Народні депутати з фінансового та правоохоронного комітетів визнали роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ) незадовільною і звинуватили керівника у провалі реформи. Очільник БЕБ Вадим Мельник каже, що для повноцінної реформи йому забракло часу та грошей, але є позитивна динаміка. Що чекає на головного розслідувача економічних злочинів?
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
3 жовтня депутати з фінансового та правоохоронного комітетів на спільному засіданні комітетів заслухали звіт очільника БЕБ Вадима Мельника. Дискусія минула на підвищених тонах, нардепи не приховували свого незадоволення роботою бюро.
«Ми бачимо всі ознаки провалу реформи, на яку витратили понад 100 млн грн з бюджету», – заявив голова фінансового комітету Данило Гетманцев під час засідання.
Керівник БЕБ Вадим Мельник на свій захист каже, що йому бракувало часу та грошей для втілення реформи. А також похвалився позитивними відгуками в ЗМІ і прокачаними соцмережами бюро.
Чи призведе демарш депутатів до зміни очільника БЕБ?
Кадрові зміни у БЕБ
Наразі фінансовий та правоохоронний комітети готують висновки щодо роботи БЕБ за результатами проведеного засідання, документ буде готовий наступного тижня. Чотири депутати, з якими спілкувався Forbes, кажуть, що висновки, які відправлять до Кабміну, будуть негативними з рекомендацію кадрових змін. «Загальне враження: ми помилилися з вибором очільника БЕБ і потрібні кадрові зміни», – каже Ольга Василевська-Смаглюк зі «Слуги народу».
Висновок про незадовільну роботу бюро до Кабміну спрямувала й Рада громадського контролю при БЕБ. Документ є у розпорядженні Forbes. У листі зазначається про порушення принципів доброчесності та законності під час проведення конкурсів на вакантні посади у бюро.
Кабмін може не чекати рішення Верховної Ради та звільнити Мельника вже на найближчому засіданні, каже Железняк. «Якщо буде політична воля, то зробити це можна за один день», – вважає депутат.
Колеги Мельника з інших правоохоронних структур не такі категоричні. «Здійснювати такі кадрові зміни зараз – це помилка. Орган працює недостатньо довго, щоб показати результат. Обʼєктивний фактор – війна, яка на певний час уповільнила роботу всіх правоохоронних органів», – каже співрозмовник з керівництва Генеральної прокуратури на правах анонімності.
Хто може замінити Мельника? Це питання наразі без чіткої відповіді. «Поки що немає розуміння», – лаконічно зауважив нардеп з керівництва «Слуги народу». Співрозмовник з фінансового комітету припустив, що бюро може очолити один з кандидатів, який брав участь у конкурсі разом із Мельником. Нагадаємо, що у 2021 році до фіналу конкурсу вийшли також член ради НБУ Василь Горбаль і прокурор Офісу генпрокурора Аттіла Ковчі.
Реформа БЕБ
Бюро економічної безпеки створено у травні 2021 року. За логікою реформи, БЕБ мав стати єдиним правоохоронним органом з розслідування економічних злочинів у країні. До створення бюро за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, податкова міліція Державної фіскальної служби. Остання перестала існувати після створення БЕБ.
Конкурс на місце очільника БЕБ відбувся зі скандалом. Комісія не допустила до участі у конкурсі ексміністра фінансів Олександра Данилюка. Офіційна причина – Данилюк надав диплом американського вишу, який не встиг затвердити в українському Міносвіти. Сам Данилюк вважає, що його кандидатуру не затвердили в Офісі президента, й закликав Зеленського провести новий конкурс на посаду голови БЕБ.
За результатами конкурсу БЕБ у серпні очолив Вадим Мельник, який до бюро був головою податкової міліції.
Чим незадоволені депутати та бізнес
За більш як рік роботи БЕБ не змогло принести жодних коштів до бюджету, спираючись на звіт Генеральної прокуратури, каже член фінансового комітету та голова фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Мельник не погоджується: БЕБ має спрямувати до бюджету 3,1 млрд грн після завершення справ за вже відкритими кримінальними провадженнями. За його словами, справи порушені проти компаній, які працюють у нафтогазовому комплексі. Проте, на прохання депутатів очільник БЕБ не назвав конкретні провадження, за якими буде стягнуто цю суму.
«Це маніпулювання цифрами, бо судові процеси не завершені й ми не можемо бути впевнені, що саме ця сума у результаті надійде до бюджету», – каже член фінансового комітету та нардеп від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк.
