Продовольча інфляція зросла до 10,2%, тобто на 4,1% з початку року, згідно даних Держстату. Це найвищий показник за останні два роки. Що відбувається й що буде далі
Показник інфляції вперше з 2018 року перетнув двозначну цифру. Ціни йдуть вгору на все: за рік хліб подорожчав на 16%, яйця на 33%, а цукор — на 83,5%. Найбільше, за статистикою Держстату, подорожчав природний газ — на 164%.
Ціни ростуть не тільки в Україні. У США інфляція теж прискорилася — з 1,4 до 5,4% за останні півроку. Це найвищий показник у США з липня 2008 року, коли було 5,6%. У чому причина? Швидке відновлення світової економіки після коронакризи. «Ковідна криза прибила попит і пропозицію, бізнес згорнув виробництво. І раптом пішло відновлення через швидкий темп вакцинації у розвинених країнах», — каже Павло Кухта, колишній заступник і в.о. міністра економіки. Насамперед пішли вгору ціни на сировину й логістику.
Реагуючи на зростання цін, центральні банки економік, що розвиваються, включно з Україною, почали піднімати ключову ставку. Майже три тижні тому, 22 липня, Національний банк України підвищив ключову ставку до 8% річних, намагаючись знизити інфляцію до 5%. Це було третє підвищення у 2021 році і банк обіцяє продовжувати підвищувати ставку в 2022-му, якщо інфляція не знизиться.
США тим часом продовжує друкувати гроші для стимулювання економіки. За прогнозами Дмитра Боярчука, виконавчого директора CASE Україна, США припинять таку політику в 2022 році і почнуть піднімати ключову ставку, яка сьогодні 0%, з 2023 року. Міжнародний валютний фонд 2 серпня оголосив, що роздасть без умов 190 країнам $650 млрд для боротьби з наслідками коронакризи. Україна отримає $2,7 млрд. «Виглядає, ніби допомога МВФ — це фінансова подушка, яку вирішили роздати країнам перед тим, як США почне згортати кількісне пом'якшення», — говорить Боярчук.
Що далі? Короткостроково виграють виробники і експортери того, на що зростають ціни, включаючи металургів та аграріїв. Для прикладу: за шість місяців 2021 року виробники експортували чорний метал на $6,2 млрд, на $2,3 млрд більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Але коли ціни впадуть, цієї переваги не буде, тому що у фізичному обсязі компанії експортують майже стільки ж, скільки і раніше, говорить Боярчук. Коли США почнуть підвищувати ставку, Україні буде дорожче брати кредити. «Якщо ми не змінимося, гроші для нас стануть недоступними, — каже Кухта. — Будемо у вічній програмі МВФ, тому що більше ніхто грошей давати не буде».
Ціни на опалення і комуналку підвищаться під час опалювального сезону, за прогнозами Кухти. Боярчук каже, що НБУ буде гасити інфляцію так довго, як зможе, але інфляція залишиться вище 10% річних, а як тільки США почне згортати свою політику щодо стимулювання економіки, гривня буде хоч і повільно, але знецінюватися.
Що робити? На думку Кухти, Україні потрібно робити судову реформу і боротися з корупцією, щоб інвестори були зацікавлені вкладати гроші в країну. Найлегший шлях, за його словами, — налаштувати співпрацю з МВФ і отримувати від фонду мінімум два транші на рік. «Кількістю траншей можна показувати зміни», — каже Кухта — Інвестори це оцінять».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
