Мюнхенська конференція представила Європі три різні обличчя американської стратегії, від ідеологічного тиску до сухого прагматизму. Поки Вашингтон переглядає умови підтримки та схиляє Київ до поступок, ЄС готує власну альтернативу НАТО і бореться за право голосу у мирних перемовинах. Чи залишається США надійним гарантом безпеки Європи? Аналіз матеріалів від The New York Times, Politico, Financial Times та The Guardian
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки пройшла в атмосфері, яку учасники описували як початок «розлучення» між старими союзниками, пише The Guardian. Якщо минулорічний виступ віцепрезидента США Джей Ді Венса став шоком для Європи, то цього року дискусії точилися навколо умов нового співіснування, зазначає Politico.
Європейські країни активізують власні механізми захисту та переосмислюють роль НАТО, водночас прагнучи зберегти стабільність і своє місце за столом міжнародних переговорів.
Про що говорили світові лідери на Мюнхенській конференції з безпеки? Та чи було місце для України? Forbes Ukraine обрав головне з матеріалів The New York Times, Politico, Financial Times та The Guardian.
Три обличчя Америки: Рубіо, Венс, Колбі
Однією з головних інтриг конференції стала спроба Європи зрозуміти, якою є справжня стратегія Вашингтона. За короткий час союзники почули три різні версії американського бачення, що викликало розгубленість і нерозуміння того, з якою саме Америкою вони мають справу, зазначає NYT.
Минулорічний виступ на Мюнхенській конференції з безпеки Джей Ді Венса запам’ятався як жорстке засудження європейської демократії. Хвилі іммігрантів та обмеження ультраправих партій у Європі становлять більшу загрозу, ніж російська агресія, стверджував Венс. Його риторика була сприйнята з «ошелешеним мовчанням», а сам він говорив про НАТО як про «них», а не «нас», пише NYT.
Цього року держсекретар Марко Рубіо представив м’якшу, але не менш небезпечну версію промови. Він говорив про «спільну західну цивілізацію», апелюючи до «християнської віри, культури та крові», зазначає Politico. Хоча його тон був дипломатичнішим, суть залишалася жорсткою: якщо Європа не захистить свою цивілізаційну ідентичність від знищення через масову міграцію та ліберальні цінності, США втратять інтерес, пише The Guardian.
Третю позицію озвучив заступник міністра оборони США з політичних питань Елбрідж Колбі. Він запропонував будувати трансатлантичні відносини не на спільних цінностях, а на спільних інтересах. Колбі закликав зосередитися на «практичних речах» у сфері безпеки та визнав, що Європа з часом має взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону, тоді як роль США – гарантувати стримування і не допустити ядерної ескалації.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
«Будуймо наше партнерство на чомусь більш тривалому, міцному і реальному, наприклад, на спільних інтересах. Цінності й історія теж є, але не можна будувати союз лише на почуттях», – цитує NYT слова Колбі.
Попри те, що США залишаються ключовим гарантом безпеки через ядерну парасольку та військову присутність, лідери ЄС не можуть зрозуміти, яка з цих позицій є справжньою. З одного боку, Вашингтон вимагає збільшення витрат на оборону. З іншого – риторика Рубіо про «білу християнську цивілізацію» та його демонстративні візити до Словаччини та Угорщини одразу після Мюнхена викликають занепокоєння, зазначає NYT.
Європейські чиновники сприйняли промову Рубіо як «отруйну пігулку». Пропозиція захисту в обмін на ідеологічну перебудову Європи під MAGA, пише NYT. Контакти Рубіо з премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо та прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, які скептично ставляться до ЄС і лояльні до РФ, підтверджують побоювання, що Вашингтон готовий втручатися у внутрішню політику Європи, підтримуючи правопопулістські сили, зазначає NYT.
Держсек США Марко Рубіо виступає з промовою в Мюнхені 14 лютого 2026-го Фото Getty Images
Реанімація Статті 42.7. ЄС як альтернатива НАТО?
На тлі невизначеності з НАТО та погроз президента США Дональда Трампа, зокрема ідеї анексії Гренландії, в Європі почали шукати власні механізми безпеки.
Перетворити статтю 42.7 Договору про ЄС з формальної норми на реальний механізм безпеки, який міг би функціонувати як альтернатива або доповнення до НАТО, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Це означає, що взаємна оборона ЄС мала б стати дієвим інструментом, а не декларативним положенням. «Ми повинні створити європейську основу стратегічних засобів: у космічній сфері, розвідці та можливостях нанесення глибоких ударів. Ми повинні бути колективно готовими», – цитує FT слова фон дер Ляєн.
Вона також запропонувала формалізувати нові безпекові альянси, включно з Великою Британією, Норвегією, Ісландією та Канадою. Ще одна ідея – запровадити гнучкий формат «оборонних коаліцій», який дозволяє діяти без участі всіх 27 держав-членів ЄС, пише FT.
Окремо фон дер Ляєн закликала змінити ставлення до статті 42.7. Раніше взаємна оборона сприймалася як щось додаткове для ЄС, оскільки основним гарантом було НАТО. «Взаємна оборона – це не додаткове завдання. Це зобовʼязання. Один за всіх і всі за одного», – каже фон дер Ляєн. – Змінюйся або помри».
Для реалізації цього підходу «жодне табу не може залишитися без відповіді», пише FT. Це перегукується з дискусіями Франції, Німеччини та Великої Британії стосовно потенційного використання ядерного стримування для захисту всієї Європи, пише The Guardian.
Урсула фон дер Ляєн під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки в 2026 році Фото Getty Images
Примус України до поступок та боротьба за місце за столом
Тема війни в Україні теж була піднята. Адміністрація Трампа активно просуває ідею переговорів з Росією, причому риторика Вашингтона все частіше натякає на необхідність поступок саме з боку Києва, пише Politico. «Війна відкриває такі форми зла, яких ми не очікували, – цитує The Guardian слова президента України Володимира Зеленського. – Чому так часто обговорюють, чим має поступитися Київ, а не Москва?».
Водночас європейські лідери категорично наполягають на тому, що будь-які переговори про долю України та безпеку континенту неможливі без участі Європи. Саме Європа має бути повноцінним учасником переговорів, оскільки на карту поставлено її безпеку, зазначає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Крім того, епоха гегемонії США добігає кінця, і Берлін готовий до розбіжностей з Вашингтоном, пише слова Мерца The Guardian.
Підтримав думку Мерца й президент Франції Еммануель Макрон. Європа не може знову бути стороннім спостерігачем, як це сталося під час виходу США з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (INF), пише The Guardian. «Ми будемо надійними лише тоді, коли зможемо виробляти те, що нам потрібно, без іноземних умов», – підкреслив Макрон.
Фінансовий аргумент навів віцепрем’єр Польщі Радослав Сікорський. Оскільки США минулого року майже не надавали допомоги, а тягар фінансування війни та закупівлі зброї ліг на Європу, саме європейці заслуговують на місце за столом переговорів, зазначає The Guardian.
