Верховна Рада 9 червня ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д про оподаткування цифрових платформ. За документ проголосував 241 народний депутат. Цей законопроєкт – один із структурних маяків у програмі співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році виходить до Дня Незалежності – на пʼятий рік великої війни. Його наскрізна тема – суб’єктність. Про підприємців, бізнеси та культуру, які не чекають, поки хтось визначить їхнє майбутнє, а продовжують будувати його самі – під сиренами, обстрілами та в умовах постійної невизначеності.
Традиційно в номері — понад 190 сторінок концентрованого «бізнесового щастя» для тих, хто будує майбутнє України.
Деталі
- Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку, таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо.
- Фінальна редакція документа вийшла збалансованою та отримала підтримку всіх бізнес-асоціацій, які брали участь в обговоренні, зазначив перший заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк.
- Він повідомив, що під час розгляду в сесійній залі депутати не підтримали низку поправок, однак це не мало критичного впливу на зміст документа.
- Нові правила набудуть чинності не раніше січня 2027 року. Водночас, за словами народного депутата, фактичний запуск механізму може відбутися пізніше, оскільки для його роботи необхідно підписати міжнародні меморандуми та налагодити систему обміну інформацією між державними органами й цифровими платформами.
- Повноцінно система може запрацювати ближче до 2028 року, прогнозує Железняк.
Контекст
Кабмін вніс початковий законопроєкт №15111 до парламенту 30 березня. Парламент схвалив його доопрацьовану версію (№15111-д) у першому читанні 8 квітня, після чого документ кілька разів знімали з розгляду порядку денного.
Початкова редакція законопроєкту передбачала оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи, зокрема від оренди майна та транспортних засобів, надання особистих послуг і продажу товарів у межах до 834 розмірів мінімальної зарплати (близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік), а також запровадження річного податкового ліміту на рівні до €2000. Обов’язки податкового агента мали бути покладені на операторів цифрових платформ. Документ також передбачав ставку 5% ПДФО замість чинних 18% ПДФО та військового збору від 1,5% до 5%.
Доопрацьована редакція №15111-д, підготовлена профільним комітетом, суттєво змінила початкову модель регулювання. Зокрема, з фінального тексту вилучили норми про обов’язкове відкриття спеціальних рахунків для продавців і положення про розкриття банківської таємниці. Замість обов’язкового подання декларацій у випадках перевищення встановлених лімітів податкове зобов’язання визначатиметься безпосередньо контролюючим органом. Також із тексту прибрали ризики автоматичного визнання відносин між платформами та продавцями трудовими.
До другого читання профільний комітет виключив із системи моніторингу операції Кабміну, урядових організацій та компаній, що торгуються на організованих ринках капіталу. Змінено й об’єкт контролю – з поняття «товар» вилучено цифрові речі. Для операторів-нерезидентів передбачено щорічну звітність через спеціальне портальне рішення та щомісячну сплату податків в іноземній валюті.
Під час фінального голосування Рада підтримала більшість врахованих профільним комітетом правок, зокрема щодо зниження ставки ПДФО для доходів від оренди житла фізичними особами до 5%.