Незадоволені роботою БЕБ у Раді бізнес-омбудсмена. Бюро не змогло змінити погоду у бізнес-середовищі, розслідуванням економічних злочинів і надалі займається ціла низка правоохоронних органів, каже бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
Бізнес массово не звертався зі скаргами щодо роботи БЕБ, каже менеджерка податкового комітету Європейської Бізнес Асоціації Наталія Артемчук. «Виникали питання щодо компаній із російськими або білоруськими акціонерами, але БЕБ проводив консультації з бізнесом щодо них», – каже Артемчук.
У Раді бізнес-омбудсмена зазначають, що скарг від бізнесу на БЕБ небагато, але пов’язують це з малою ефективністю органу.
Попри невелику кількість скарг від бізнесу щодо роботи БЕБ, суттєвих зрушень та досягнень у роботі бюро немає, каже виконавчий директор ЄБА Ганна Деревʼянко. «Побажанням від прозорого бізнесу – увага до питання тіні та боротьба з нею. А також, побудова своєї роботи на основі аналітичної складової при розслідуванні економічних злочинів», – каже Деревʼянко. (позиція Ганни Деревʼянко була додана після виходу матеріалу).
Нарікання у нардепів викликала й кадрова політика очільника БЕБ. За рік роботи штат співробітників заповнений лише на 7%. З 4000 передбачених співробітників у бюро працює лише 295. «80% з них прийшли з колишньої податкової міліції, яку раніше очолював Мельник», – каже Гетманцев.
Із нардепами погоджується і бізнес-омбудсмен. «Неможливо зробити якісну організацію, коли її штат складається зі значної частини попередників. Очільнику БЕБ потрібно розширити рекрутингову базу та залучати до роботи якісно нових співробітників», – каже Ващук.
Для формування бюро забракло часу та грошей, відказує Мельник. «Додаткова потреба БЕБ у фінансуванні на наступний рік – 1,8 млрд грн. Ці гроші потрібні на зарплати та поліпшення матеріально-технічної бази», – заявив він. Наразі у бюджеті на 2023 рік на фінансування бюро передбачено 503,4 млн грн.
Невдоволені нардепи й правоохоронною діяльністю БЕБ. За рік роботи бюро повідомило про підозру лише 19 особам, вісім з яких були направлені до суду з обвинувачувальним актом, решта перебувають у розробці. «Частка БЕБ у боротьбі з економічною злочинністю дорівнює майже нулю. Маючи у штаті 92 детективів, показувати такий результат – жалюгідно», – каже член правоохоронного комітету Олександр Бакумов («Слуга народу»).
Вадим Мельник, 49, голова Бюро економічної безпеки.
Є у нардепів також ідеологічні претензії. БЕБ планувався як аналітичний орган, який викриватиме економічні злочини та змістовно доводитиме провину бізнесу в суді. На думку співрозмовників Forbes із депутатського корпусу, БЕБ став каральним органом, який діє у стилі податкової міліції. «В Україні було багато органів, які могли розслідувати економічні злочини і цим створювали додатковий тиск на бізнес, але зараз бізнес скаржиться на БЕБ не менше», – каже співробітник у НАЗК на правах анонімності.
З початком війни БЕБ сконцентрувалося на переслідуванні бізнесу, який має російські чи білоруські звʼязки. У публічній площині є щонайменше десяток справ БЕБ проти компаній, у яких є частка росіян: від Альфа-Банку до мережі Brocard. «Просто йдуть за списком найбільших компаній із російським корінням, який готувало НАЗК. Звинувачують у несплаті податків, арештовують рахунки, це зупиняє роботу компаній», – каже депутат з керівництва «Слуги народу».
Через день після засідання комітету, 4 жовтня, БЕБ звітувало про арештовані активи російських та білоруських компаній на 44 млрд грн.
Підвішені у повітрі
Негативний висновок комітетів Ради не гарантує швидкі кадрові зміни. На початку літа податковий комітет визнав роботу Митної служби незадовільною та рекомендував уряду «прийняти відповідні кадрові рішення». За чотири місяці Кабмін жодним чином на це не відреагував, в. о. митниці Вʼячеслав Демченко досі працює.
Мельник у спілкуванні з Forbes випромінює оптимізм, запропонував зустрітися 12 жовтня і відповісти на всі запитання. Чи вдасться йому повторити шлях Демченка? Принаймні співрозмовник з керівництва Міністерства економіки певен, що такою ситуація не залишиться: «У всіх же є очі, ми бачимо, що відбувається, і чуємо скарги бізнесу». Троє депутатів з фінансового комітету, з якими спілкувався Forbes, вважають, що кадрові зміни у бюро відбудуться найближчими тижнями.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
