Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії в галузі фізики 2025 року. Нагороду отримали Джон Кларк, Мішель Деворе і Джон Мартініс «за відкриття квантового тунелювання на макрорівні та квантування енергії в електричному ланцюзі», йдеться у пресрелізі комітету.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Дослідники провели серію експериментів, які показали, що квантові ефекти можуть проявлятися у великих системах – настільки великих, що їх можна тримати в руці.
- Вони створили електронну схему з надпровідників, розділених тонким шаром непровідного матеріалу, утворивши так званий «джозефсонівський» контакт.
- Коли через нього пропускали струм, система вела себе як єдиний макроскопічний «частинкоподібний» об‘єкт, здатний демонструвати квантове тунелювання – перехід через енергетичний бар‘єр без додаткової енергії.
- Крім того, фізики показали, що система має дискретні рівні енергії: тобто може поглинати або випромінювати лише певні кванти. Це підтвердило, що квантові закони працюють не лише у світі частинок, а й на макроскопічному рівні.
- Сума премії становить 11 млн шведських крон ($1,06 млн) і буде поділена між трьома лауреатами порівну.
Контекст
Експерименти Кларка, Деворе та Мартініса, проведені у 1984–1985 роках, стали фундаментом для розвитку нової квантової електроніки, зокрема квантових комп’ютерів, сенсорів і систем шифрування.
Джон Кларк народився 1942 року в Кембриджі (Велика Британія), працює професором Каліфорнійського університету в Берклі. Мішель Деворе – уродженець Парижа, професор Єльського університету та Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі. Джон Мартініс, 1958 року народження, також викладає в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі.
У 2024 році Нобелівську премію з фізики присудили американським фахівцям у галузі компʼютерних наук Джону Хопфілду та Джеффрі Хінтону «за фундаментальні дослідження та винаходи, які зробили можливим машинне навчання за допомогою нейромереж».
