Понад 400 т медичного кисню щодня – такі обсяги постачає до лікарень український бізнес, щоб допомогти лікувати пацієнтів під час нової хвилі захворюваності на коронавірус. Серед компаній, які виробляють медичний кисень, тепер навіть ті, хто раніше використовував його виключно у виробництві
З початку жовтня кількість COVID-19 пацієнтів в Україні зросла вдвічі, до 52 000. У середньому по країні 71% ліжок, відведених для хворих на коронавірус, зайняті. У Донецькій області лікарні забиті на 91%, в Одеській та Запорізькій областях – понад 80%, свідчать дані РНБО.
Кисень незамінний для лікування хворих на коронавірус: за ковідного ураження легень насичення крові киснем порушується, і кількості, що надходить із повітря, стає недостатньо. Щоб компенсувати порушення, лікарі збільшують концентрацію кисню, що вдихається. Без цього важкохворі вмирають. При цьому споживання медичного кисню одним пацієнтом, інфікованим штамом «Дельта», який домінує в Україні, збільшилося у п'ять-шість разів, якщо порівнювати з попередніми хвилями, каже Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я.
Наприкінці жовтня українські лікарні в Одеській, Херсонській, Сумській, Чернігівській областях зіткнулися з нестачею кисню. Щоб це компенсувати, Україна навіть почала купувати його у Польщі – 100 т на тиждень.
Споживання кисню українськими лікарнями збільшилось на 30%, до 367 т на добу, каже перший заступник міністра охорони здоров'я Олександр Комарида. Але, за його словами, сьогодні дефіциту немає – 35 підприємств виробляють понад 400 т кисню на добу. Серед них тепер і компанії, які раніше медичний кисень не виробляли, – підприємства металургії, енергетики та хімпрому. Їхній кисень був побічним продуктом. Заводи так спроєктовані, що можуть виробляти низку промислових газів, включаючи кисень, каже Олег Арестархов, директор з комунікацій Group DF, найбільшого в Україні виробника азотних добрив. «До пандемії ми кисень нікуди не постачали, – каже він. – Є великі гравці, які роблять на виробництві кисню бізнес. Ми на цьому бізнес не робимо, весь кисень тепер постачаємо до лікарень безкоштовно».
Заводи Group DF у січні–жовтні виробили 283 500 кубометрів кисню, що у 15,5 разу більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому в жовтні компанія виробила його втричі більше, ніж у вересні. Через сезонне зростання попиту на добрива в листопаді буде ще на 15–20% більше кисню. Чим більше заводи виробляють добрив, тим більше кисню. Окремо його виробляти хімзаводи не можуть.
Ще один великий постачальник медичного кисню до лікарень у період пандемії – група «Метінвест». У металургії кисень необхідний для того, щоб виробляти сталь та чавун. Він використовується як продукт горіння в технологічному ланцюжку. Кисень, який отримують у ході сепарації на металургійних підприємствах, за своїми параметрами відповідає медичному – чистота 99,5% та вище. Заводи компанії – «Азовсталь», «Запоріжсталь», ММК імені Ілліча – протягом жовтня постачали до лікарень у середньому 80 т кисню на добу. У листопаді заводи групи збільшили обсяг постачання до 100 т кисню на добу, що дає змогу забезпечити потреби 10 000 пацієнтів.
Усього з початку пандемії підприємства «Метінвест» поставили понад 2000 тонн рідкого та майже 410 000 кубометрів газоподібного кисню медикам Запоріжжя, Маріуполя, Києва, Чернігова, Харкова, Дніпропетровської, Житомирської та Хмельницької областей.
Щоб постачати кисень лікарням, потрібно отримати сертифікат, якість продукції перевіряють спеціальні лабораторії. «Наприклад, знадобилося кілька місяців, щоб почати виробляти медичний кисень на «Рівнеазоті». Цей час пішов на сертифікацію, налагодження технічного процесу. До якої саме лікарні буде поставлено кисень, вирішує Міністерство охорони здоров'я України. «Якщо МОЗ бачить у якомусь регіоні дефіцит, то ми туди починаємо відвантажувати», – каже Арестархов.
Виробляти медичний кисень почав і державний «Енергоатом», оператор усіх атомних електростанцій України, що діють. З моменту отримання ліцензії в березні 2021 року держкомпанія виробила майже 33 000 кубометрів кисню на трьох атомних станціях – Запорізькій, Рівненській та Хмельницькій.
Використання промислового кисню врятувало тисячі життя в Європі, і Україна йде тим самим шляхом, каже Володимир Красьоха, головлікар Вознесенської лікарні. Його лікарня безплатно отримала 20 т кисню від «Запоріжсталі». На ринку це коштувало б майже 500 000 грн, а лікарні довелося сплатити лише доставку – близько 60 000 грн. «Отримали, ділимося із сусідніми лікарнями, – каже Красьоха. – Ми хотіли б ще привезти благодійний кисень, але зараз цей процес повністю адмініструє МОЗ. Я це підтримую, оскільки раніше одна лікарня могла взяти собі більше кисню, а іншим могло не вистачити.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
