Через кризу Evergrande на Волл-стріт сталося найсильніше падіння з травня. Загальний борг китайського забудовника оцінюється в $309 млрд. Evergrande – найбільший девелопер у світі й один із найвідоміших доларових позичальників в Азії
Контроль за ростом цін і бульбашками
Інвестори активно вкладалися в китайську нерухомість через ринок доларових облігацій на тлі швидкої урбанізації в найбільш густонаселеній країні світу. Крім того, інвесторів манила висока прибутковість у порівнянні з низькими процентними ставками на Заході.
Уряд Китаю упродовж останнього року прагнув запобігти ризику появи бульбашок. Для цього там вжили заходів проти зростання позик у забудовників (політика «трьох червоних ліній»), а також додали ліміти на іпотечне кредитування й максимальну орендну плату в великих містах.
Обмеження кредитування призвело до істотного падіння кількості угод на ринку нерухомості. За словами Ting Lu, головного економіста Nomura, зниження угод по квартирах у серпні склало 24%, а у вересні ситуація виглядає ще гірше. Це призвело до драматичного падіння виручки всіх девелоперів, для яких єдиним виходом є збільшення боргу.
Але з цього боку виникає політика «трьох червоних ліній». Уряд Китаю висунув вимоги, щоб співвідношення зобов'язань/активів було нижчим за 70%, відношення чистого боргу до власного капіталу – менше 100%, а відношення грошових коштів до короткострокового боргу складало не більше 70%. Якщо девелопери не пройдуть усі три тести, їм заборонено збільшувати свій борг. Evergrande провалив усі тести і без додаткового боргу не зможе виконувати свої зобов'язання.
Як сталася криза
Звичайно, можна звинуватити китайський уряд у тому, що він спровокував цю локальну кризу. Але, судячи з інформації, яка стала публічною, компанія також вела себе неправильно. Після того, як стане доступною звітність, найімовірніше, можна буде дізнатися багато про факти зловживань і маніпуляцій.
Зараз відомо, що Evergrande активно залучала гроші під високі відсотки. Із загальної суми величезного боргу близько $6,2 млрд складають кошти роздрібних інвесторів, яких налічується приблизно 80 000 осіб. Зараз ці люди штурмують офіси компанії.
Керівники Evergrande визнали, що мільярди доларів, отримані від продажу продуктів роздрібним інвесторам, були використані для усунення дефіциту фінансування і навіть для покриття виплат іншим інвесторам. Класична схема для наших реалій. Просто абсолютно в інших масштабах.
Факти про методи ведення обліку і підставні фірми, які просочуються в публічну площину, свідчать про те, що позитивного розвитку подій не буде. Цього року Evergrande зіткнеться з рекордною кількістю судових позовів у китайських судах, оскільки суперечки з підрядниками чинять тиск на спроби забудовника, який знаходиться в стресовому стані, скоротити свої борги на суму понад $100 млрд.
Дані від аналітиків Tianyancha свідчать, що Evergrande брала участь в 427 судових справах цього року в порівнянні з 436 за весь 2020 рік. І це тільки верхівка айсберга. Найімовірніше, піде втручання уряду, і вже є заяви про те, що до компанії застосують жорсткі покарання.
Чому це важливо
Ринок нерухомості був одним з основних драйверів розвитку китайської економіки. Частка цього сектора у ВВП Китаю сягає 28%. А значить, частина світу побоюється уповільнення зростання економіки Китаю, зменшення попиту на метали і, відповідно, зниження цін і виручки. Тобто уповільнення темпів відновлення всієї економіки світу.
Інша частина стурбована можливим дефолтом Evergrande. Головна проблема – в ланцюговій реакції, яка може виникнути й торкнутися інших компаній. Оскільки таких забудовників у Китаї багато, це може сильно вдарити по банківській системі країни.
Ймовірно, Evergrande припинить своє існування. З великою часткою ймовірності китайський уряд не допустить ланцюгової реакції. На цій думці сходяться більшість аналітиків.
Але варто подивитися на ситуацію ширше. Чому уряд Китаю пішов на це зараз? Чому раніше він вводив санкції й обмеження для фінтехів?
Мабуть, ризики, які виникали від такого роду втручань, переважували вигоди, які отримує уряд. Ця вигода лежить в області стабілізації фінансової й банківської системи країни. Уряд Піднебесної намагається приборкати не тільки інфляцію, але й якось стабілізувати рівень кредитування економіки й населення. Для китайської влади це зараз пріоритет.
Для порівняння, борги китайських компаній по відношенню до економіки вдвічі більші, ніж борги американських компаній. Звісно, американські компанії не соромляться використовувати позикові кошти, тому дані дійсно вражають. Зважаючи на це очевидно, що корпоративна економіка Китаю може бути досить крихкою. Якби американські компанії подвоїли свій борг у порівнянні з нинішнім, це б налякало всіх до смерті.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
