Реальний ВВП у другому кварталі 2021 року збільшився на 5,4% порівняно з відповідним періодом минулого року, за оцінкою Держстату. Чому таке швидке зростання та чого чекати далі
Список найбільших експортерів, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та ще два десятки ексклюзивних матеріалів. Forbes Україна випустив новий номер журналу. Купити його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.
Основними чинниками зростання ВВП в другому кварталі стали поступове відновлення та оптимістичні бізнес-настрої через пом’якшення карантинних обмежень, за даними Мінекономіки. Індекс очікувань ділової активності у червні дійсно сягнув найвищого значення з жовтня 2019 року і становив 51,6 проти 50,5 у травні 2021 року, за даними Національного банку.
Економіку також покращують високий споживчий попит населення, який, за словами міністра, стимулювало зростання мінімальної заробітної плати до 6000 грн у січні 2021 року та сприятлива кон’юнктура на зовнішніх сировинних ринках – світові ціни на залізну руду піднялися у 2,1 раза, на пшеницю – на 30,9%, на кукурудзу – у 2 рази. Це сприяло зростанню експорту товарів та послуг на 45,1% у грошовому еквіваленті порівняно з минулим роком.
Статистичне зростання реального ВВП у другому кварталі 2021 року, однак, не надійний показник через низьку базу порівняння, за словами Олексія Куща, колишнього директора управління цінних паперів в Асоціації українських банків. Саме у квітні – червні Україна переживала перший локдаун.
Якщо порівнювати перше півріччя 2020-го та 2021-го років, то, за розрахунками Мінекономіки, обсяг ВВП збільшився на 1,7%. Цьому сприяло відновлення економічної діяльності, активізація будівництва на тлі запуску програми іпотечного кредитування та реалізація проєктів «Великого будівництва», зазначив міністр економіки України Олексій Любченко. «Ці фактори дозволять компенсувати поточне відставання в економічному розвитку. Наша мета – зростання ВВП на 4%», – каже Любченко.
Вплив «Великого будівництва», однак, спірне питання, каже старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський. Якщо Україна і показує зростання, його можна порівняти з ростом за часів Віктора Януковича в 2011 році перед Євро-2012, коли країна брала кредити на будівництво і витрачала більше, механічно збільшуючи економіку. «Це як коли домогосподарство купує щось в кредит. У вас начебто і виріс ваш добробут, але збільшилася і заборгованість, – каже Дубровський. – Заборгованість доведеться виплачувати».
Що далі? Розбудова інфраструктури дійсно може повернути інвестиції та сприяти зростанню ВВП, але тільки якщо навколо доріг, наприклад, будуть працювати обслуговуючі центри, кафе, готелі і так далі, за словами Дубровського. «Питання в тому, наскільки вигода виправдає витрати. Це ми дізнаємося тільки постфактум», – каже експерт.
Світовий банк у червневому звіті спрогнозував збільшення ВВП України на 3,8% у 2021 році, тоді як у січневому звіті очікувалося 3%. В 2022 і 2023 роках Світовий банк очікує від української економіки зростання на 3,1%.
За підсумком минулого року, ВВП України скоротився на 4%. Більше половини загального падіння ВВП пояснюється спадом у сфері транспорту і логістики на 16,4% та в сільському господарстві – на 11,5%. Через ці сфери Україна втратила 2,12% ВВП.
Найбільше постраждала готельно-ресторанна сфера – її валова додана вартість у 2020 році зменшилася на 28,5%. Але з огляду на її відносно невелику частку в структурі ВВП, внесок цієї галузі в негативну динаміку ВВП обмежився чвертю відсотка. Незважаючи на здебільшого негативну динаміку, кілька галузей показали зростання в 2020 році: будівництво (5,2%) та торгівля (4,9%). Разом ці сфери компенсували 0,8% падіння ВВП.
