Надмірна активність правоохоронних органів щодо арешту російських активів може призвести до зустрічних позовів у міжнародних судах, сказав в інтервʼю Forbes міністр юстиції Денис Малюська.
Ключові факти
- Міністр юстиції зазначив, що його турбує активність правоохоронних органів щодо конфіскації російських активів. «Це машина, яку дуже важко зупинити та розмежувати, де це відбувається в інтересах держави, а де, наприклад, через гру конкурентів, – каже Малюська. – «Росіянин», принаймні зараз, це не критерій для арешту та конфіскації власності», – наголосив міністр юстиції.
- В Мінʼюсті кажуть, що поки такі арешти не стали масовими. Але надалі не достатньо обґрунтований арешт активів росіян може призвести до зустрічних позовів у міжнародних судах. Компенсація за рішенням міжнародних судів – не надто гарний для нас прецедент, вважає Малюська.
Контекст
З початку повномасштабної війни правоохоронні органи почали заарештовувати майно та корпоративні права компаній, бенефіціарами яких є росіяни.
4 жовтня БЕБ звітувало про арештовані активи російських та білоруських компаній на 44 млрд грн. У публічній площині є щонайменше десяток справ БЕБ проти компаній, у яких є частка росіян: від Альфа-Банку до мережі Brocard. «Просто йдуть за списком найбільших компаній із російським корінням, який готувало НАЗК. Звинувачують у несплаті податків, арештовують рахунки, це зупиняє роботу компаній», – каже депутат із керівництва «Слуги народу».
З 24 лютого 2022 року до АРМА було передано 30 000 одиниць рухомого майна, 1200 обʼєктів нерухомості, корпоративні права 50 юридичних осіб, а також €1,5 млн, $957 000 та 200 млн грн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
