Ідея Володимира Зеленського посилити покарання за корупцію під час війни до рівня держзради невдовзі зʼявиться у Верховній Раді у вигляді законопроєкту. При його підготовці в Офісі президента планували передати відповідні розслідування від НАБУ до СБУ. Однак це не надто подобається міжнародним партнерам України, які непокояться за збереження незалежності розслідувань. У якому вигляді концепт Зеленського зрештою може дійти до Ради та які в нього шанси?
Уже цього тижня президент Володимир Зеленський ймовірно подасть до Верховної Ради (ВР) законопроєкт, який суттєво посилює відповідальність за корупційні злочини під час військового стану.
Про це повідомив співрозмовник Forbes серед керівництва президентської політсили «Слуга народу», однак такі законодавчі зміни напередодні анонсував і сам Зеленський. У інтервʼю телеведучій Наталії Мосейчук він висловив ідею прирівняти корупцію до державної зради.
Як розповіли два інших співрозмовники, близько знайомі з перебігом цієї дискусії (усі три спікери попросили про збереження анонімності, оскільки не уповноважені офіційно коментувати цю тему), це – результат щонайменше трьох місяців регулярних нарад у Офісі президента (ОП) щодо посилення відповідальності за корупційні злочини.
Ключовою фігурою у цих зустрічах був заступник голови ОП Олег Татаров. Він же курує підготовку президентського законопроєкту, уточнюють два співрозмовники в ОП та у антикорупційних структурах. У консультаціях брали участь представники Офісу генерального прокурора та СБУ, але – не Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), каже співрозмовник в одному з антикорупційних органів.
Мета законодавчих змін – суттєвим чином демотивувати корупціонерів та громадян, які намагаються давати хабарі. Обернена сторона медалі – посилення СБУ, яка у такій парадигмі мала б отримати частину справ, які ведуть незалежні НАБУ та САП.
Цей ризик вже викликав серйозне занепокоєння міжнародних партнерів України. Відтак, з 27 серпня концепція законопроєкту змінювалася принаймні тричі.
У якому форматі українська влада зрештою посилюватиме відповідальність за корупцію та навіщо президент задумав такі зміни?
Три версії одного закону Татарова
Основний мотив змін до антикорупційного законодавства – радикально збільшити можливі ризики не лише для посадовців, що отримують хабар, а й для громадян, які дають його, зазначає співрозмовник у керівництві «Слуги народу».
Серед ключових нововведень – посилення відповідальності до 15 років (на рівні зі злочинами за статтею «держзрада») та відсутність опції внесення застави для фігурантів подібних справ, розповідає заступник голови антикорупційного комітету ВР Ярослав Юрчишин.
Не менш суттєве – підслідність таких кейсів. Перша версія законопроєкту Татарова передбачала, що справи щодо корупції, яка призвела до збитків на суму понад 24 млн грн, розслідуватиме не НАБУ, а СБУ, повідомляють два співрозмовники в антикорупційних органах та ВР.
Інша ітерація закону мала інакший концепт: справи мають право розслідувати як НАБУ, так і СБУ, але остання могла б отримувати їх за рішенням генпрокурора, розповідають два співрозмовники в антикорупційних інституціях. У чому ризик? «Фактично генпрокурор міг би у ручному режимі вилучати розслідування у НАБУ та передавати їх СБУ», – каже один зі співрозмовників.
Обидва варіанти посилюють роль СБУ у розслідуваннях корупції. «Справи, фігуранти яких призвели до збитків понад 24 млн грн, – це 80% усіх справ, які розслідує НАБУ», – зазначає співрозмовник в антикорупційному органі.
Передача топсправ до СБУ несе ризики для прозорості та ефективності їхнього розслідування, каже Юрчишин. «Генпрокурор призначається президентом і ВР без конкурсів, – пояснює Юрчишин. – Якщо він матиме останнє слово у розподілі справ – це порушення незалежності та неупередженості розслідування».
