Вищий антикорупційний суд вперше ухвалив рішення про виплату винагороди викривачу корупції у сумі близько 13,3 млн грн. Про це йдеться у повідомленні на сайті суду. В НАЗК назвали таке рішення «історичною подією». Виплату отримає «позаштатний агент НАБУ» Євген Шевченко, який у 2020 році викрив спробу підкупу за $6 млн очільника САП.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Ключові факти
- У рішенні ВАКС, зокрема, йдеться про виплату винагороди викривачу, яка становить майже 13,3 млн, «що є першим позитивним рішенням», наголосили в НАЗК.
- Рішення про виплату винагороди викривачу НАЗК називає «історичною подією», яка «фундаментально закріплює формування культури викриття в Україні та стимулює викривачів повідомляти про факти корупції, які їм вдалося зафіксувати».
- Винагороду викривачу виплачуватимуть за рахунок коштів держбюджету України органи державного казначейства за процедурою безспірного списання.
- Винагороду отримає викривач Євген Шевченко, якого ще називають «позаштатним агентом НАБУ». «Колегія суддів у складі Віктора Маслова, Ігоря Строгого та Лесі Федорак, ухвалила рішення про те, що роль викривача в цьому кримінальному провадженні є вирішальною і, відповідно до ст. 53-7 Закону «Про запобігання корупції», надала мені право на отримання винагороди у сумі 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину», – написав Шевченко на своїй сторінці у Facebook.
- Він уточнив, що чинне законодавство дещо обмежує максимальний розмір винагороди, й, крім того, фіксує її не у валюті хабаря (розмір якого становив $5 млн), а у гривні.
- «Враховуючи, що викриття злочину відбулося три роки тому і курс за цей час суттєво просів, то у підсумку я маю отримати не $500 000, а «лише» $350 000 (13,3 млн грн), що, звісно, теж дуже непогано:)», – зазначив Шевченко.
- Ще $1 млн нібито був призначений для посередників. «Під час арешту фігурантів справи, був вилучений ще один мільйон доларів – шостий – який Ільяшенко планував залишити собі в якості оплати послуг за посередництво. Даний епізод кваліфіковано як «шахрайство» і з цього мільйона доларів я, як викривач, додаткові $100 000 не отримав, оскільки законом винагорода передбачена лише за корупційні злочини, а шахрайство до їхнього переліку не входить», – пояснив Шевченко.
Контекст
У червні 2020 року затримані колишня керівниця одного з департаментів ДФС України Олена Мазурова, колишній перший заступник начальника ГУ ДПС у Києві Микола Ілляшенко та Андрій Кіча – один із керівників групи компаній, яку повʼязували з ексміністром екології Миколою Злочевським.
Їх затримали після передачі $5 млн, які призначалися керівникові САП Назару Холодницькому. Слідство заявляло, що у нього хотіли «купити» зняття підозри зі Злочевського у справі про розкрадання стабілізаційного кредиту Реал Банку.
Пізніше, в липні 2020 року, підозру заочно отримав і сам Злочевський.
2 жовтня судді ВАКС затвердили угоду між прокурором САП і колишнім першим заступником начальника ГУ ДПС у Києві Ільяшенком.
Обвинувачений визнав себе винним у шахрайстві та співучасті надання хабаря. Ільяшенку призначили 5 років умовно без конфіскації майна. Також він заплатить 50 млн грн на «Армію дронів». Щоб сплатити ці кошти, Ільяшенко начебто взяв кредит у банку, тому продаватиме нерухомість, щоб погасити борг. Суд скасував арешт із 1/2 будинку, 1/2 квартири в столиці, землі та нежитлових приміщень.
Як зазначили в ЦПК, усі четверо фігурантів справи визнали свою провину: Олена Мазурова отримала свій умовний вирок ще у 2021 році, а взамін погодилася дати викривальні покази на інших обвинувачених. У 2023 році на угоду пішли адвокат Андрій Кіча та ексміністр Микола Злочевський.
За умовами угод, Кіча, Злочевський та Ільяшенко на трьох сплатили 680 млн грн на дрони для військових, а Злочевський також додатково надав благодійної допомоги для армії на 160 млн грн. Сам хабар у $6 млн ще у квітні 2022 року за рішенням суду передали ССО.
«У результаті всі обвинувачені отримали обвинувальні вироки та судимості, але ніхто не сів до в’язниці. Водночас справа принесла близько 1 млрд грн на потреби військових», – зазначили в ЦПК.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
