Суд в Україні арештував 2,1 млрд грн активів українських компаній, які належать російським корпораціям «Газпром», «Роснефть» та «Росатом», повідомила пресслужба СБУ. Також накладено арешт на 46 об’єктів нерухомого майна.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Ключові факти
- За матеріалами СБУ накладено арешт на корпоративні права та нерухоме майно 11 підприємств, кінцевими бенефіціарами яких є російські державні корпорації «Роснефть», «Росатом» та «Газпром».
- Слідство встановило, що частина прибутку цих підприємств йшла на підготовку та ведення агресивної війни рф проти України, а також на фінансування діяльності диверсійно-розвідувальних груп.
- Орієнтовна сукупна вартість арештованих судом корпоративних прав перевищує 2,1 млрд грн. Також накладено арешт на 46 об’єктів нерухомого майна, що є у їхній власності.
- «Завдяки своєчасному арешту цих активів вдалося заблокувати спроби фактичних власників «переписати» їх на підставних осіб, щоб зберегти контроль над ними», — заявляють в СБУ..
- Тривають комплексні заходи щодо вилучення заблокованих активів на користь України.
Контекст
3 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт (№7122), який визначає правові засади примусового вилучення російського майна в Україні. Вилучення здійснюється без жодного відшкодування.
12 травня народні депутати схвалили конфіскацію майна фізичних та юридичних осіб Російської Федерації та Республіки Білорусь. Перша версія законопроєкту була ветована президентом. Після доопрацювання акта нардепи повторно його ухвалили.
Закон запроваджує новий вид санкцій – стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, якими така особа може прямо чи опосередковано розпоряджатися.
Україна має чотири можливі напрями конфіскації активів РФ і повʼязаних з нею компаній, заявляв міністр юстиції Денис Малюська.
Перший напрям – конфіскація за рішенням суду, як у випадку з активами нардепа Віктора Медведчука. Протягом судового процесу його майно було арештовано, після чого АРМА передала «трубу Медведчука» в управління «Нафтогазу».
Другий напрям – через новий закон про конфіскацію російських активів. Згідно з цим законом рішення про конфіскацію прийматиме ВАКС на основі кількох десятків критеріїв, за якими визначатимуть підсанкційних осіб, чиє майно підлягає конфіскації.
Третій напрям – на підставі закону про націоналізацію російського майна. Під його дію потрапляють активи Сбербанку і Промінвестбанку.
Четвертий напрям – конфіскація майна у звʼязку з воєнним станом. Така конфіскація не вимагає ніякої аргументації, але виникає обовʼязок компенсувати вартість. Тому поки що цей спосіб не використовується.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
