У ніч на 27 жовтня лікарі однієї з лікарень Одеси везли на каталках та інвалідних візках тяжкохворих до машин швидкої допомоги – закінчився кисень, і 43 пацієнтів довелося перемістити до іншого стаціонару. В інших лікарнях по Україні ситуація схожа: через брак кисню з новою хвилею захворюваності лікарям важко лікувати пацієнтів. Тим часом два заводи з виробництва кисню із середини жовтня пішли на плановий ремонт
Кисень, без якого важкі хворі вмирають, закінчився не лише в Обласному центрі соціально значимих хвороб Одеси, його бракує лікарням Херсонської, Сумської, Чернігівської областей. У Вознесенській центральній лікарні на Миколаївщині кисню поки що вистачає: лікарі економлять і дають його лише тим, хто вже не може дихати сам, каже головлікар Вознесенської лікарні Володимир Красьоха.
Лікарня Красьохи завантажена на 100%, і кількість викликів швидкої допомоги продовжує зростати – за тиждень дзвінків побільшало втричі. «Якщо це ще не пік, то страшно уявити, що буде далі, – каже головний лікар. – У мене всі 120 ліжок зайняті, періодично – 121. На ранок – 119, бо люди вмирають».
Споживання медичного кисню одним пацієнтом, інфікованим штамом «Дельта», що домінує в Україні, збільшилося у пʼять-шість разів, якщо порівнювати з попередніми хвилями, каже Віктор Ляшко, міністр охорони здоровʼя. За його словами, у деяких містах споживання кисню сягає 45–50 тонн на добу, а загалом медичні установи країни щодня споживають 344 тонни.
Кисень незамінний для лікування хворих на коронавірус: за ковідного ураження легень насичення крові киснем порушується, і кисню з повітря недостатньо. Щоб компенсувати порушення, лікарі збільшують концентрацію кисню, що вдихається.
Не зрозуміло, скільки саме тонн кисню не вистачає лікарням і чому деякі опиняються зовсім без нього. МОЗ не встиг відповісти на запит Forbes до опублікування цього матеріалу.
Лікарні отримують кисень двох видів: газоподібний у балонах та рідкий, який потрібно перетворити на газ на місці. У деяких лікувальних закладах також є станції, які виробляють кисень із повітря. Ця технологія дорожча, але дає змогу не залежати від постачання. Тій же Вознесенській лікарні треба було би витратити 2 млн грн, щоб не залежати від постачання, виробляючи достатньо кисню для своїх 120 пацієнтів. Наразі на піку лікарня споживає до 1 тонни кисню на день. Медустанова не має грошей на встановлення, вона просить їх в американського фонду «100% життя».
Кисень у балонах і рідкому вигляді лікарням постачають 22 ліцензовані постачальника. За даними ProZorro, рідкий кисень коштує від 10 000 до 16 000 грн за тонну, а газоподібний – від 300 грн за балон. Одному пацієнту такого балона вистачає приблизно на 2 хвилини.
У середині жовтня заводи двох великих виробників кисню – «Лінде газ Україна» та «Месер Україна» зупинилися на плановий ремонт на 10–15 днів. Щоб компенсувати нестачу кисню, Україна навіть почала закуповувати його в Польщі.
Криворізький «Лінде газ Україна» запуститься знову 1 листопада, каже Дмитро Бебешко, директор компанії. «Технічне обслуговування на цьому заводі протягом року кілька разів відкладалося через зростання попиту, але зараз уже не може бути відстроченим за вимогами безпеки», – каже він. Компанія накопичила достатньо кисню за час роботи заводу в Кривому Розі та виконує контрактні зобовʼязання щодо постачання до лікарень, стверджує Бебешко.
«Лінда газ Україна» має й інший завод – у Донецькій області. Цей завод – основний виробник кисню компанії та продовжує працювати на максимальній потужності, каже Бебешко. За три квартали 2021 року «Лінде Газ Україна» відвантажила до лікарень 11 603 тонн рідкого медичного кисню. Для порівняння: у 2019 році до пандемії вона продала лише 4172 тонни. За даними «Спарк-Інтерфакс», виручка компанії в 2020-му – 1,2 млрд грн.
З «Месер Україна» Forbes намагався сконтактувати за всіма телефонами, які є у відкритому доступі. Помічник директора Ольга Масляннікова відповіла, що в компанії відмовляються давати коментарі на цю тему. Запит на пошту там також проігнорували. На сайті «Мессер Україна» інформації про планову зупинку немає.
Нестача кисню не повʼязана із зупинкою цих заводів – це співпадіння, каже Павло Ковтонюк, ексзаступник міністра охорони здоровʼя України. «Обладнання лікарень ліжками з можливістю подачі кисню цього року набагато краще, ніж торік. Але ресурсів системи все одно не вистачає, – каже він. – Головна причина – ми не вакциновані».
Слова Ковтонюка підтверджує ситуація в Київській міській лікарні №4. Усі 455 ліжок із киснем, за словами головлікаря Тетяни Мостепан, завантажені невакцинованими пацієнтами. «Вакциновані можуть захворіти, але у них немає такого агресивного перебігу хвороби, як у невакцинованих», – стверджує Мостепан. У результаті лікарня витрачає близько 7 тонн кисню на добу. «Такого ніколи не було, – каже вона. – У найважчі часи було 4–5 тонн».
За 26 жовтня на коронавірус захворіло 22 574 українці, що майже вдвічі більше, ніж на початку місяця. Госпіталізовано – 5925, померло – 692. За даними МОЗ, у лікарнях зайнято майже 60% ліжок, виділених для хворих на коронавірус. Глобально Україна зараз на другому місці за кількістю смертей після Росії. А темпи вакцинації поступаються багатьом країнам: у світі, як мінімум, одну дозу вакцини отримали вже 48,9% людей, а в Україні – менше 22%, пише британське видання Our World in Data.
У Великій Британії зараз теж спалах «Дельти» – 25 жовтня там захворіло 40 954 особи, 263 померло. Якщо порівнювати з Україною, то смертельних випадків на 20 000 осіб майже у сім разів менше. У Британії мінімум однією дозою щеплено 74% населення.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
