23%, а концентраті – 68%. Далі ця руда перетворюється на чавун. За такою логікою, чому б нам не платити ренту з вартості чавуну?
Чому ви вважаєте претензії безпідставними?
По-перше, ці претензії не ґрунтуються на законі. Є закон, у якому, на наш погляд, досить чітко визначено, яким чином ми повинні платити рентну плату. Ми її платили саме в такий спосіб.
З іншого боку, є податкова суперечка – податкова може не погоджуватися з тим, як ми сплачуємо податок. Це нормально, періодично це у всіх трапляється. Ми не бачимо у цьому проблеми. Хто має рацію – має вирішити суд.
Зараз паралельно триває два процеси. Перший – адміністративний, у рамках якого ми з податковою намагаємось з'ясувати, як правильно платити ренту. Ми виграли першу інстанцію, податкова подала апеляцію.
Паралельно СБУ порушила кримінальне провадження проти компанії, її менеджменту та генеральна прокуратура намагається робити якісь дії, зокрема, заарештувавши наші рахунки.
Кримінальне переслідування щодо ухилення від сплати податків має починатися тоді, коли є узгоджене податкове зобов'язання. У нашій ситуації такого нема.
Навіть якщо припустити, що ми зрештою програємо суд, ми все одно заплатимо цей податок. Про яке ухилення від сплати податків може йтися? А якщо завтра суд скаже, що ми правильно сплачували ренту? Хто нам компенсує те, що ми вже другий день бігаємо в милі і думаємо, як нам заплатити людям зарплату?
На якій підставі заарештовано рахунки?
Вони вважають, що гроші на рахунках є доказом у межах кримінальної справи.
Це взагалі не пов'язано з адміністративним процесом про донарахування ренти. Податкова неспроможна заарештувати наші рахунки, оскільки ми не маємо узгодженого зобов'язання.
Чому претензії стосуються періоду 2015-2019 років?
Тому що під час планової перевірки податкова перевірила у нас саме цей період та за нього донарахувала. Формально, суперечка виникла через це.
Якщо дивитися трохи глибше, то з українських гірничодобувних компаній ми дотримувалися найконсервативнішого підходу, ми дивилися як розвиватиметься судова практика і найдовше платили так, як це бачила податкова, але коли зрозуміли, що на ринку сформувалася інша практика, ми змінили метод оплати та стали платити так, як сплачує вся промисловість.
Коли ви змінили підхід до сплати податку?
Якщо не помиляюся – у 2018 році. Суть у тому, що ми платимо, бо платять усі. Правильно чи ні – це податкова суперечка, яка має вирішуватися в суді, а не шляхом тиску на компанію та примусу до зміни підходу до оплати. Це не правильно, не цивілізовано.
Хто може бути зацікавлений у тиску компанії? Вам надходили неофіційні пропозиції «вирішити» це питання?
Нам недвозначно дають зрозуміти – заплатіть ці гроші до бюджету, і ми тоді від вас відчепимося. Ми вважаємо, що це є неправильним способом вирішувати податкові суперечки.
Чи були у вас переговори в Офісі президента, уряді з приводу цієї суперечки?
Ми доносили нашу стурбованість на всіх рівнях влади. Говорили, що все це неправильно, несправедливо. На що нам відповідали, що це незалежне розслідування, яке триватиме. Звичайно, і Офіс президента, і уряд у нашій країні на правоохоронні органи не впливають. Вони ж у нас начебто незалежні.
Ми цю позицію приймаємо, вважаючи, що це перегини на місцях — це так назвемо. Можливо, правоохоронці недостатньо глибоко оцінили реальну ситуацію. Можливо, є бажання окремих чиновників продемонструвати якусь уявну ефективність.
Саме в цій ситуації, я думаю, що якийсь чиновник або група людей забули включити мозок перед тим, як ухвалити такі процесуальні рішення. Забули подумати про те, що заарештувавши рахунки, вони блокують діяльність компанії.
Не думаю, що це якась зловмисна акція, санкціонована найвищою держвладою.
Як арешт рахунків позначиться на операційній діяльності підприємства. Чи оцінювали збитки?
Ми зробимо все, щоб ця ситуація не позначилася на діяльності компанії. Ще вчора, коли ми з цим зіткнулися, це для нас було шоком. Ми не змогли заплатити за газ, за вугілля, виплатити зарплату. Наразі знаходимо способи, як здійснювати постійні платежі.
Ви плануєте переглядати свої інвестиційні плани? Зокрема, в екологічну модернізацію виробництва?
У нас немає планів згортати інвестиції, тим паче екологічні. Ми віримо в Україну, у потребу інвестувати в країну. На цьому етапі ми залишаємося оптимістами.
Безперечно, на загальний настрій інвесторів це впливає. За інвестиції точиться боротьба. Коли ми просимо корпорацію гроші на інвестиції, ми конкуруємо з іншими компаніями всередині групи. Такі події не допомагають нам вибивати собі інвестиції. Ніде у світі з "Арселором" такого не відбувається.
Чи пов'язана ця справа зі справою про екоцид, яка відкрита проти компанії? На якій вона стадії?
Ми сподіваємось, що ці справи ніяк між собою не пов'язані. Тим більше, що справа звелася до звинувачень окремих співробітників, що за санкцією та за змістом набагато легший злочин. Справи передані до суду, ми продовжуватимемо відстоювати невинність наших співробітників, бо вважаємо, що навіть ці звинувачення є надуманими.
За великим рахунком, справи про екоциди більше не існує.
Як далі розвиватиметься ситуація?
Ми маємо намір оскаржити процесуальні рішення. Сподіваємося, що суди приймуть нашу позицію і, як мінімум, звернуть увагу на абсурдність ситуації і ці арешти будуть скасовані. Навіть якщо рахунки залишаться заблоковані, компанія зробить усе, щоб це не позначилося негативно на операційній діяльності.
Оскаржити це рішення ми плануємо найближчими днями. Наразі закінчується підготовка.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
