Прем’єр Франції Себастьян Лекорню пішов у відставку через день після оголошення складу уряду, пише France 24 6 жовтня. Це рішення посилило політичну невизначеність у країні та спровокувало зростання дохідності французьких держоблігацій, акції французьких компаній зазнали найбільшого падіння з кінця серпня.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Деталі
- Лекорню став п’ятим прем’єр-міністром Франції за менш ніж два роки, обіймаючи посаду менше місяця – з 9 вересня. Його призначення, як центриста, лояльного до Макрона, та екс-консерватора, посилило напругу між парламентом і президентом.
- Ліві сили, що здобули перемогу на парламентських виборах улітку 2024 року, наполягають на призначенні прем’єра з їхнього середовища. Водночас лідер ультраправої партії «Національне об’єднання» Жордан Барделла закликав Макрона розпустити Національні збори.
- Цей крок призвів до падіння французьких облігацій, оскільки інвестори готуються до подальшої політичної невизначеності, пише Bloomberg. Дохідність 10-річних державних облігацій Франції зросла на 9 базисних пунктів до 3,6%, що збільшило премію за запозичення країни порівняно з німецьким боргом – ключовим показником фінансових ризиків – до понад 89 базисних пунктів, найвищого рівня з кінця 2024 року.
- Індекс CAC 40 знизився на 1,9%, а портфель Barclays Plc, що відстежує акції компаній, які отримують понад 30% доходу у Франції, знизився на 3,7%. Французькі банки Societe Generale SA, Credit Agricole SA та BNP Paribas SA очолили зниження серед регіональних кредиторів, оскільки дохідність 10-річних облігацій зросла.
Контекст
Після парламентських виборів у Франції, що відбулися в червні–липні 2024 року, Національна асамблея розділилася на три основні політичні блоки: ліву коаліцію «Новий народний фронт», центристських союзників президента Емманюеля Макрона та ультраправу партію «Національне об’єднання». Жоден із блоків не здобув абсолютної більшості.
У вересні 2024 року Макрон доручив прем’єр-міністру Мішелю Барньє сформувати уряд, у якому переважали республіканці та центристи. Барньє вів переговори з «Національним об’єднанням», зробивши кілька поступок щодо їхніх бюджетних вимог, але ультраправі вважали їх недостатніми.
Опозиція ініціювала вотум недовіри уряду Барньє після того, як він вирішив провести законопроєкт про бюджет соціального страхування на 2025 рік, що передбачав значну економію, зокрема через підвищення податків, без голосування депутатів. Опозиція виступила проти цього законопроєкту.
4 грудня 2024 року Національна асамблея, нижня палата парламенту Франції, підтримала вотум недовіри, що призвело до відставки уряду Барньє. 23 грудня було сформовано новий уряд на чолі з Франсуа Байру.
Наприкінці літа 2025 року Байру запропонував парламенту проголосувати за вотум довіри, щоб подолати тривалий глухий кут щодо бюджету жорсткої економії. Однак 8 вересня 2025 року Національні збори провалили вотум довіри. Франсуа Байру став першим прем’єр-міністром у сучасній історії Франції, який втратив посаду через непідтримку вотуму довіри, а не через вотум недовіри.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
