Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню 12 жовтня ввечері оголосив склад нового уряду, через два дні після повторного призначення на посаду. На тлі цієї новини ф’ючерси на французькі облігації знизилися на початку торгів. Про це повідомляють Politico, Reuters та Bloomberg.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Деталі
- Новий уряд включає як державних службовців, так і політиків, зокрема членів попереднього кабінету Лекорню. На своїх посадах залишилися міністр юстиції Жеральд Дарманен, міністерка бюджету Амелі де Моншален, міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр економіки й фінансів Ролан Лескюр.
- Новою міністеркою оборони стала консерваторка Катрін Вотрен, яка раніше обіймала посаду міністерки охорони здоров’я та праці в уряді Франсуа Байру. Анні Женевар і Рашида Даті зберегли посади міністерок сільського господарства та культури відповідно. Участь цих політик у новому уряді призвела до їхнього виключення з консервативної партії «Республіканці», яка відмовилася брати участь у формуванні уряду.
- Ключовою зміною стало призначення Лорана Нуньєса, очільника паризької поліції, міністром внутрішніх справ замість Бруно Ретайо, лідера «Республіканців» із президентськими амбіціями. Жан-П’єр Фаранду, ексголова SNCF, став міністром праці, а держслужбовець Едуар Жеффрей очолив міністерство освіти.
- Ультраправе «Національне об’єднання» та ультраліва «Нескорена Франція», які разом контролюють понад третину місць у Національних зборах, заявили про намір проголосувати проти уряду, пише Politico. Соціалістична партія, чия підтримка є критично важливою для Лекорню, визначить свою позицію щодо уряду залежно від його пропозицій, зокрема щодо можливої відміни пенсійної реформи, запровадженої Макроном.
- Ф’ючерси на французькі облігації знизилися на початку торгів у понеділок, а євро втратив 0,1% вартості відносно долара, опустившись до 1,16, після оголошення президентом Еммануелем Макроном нового уряду в неділю. Ф’ючерсні контракти на 10-річні французькі облігації з погашенням у грудні впали на 11 пунктів до 122,02, тоді як німецькі аналоги знизилися на 7 пунктів до 129,24.
- Спред між дохідністю 10-річних облігацій Франції та Німеччини, що є важливим індикатором ризику, досяг 83 базисних пунктів у п’ятницю після уникнення дострокових виборів у Франції. Однак після несподіваної відставки Себастьяна Лекорню на початку минулого тижня цей розрив зріс до 89 базисних пунктів, що стало найвищим показником цього року.
- Минулого року заклик Макрона до дострокових виборів спричинив значні коливання на французьких ринках, збільшивши спред до 90 базисних пунктів, найвищого рівня з 2012 року. Водночас кредитний рейтинг Франції знижувався двічі з моменту призначення Лекорню, а 24 жовтня очікується оновлення рейтингу від Moodyʼs Ratings.
- Категорія
- Рейтинги
- Дата
Контекст
Після парламентських виборів у Франції в червні–липні 2024 року Національна асамблея розкололася на три ключові політичні блоки: лівий «Новий народний фронт», центристські союзники президента Емманюеля Макрона та ультраправа партія «Національне об’єднання». Жоден із блоків не отримав абсолютної більшості.
У вересні 2024 року Макрон призначив Мішеля Барньє прем’єр-міністром із завданням сформувати уряд, який складався переважно з республіканців і центристів. Барньє намагався домовитися з «Національним об’єднанням», зробивши певні поступки щодо їхніх бюджетних вимог, але ультраправі вважали їх недостатніми.
Опозиція виступила проти уряду Барньє після його рішення провести законопроєкт про бюджет соціального страхування на 2025 рік, що передбачав значну економію через підвищення податків, без голосування в парламенті. Це спровокувало вотум недовіри, який 4 грудня 2024 року підтримала Національна асамблея, змусивши уряд Барньє піти у відставку. 23 грудня 2024 року було сформовано новий уряд на чолі з Франсуа Байру.
Наприкінці літа Байру запропонував парламенту проголосувати за вотум довіри, щоб подолати бюджетний глухий кут. Проте 8 вересня Національні збори відхилили вотум довіри. Байру став першим прем’єр-міністром у сучасній історії Франції, який втратив посаду через непідтримку вотуму довіри, а не через вотум недовіри.
6 жовтня Себастьян Лекорню подав у відставку лише через день після оголошення складу нового уряду. Це рішення посилило політичну нестабільність у Франції, призвело до зростання дохідності державних облігацій і спричинило найбільше падіння акцій французьких компаній із кінця серпня.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
