Росія у квітні вимушено знижує видобуток нафти через регулярні удари українських дронів по енергетичній інфраструктурі. Про це 21 квітня пише Reuters із посиланням на п’ять джерел та власні розрахунки.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Додатковим фактором стало тимчасове припинення транзиту російської нафти до Європи нафтопроводом «Дружба», який не працює після атаки наприкінці січня, хоча його запуск можуть відновити найближчим часом.
- Очікується, що у квітні видобуток у РФ скоротиться на 300 000–400 000 барелів на добу порівняно із середніми показниками початку року. За словами джерел Reuters, це може стати найглибшим місячним падінням за останні шість років – із часів початку пандемії COVID-19. Водночас офіційні дані про видобуток у Росії залишаються закритими з 2022 року.
- Нафтогазові доходи РФ є ключовим джерелом фінансування війни проти України. Втрати від зниження видобутку частково може компенсувати зростання світових цін на нафту на тлі війни в Ірані та блокування Ормузької протоки, що спричинило енергетичну напругу на ринку.
- Останніми тижнями Україна здійснила низку дронових атак по ключових російських портах і нафтопереробних заводах, зокрема в Усть-Лузі, Приморську та Новоросійську.
- Президент Володимир Зеленський неодноразово називав такі удари «далекобійними санкціями» проти російської нафти.
- Як зазначив один зі співрозмовників агентства, постійні атаки на порти та НПЗ ускладнюють експорт, що змушує Росію скорочувати видобуток, особливо напередодні планових весняних ремонтів.
Контекст
Україна регулярно завдає ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі, прагнучи послабити економічну основу військової машини РФ.
У лютому експорт російської сирої нафти та нафтопродуктів опустився до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. На це вплинули як атаки українських дронів, так і сильні зимові шторми, які суттєво ускладнили роботу експортної інфраструктури та частково паралізували ключові об’єкти.
