Продовольча інфляція зросла до 10,2%, тобто на 4,1% з початку року, згідно даних Держстату. Це найвищий показник за останні два роки. Що відбувається й що буде далі
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Показник інфляції вперше з 2018 року перетнув двозначну цифру. Ціни йдуть вгору на все: за рік хліб подорожчав на 16%, яйця на 33%, а цукор — на 83,5%. Найбільше, за статистикою Держстату, подорожчав природний газ — на 164%.
Ціни ростуть не тільки в Україні. У США інфляція теж прискорилася — з 1,4 до 5,4% за останні півроку. Це найвищий показник у США з липня 2008 року, коли було 5,6%. У чому причина? Швидке відновлення світової економіки після коронакризи. «Ковідна криза прибила попит і пропозицію, бізнес згорнув виробництво. І раптом пішло відновлення через швидкий темп вакцинації у розвинених країнах», — каже Павло Кухта, колишній заступник і в.о. міністра економіки. Насамперед пішли вгору ціни на сировину й логістику.
Реагуючи на зростання цін, центральні банки економік, що розвиваються, включно з Україною, почали піднімати ключову ставку. Майже три тижні тому, 22 липня, Національний банк України підвищив ключову ставку до 8% річних, намагаючись знизити інфляцію до 5%. Це було третє підвищення у 2021 році і банк обіцяє продовжувати підвищувати ставку в 2022-му, якщо інфляція не знизиться.
США тим часом продовжує друкувати гроші для стимулювання економіки. За прогнозами Дмитра Боярчука, виконавчого директора CASE Україна, США припинять таку політику в 2022 році і почнуть піднімати ключову ставку, яка сьогодні 0%, з 2023 року. Міжнародний валютний фонд 2 серпня оголосив, що роздасть без умов 190 країнам $650 млрд для боротьби з наслідками коронакризи. Україна отримає $2,7 млрд. «Виглядає, ніби допомога МВФ — це фінансова подушка, яку вирішили роздати країнам перед тим, як США почне згортати кількісне пом'якшення», — говорить Боярчук.
Що далі? Короткостроково виграють виробники і експортери того, на що зростають ціни, включаючи металургів та аграріїв. Для прикладу: за шість місяців 2021 року виробники експортували чорний метал на $6,2 млрд, на $2,3 млрд більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Але коли ціни впадуть, цієї переваги не буде, тому що у фізичному обсязі компанії експортують майже стільки ж, скільки і раніше, говорить Боярчук. Коли США почнуть підвищувати ставку, Україні буде дорожче брати кредити. «Якщо ми не змінимося, гроші для нас стануть недоступними, — каже Кухта. — Будемо у вічній програмі МВФ, тому що більше ніхто грошей давати не буде».
Ціни на опалення і комуналку підвищаться під час опалювального сезону, за прогнозами Кухти. Боярчук каже, що НБУ буде гасити інфляцію так довго, як зможе, але інфляція залишиться вище 10% річних, а як тільки США почне згортати свою політику щодо стимулювання економіки, гривня буде хоч і повільно, але знецінюватися.
Що робити? На думку Кухти, Україні потрібно робити судову реформу і боротися з корупцією, щоб інвестори були зацікавлені вкладати гроші в країну. Найлегший шлях, за його словами, — налаштувати співпрацю з МВФ і отримувати від фонду мінімум два транші на рік. «Кількістю траншей можна показувати зміни», — каже Кухта — Інвестори це оцінять».
26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.