Господарський суд Житомирської області задовольнив позов Фонду держмайна щодо визнання права власності за державою на частину магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок». Рішення суд прийняв наприкінці червня цього року, йдеться у повідомленні пресслужби ФДМУ.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Нафтопроводом, який збудований в 1957-1968 роках, багато років користувалася російська компанія «Транснефтепродукт». Україна намагалась повернути цей актив у державну власність. З 2011 року велися судові справи.
- Детективи НАБУ ведуть розслідування щодо захоплення нафтопроводу компанією «ПрикарпатЗахідтранс» із 2017-го року. Її формальні власники – білоруський бізнесмен Микола Воробей і громадянин Німеччини Анатолій Шефер, неформальним власником «труби» учасники ринку називали Віктора Медведчука.
- У межах розслідування вони звернулися до суду з клопотанням про арешт активу. Вищий антикорупційний суд 23 лютого заарештував українську частину магістрального нафтопроводу.
- З 2021 року цей актив знаходиться в управлінні АТ «Укртранснафта». Два роки тому ФДМУ подав позов до Господарського суду Житомирської області, в якому просив визнати за державою цей актив.
Контекст
У травні цього року компанія «Укртранснафта» повідомила, що перерахувала до держбюджету понад 10 млн грн від управління арештованим нафтопродуктопроводом «Самара – Західний напрямок». Як повідомила пресслужба АРМА, перераховані кошти не враховують сплачених «Укртранснафтою» податків і витрат на обслуговування та експлуатацію арештованого трубопроводу.
За підсумками 2022 року «Укртранснафта» реалізувала реверсне постачання дизельного пального українською ділянкою нафтопроводу з Угорщини до України обсягом 114 000 т.
«Укртранснафта» почала перекачування пального в реверсному напрямку з Угорщини до України після початку великої війни з огляду на неможливість відновлення експлуатації нафтопродуктопроводу в проєктному напрямку з Білорусі.
Використання трубопроводу у реверсному напрямку забезпечило повноцінне управління активом, баланс на ринку нафтопродуктів, а також підвищило енергетичну незалежність держави в умовах воєнного стану, заявляли в АРМА.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
