Зарплата – не єдине джерело доходів українців. На неї припадає 57% надходжень домогосподарств. Ще 19% – пенсії, субсидії та стипендії, 9% – негрошові надходження, 6% – доходи від підприємницької діяльності, 4% – допомога від родичів. У жінок зарплата на 20% нижча, ніж у чоловіків, але цей розрив тяжіє до скорочення.
Уявімо середньостатистичну київську сім’ю, що володіє житлом, у якій двоє дорослих працюють і не мають додаткових джерел доходу, крім офіційної зарплати. У середньому бюджет такого домогосподарства трохи менше ніж $1000. Що ж на них купують?
Інфографіка Леонід Лукашенко
*Примітка. Для оцінювання структури витрат використовувалися дані статистичних спостережень Держстату про мешканців Києва найвищої децильної групи, в якій середні витрати домогосподарств становили 17 681 грн у 2019 році. З урахуванням недостатньої репрезентативності вибірки структура витрат у розглянутому прикладі може мати помірні похибки.
На продукти харчування йде більше як третина сімейного бюджету. Загалом по країні витрати на продукти ще вищі і становлять, за різними оцінками, від 42% до 50% (відповідно до Держстату – 46%), і це найгірший показник у Європі. Ознака розвиненої економіки – низькі витрати на харчування вдома. У США цей показник становить 9,5%, у ЄС – 12,1%, кратно менше, ніж у киян.
Друга за величиною стаття витрат – оплата послуг ЖКГ. Середня сума у платіжці київської сім’ї становить орієнтовно 3400 грн. Витрати на транспорт і зв’язок у середньому істотно перевищують сукупні витрати на одяг, взуття й побутову техніку.
Загалом розглянута київська сім’я витрачає на споживчі товари та послуги 86% від свого місячного доходу. Ще приблизно 1700 грн ідуть на допомогу родичам. Зберігати вдається тільки приблизно 2000 грн. Цю суму відкладають на дорогі покупки або на чорний день чи інвестують, переважно на придбання житла і депозити.
Опубліковано в п'ятому номері журналу Forbes (листопад 2020)
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
