Уряд України і представники спеціального комітету власників ВВП-варантів обмінялися варіантами реструктуризації зобов’язань, однак жодна зі сторін не погодилася прийняти умови іншої. Про це йдеться в повідомленні фондової біржі Euronext. Наприкінці травня Україна має виплатити за цим боргом $600 млн, пише FT. Мінфін налаштований продовжити переговори з кредиторами.
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — 365 днів доступу до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Купуйте зараз
Ключові факти
- З 12 до 23 квітня тривали переговори юридичних і фінансових радників Мінфіну України (White & Case LLP та Rothschild & Co) з комітетом кредиторів, який складається з інституційних тримачів ВВП-варантів на загальну суму $3,23 млрд.
- Кредитори не погодилися на пропозицію України й надали контрпропозицію, але Мінфін не пристав на неї. Попри це, міністр фінансів Сергій Марченко заявив про відданість діалогу з інвесторами і намір продовжити переговори.
- Боргові папери (варанти) прив’язані до економічного зростання України. У зв’язку з тим, що за підсумками 2023 року зростання ВВП перевищило 3%, Україна має виплатити кредиторам $600 млн наприкінці травня.
- Україна вважає такі умови нерелевантними, адже повномасштабна війна завдала величезної шкоди економіці України, зазначив Марченко. «Скромне економічне зростання у 2023-му не було ознакою стрімкого процвітання, а радше свідчило про крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого вторгненням РФ», – наголосив очільник Мінфіну.
Україна запропонувала інвесторам дві опції
- Перший варіант: обмін ВВП-варантів на додатковий випуск єврооблігацій, емітованих у 2024 році в межах реструктуризації. За цією опцією інвестори отримають облігації A та B у співвідношенні 1,35 одиниці облігацій на кожну одиницю варантів.
- Другий варіант: зміна умов випуску ВВП-варантів, що передбачає: скасування виплат за 2025–2028 роки; продовження можливості викупу або скасування варантів до травня 2029 року з прогресивним зростанням ціни викупу: від 85 центів у 2026-му до 100 центів у 2029 році; реструктуровані варанти (з виплатами у 2029–2041 роках) зберігатимуть поточні характеристики, окрім опціону викупу; власники отримають 36,6 цента облігацій A та B на кожні 100 центів варантів.
- Як зазначив Мінфін, обидва варіанти є частиною єдиної пропозиції, і вибір одного з них вважатиметься підтримкою реструктуризації. Для реалізації змін необхідна згода 75% власників за номіналом варантів на кворумних зборах.
- Спеціальний комітет, який представляє понад 30% власників варантів, запропонував Україні виплатити 75% платежу за зростання ВВП у 2023 році, запланованого на травень, а також випустити нові облігації C зі ставкою 7,75% на суму $209 млн з погашенням у лютому 2029 року. Україна відхилила цю пропозицію.
- Цей крок відображає прагнення України адаптувати умови до потреб різних інвесторів, зважаючи на їхні пріоритети та необхідність досягнення консенсусу для успішної реструктуризації, зазначив Мінфін.
ВВП-варанти
За умовами обігу варантів України, виплати за ними починають здійснюватися після того, як обсяг ВВП перевищить $125,4 млрд. Цього показника економіка України досягнула у 2018 році (тоді ВВП перевищив $130 млрд).
Перші виплати за варантами стосуються 2019 року, їх Україна робить із дворічним часовим лагом. Тобто за 2019-й Україна заплатила лише у 2021 році.
У 2022-му мали б відбутися виплати за 2020 рік тощо, аж до 2040-го, коли відбудеться остання виплата за 2038 рік.
Виплати за варантами привʼязані до показників зростання ВВП. Так само від ВВП залежить і сума щорічних виплат, вона обраховується у відсотках до ВВП країни.
Сумарна номінальна вартість українських ВВП-варантів становить $3,24 млрд. Термін їх обігу закінчиться у 2040 році. За різними підрахунками, сумарний обсяг виплат за цими інструментами до завершення терміну їх обігу може в десятки разів перевищити номінальну вартість.
Контекст
31 липня президент Володимир Зеленський затвердив закон, який дозволяє Кабінету Міністрів тимчасово зупиняти виплати за зовнішнім державним боргом у разі необхідності. Цей закон став важливим кроком для підготовки до реструктуризації боргу.
Зовнішній борг України перед комерційними кредиторами, що підлягає реструктуризації, становить $23,4 млрд. Він включає єврооблігації, випущені під час реструктуризації 2015 року, цінні папери для фінансування бюджетних дефіцитів, а також євробонди «Укравтодору» під держгарантії. За останні два роки до них додалися несплачені відсотки через дію режиму standstill.
Уряд досяг домовленості про списання частини боргів лише з другої спроби. Під час першого раунду переговорів, який завершився невдало, Мінфін пропонував списати 25% боргів і ще 35% – за певних умов. Натомість кредитори погоджувалися на списання лише 22,5% з можливістю відновлення цих зобов’язань у майбутньому.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