Такий хід матиме негативні наслідки й через вплив заступника ОП Татарова, додають співрозмовники у ВР і серед антикорупційних організацій. «Це створення політичної реальності та намагання захистити своїх, СБУ наразі повністю політично керована», – вважає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербань.
Зустріч з бізнесом у Офісі президента. У центрі кадру – Олег Татаров. Фото Офіс президента України
Ще одна проблема – така концепція не відповідає стандартам НАТО, додає народна депутатка з економічного комітету Галина Янченко. «У Альянсі служби на кшталт СБУ мають розвідувальний та контррозвідувальні компоненти, економічні корупційні злочини – це не завдання цього органу», – каже вона.
Наразі в ОП розглядають третій сценарій можливого закону, який передбачає виключно посилення відповідальності до рівня державної зради, тобто до 15 років з конфіскацію майна, підслідність при цьому залишиться за НАБУ та САП, пояснює Юрчишин. «Не виключено, що для цієї категорії справ скасують можливість внесення застави», – зазначає він. Це підтверджує і нардеп з керівництва президентської фракції. Зміни діятимуть на час воєнного стану.
Які шанси має ідея Зеленського
Поки до ВР не надходило фінального законопроєкту, кажуть три співрозмовники в антикорупційному комітеті та правоохоронних органах. Представник керівництва «Слуги народу» очікує, що це відбудеться цього тижня. Але у цьому є сумніви через резонанс і реакцію міжнародників, опонує йому один зі співрозмовників.
Передачу будь-яких справ з НАБУ до СБУ різко засудили міжнародні партнери. 28 серпня посли країн G7 зустрілися зі спікером ВР Русланом Стефанчуком та непрозоро натякнули, що не підтримують цю ініціативу, кажуть два співрозмовники в антикорупційних органах (обидва спілкувалися на правах анонімності через сенситивність теми).
Представники двох міжнародних інституцій, що фінансують Україну, зазначили у розмові з Forbes, що їхні структури ще не бачили жодної з версій законопроєкту, тож поки не сформували чіткої позиції. «Я не думаю, що це (передача повноважень з розслідування корупції до СБУ, – Forbes) станеться», – вважає один із них.
Проти передачі справ виступає й голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна. «Не підтримую жодної передачі підслідності від НАБУ кому завгодно», – каже вона.
Проти цієї ідеї виступають і в НАБУ та САП. Очільники обох відомств наразі знаходяться у відрядженні у Вашингтоні та мають вийти з офіційною позицією згодом, зазначили у пресслужбі НАБУ.
Голова САП Олександр Клименко Фото Getty Images
Законодавчі зміни стосовно корупційних злочинів все ж будуть винесені до зали голосувань ВР, очікує Юрчишин. «Президент вже це озвучив, тому хоч щось та й мають прийняти», – вважає нардеп.
Ймовірно голосування відбудеться до того, як ВР ухвалить законопроєкт про незалежність голови САП Олександра Клименка, припускає Щербань з ЦПК. Згідно з меморандумом МВФ, це має статися до 15 вересня. Зараз, згідно чинного законодавства, звільнити керівника САП можна рішенням генерального прокурора. У новому законі передбачається, що це буде незалежна інституція. «Остаточна втрата впливу на САП бентежить владу, тому таким чином вони намагаються себе врятувати», – вважає Щербань.
Проте навіть «компромісне» рішення з посиленням відповідальності без зміни правоохоронного органу може не знайти підтримки міжнародних партнерів, не виключає Юрчишин.
«Зі скасуванням застави можуть бути найбільші проблеми, бо в європейських країнах за такі злочини карають здебільшого економічно – фінансовими стягненнями, а не посиленням терміну увʼязнення», – каже він.
Нардепи до такої ініціативи ставляться більш прихильно. «Корупціонери під час війни мають каратися найсуворішим чином, – певна нардеп Янченко. – Я готова підтримати посилення відповідальності без можливості внесення застави».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
