З початку запровадження воєнного стану Мінекономіки отримало та опрацювало понад 3200 заявок щодо бронювання військовозобов’язаних працівників. Видано понад 700 наказів, які надали відстрочку від призову майже 520 000 осіб. Про це Forbes повідомили в пресслужбі Мінекономіки.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Який механізм бронювання? Керівник підприємства подає список працівників за встановленою формою до відповідного державного органу за галузевим напрямом або територіальною належністю. Той, у свою чергу, погоджує списки в Міноборони та надсилає їх до Мінекономіки. І вже там видається наказ про відстрочку.
- До списку на бронювання подають лише працівників, без яких робота підприємства неможлива або ж без яких її якість істотно знизиться. За склад цього списку керівники державних органів та підприємств несуть особисту відповідальність.
- Не всіх працівників можна бронювати від призову. Рішенням Головнокомандувача ЗСУ заборонено бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності. Це фахівці, підготовка яких потребує тривалого часу.
- Жодних обмежень чи переваг для окремих галузей економіки або для підприємств щодо бронювання немає. Єдина вимога – підприємство має виконувати завдання із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань та населення. Це треба належним чином обґрунтувати і підтвердити.
- Не існує жодного квотного принципу. Обсяги бронювання визначаються з урахуванням необхідності виконання підприємством його завдань. Також має бути дотримана вимога щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності.
- «Ми керуємося принципом «битви виграє армія, а війну – економіка». Тому важливо знайти баланс між запитами армії, які в пріоритеті, та потребами економіки, що створює базу для перемоги над агресором», – зазначили в Мінекономіки.
Контекст
3 березня законом України був затверджений Указ президента від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію». Він набрав чинності і застосовується від дня фактичного початку воєнних дій – 24 лютого.
Наразі в України проводиться один із видів мобілізації – загальна мобілізація. Відповідно до закону загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ та організацій.
Законом передбачені черги, відповідно до яких проводиться мобілізація.
Перша хвиля – під час якої до армії призивали: оперативних резервістів, колишніх військовослужбовців та ветеранів АТО та ООС.
Друга хвиля – до армії призивають резервістів, які не потрапили до першої хвилі мобілізації та військовослужбовців, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.
Третя хвиля – будуть призвані офіцери запасу та військовозобовʼязані, які закінчили військові кафедри вишів.
Четверта хвиля – всі громадяни, які не мають обмежень за віком і станом здоровʼя.
15 березня у Міноборони повідомили, що майже 100% резервістів і контрактників, які перебували на обліку у військкоматах, вже відбули до військових частин. Тож формально розпочалась друга хвиля.
Наразі проводиться мобілізація військовозобов’язаних інших категорій, які не входили до першої черги, повідомляв Суспільному начальник управління персоналу штабу Командування сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач. «Це громадяни, які раніше проходили службу і мають досвід, – тож можуть бути направлені до військових частин. А ті, що раніше не проходили, але підлягають мобілізації, – в обов’язковому порядку відправляються до навчальних центрів ЗСУ, де проходять відповідну підготовку і лише після того вирушають до військових бойових частин з виконанням завдань з оборони».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
