Американці, а можливо, і деякі європейці обговорюють новий документ із Росією – між НАТО і Росією. Про це заявив 19 лютого президент України Володимир Зеленський.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Глава держави наголосив, що якщо такий документ з’явиться, сторони можуть обговорювати різні питання, однак тема потенційного місця України в НАТО має розглядатися за участі Києва. «Це стосується нас. Не тільки з росіянами с з нами», – підкреслив він.
- Водночас Зеленський додав, що Україна реагуватиме на можливі «несподіванки», якщо рішення ухвалюватимуться без її участі.
- Президент позитивно оцінив проведення тристоронньої зустрічі у Женеві та наголосив, що, попри повагу до партнерів із Близького Сходу й інших регіонів, врегулювання війни, яка триває в Європі, має відбуватися з належною участю європейських країн.
- За його словами, переговори велися у двох напрямах – військовому та політичному, і саме на військовому треку вдалося досягти більшого прогресу. Сторони зосередилися на підготовці механізму моніторингу припинення вогню після його можливого встановлення, опрацьовуючи технічні деталі та формат майбутньої місії. Очікується, що провідну роль у цьому процесі відіграватимуть США.
- Зеленський заявив, що не вважає за потрібне вести історичні дискусії для завершення війни та переходу до дипломатичного врегулювання, оскільки розцінює це як спробу затягнути час. За його словами, він добре обізнаний з історією та реаліями Росії, має власний досвід перебування в різних регіонах країни та розуміє її суспільні настрої.
- Зеленський підкреслив, що у можливому діалозі з президентом Володимир Путін його цікавить передусім практичний результат – швидке та успішне завершення війни. За його словами, саме на цьому мають бути зосереджені переговори.
Контекст
За інформацією видання Politico, США нібито тиснуть на союзників, щоб вони не запрошували Україну та чотирьох партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону – Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею – на офіційні зустрічі липневого саміту НАТО в Анкарі. При цьому країни можуть брати участь у супутніх заходах, а публічний форум на саміті замінять на Форум оборонної промисловості, що, за словами дипломатів, пов’язано як із скороченням витрат, так і з тиском США на Альянс щодо фінансування міжнародних організацій.
18 лютого у Женеві завершилися дводенні тристоронні переговори. Однією з ключових тем дводенних перемовин у Женеві мала стати запропонована США ідея створення вільної економічної зони як буферного механізму на сході Донбасу. Президент Володимир Зеленський зазначав, що і Київ, і Москва ставляться до цієї ініціативи стримано та з певним скепсисом. Також українська сторона планувала обговорювати питання енергетичного перемир’я.
Після переговорів 17 лютого спецпосланець США Стів Віткофф заявив про «значний прогрес» у тристоронньому форматі за участю України, США та Росії. Водночас журналіст Барак Равід із посиланням на джерела повідомив про фактичний глухий кут у Женеві.
Зеленський напередодні в інтерв’ю Axios зауважив, що українці не підтримають на референдумі жодного плану, який передбачатиме одностороннє виведення військ із Донбасу, адже суспільство цього не пробачить. Водночас варіант заморожування лінії фронту, на його думку, міг би отримати підтримку.
