З початку війни концентрація айтівців на Закарпатті зросла у десятки разів – за різними оцінками туди евакуювалися до 35 000 спеціалістів. Місцева влада побачила у цьому шанс для економіки і терміново створює національний IT-кластер. Головна принада – обіцянка забронювати співробітників IT-компаній від мобілізації. Умова проста: зареєструвати бізнес в області.
Як це буде працювати? Чітких інструкцій або механізмів немає навіть на папері. Чи є у Закарпаття шанси із коліс скопіювати успіх Львова
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
З тисячі до тисяч: як приросла IT-спільнота під час війни
В ужгородського аутсорсера PettersonApps, заснованого у 2016-му, три офіси й півтори сотні співробітників. Трьох новачків найняли вже під час війни. Із «доморощених» гравців ми – одні з найбільших, оцінює CEO Олег Островерх.
У столиці області працюють невеликі філії американського Astound Commerce та українського SoftServe. Новий закарпатський офіс львівська компанія відкрила в середині грудня – за планом на 2022-й команда мала вирости до 150 людей. Офіс-прихисток EPAM на 300 співробітників зʼявився у місті вже під час війни.
Порівняно зі Львовом, Харковом чи Києвом це крапля в морі. На 23 лютого в області було зареєстровано 2281 IT-ФОП, свідчать дані Опендатабот. Менше – тільки на Луганщині. Підрахунки влади ще скромніші. До війни на Закарпатті було близько тисячі IT-спеціалістів, оцінює заступник голови місцевої ОВА Олександр Пацкан. Він курує питання цифрового розвитку регіону, а тепер ще й створення IT-кластера.
Захід України став центром евакуації для IT-бізнесу, та масова міграція вже припинилася. За місяць GlobalLogic вивіз із центральних та східних регіонів більше половини команди – 4000 спеціалістів разом з рідними. «Останні автобуси поїхали з Києва та Харкова напівпорожніми», – каже старший віцепрезидент зі стратегії GlobalLogic Андрій Яворський. Більшість співробітників осіли навколо двох львівських офісів, інші – перебралися до Івано-Франківської, Чернівецької областей. Дві сотні співробітників – на Закарпатті.
Загалом область прийняла 35 000 айтівців, оцінюють у ОВА. Пацкан спирається на дані львівського та харківського кластерів – до 25 000. «Якщо ми хоча б 30% залишимо тут, на Закарпатті буде економічний прорив», – каже він.
Закарпатська область – дотаційна. У 2022-му мала отримати 45,9 млн грн із держбюджету на проведення опалювального сезону та оплату енергоносіїв. Зводити машинобудівні заводи або металургійні підприємства серед лісів та гір – неможливо, продовжує Пацкан. Один із найбільших «важких» місцевих бізнесів – «Єврокар» із виторгом понад 2,7 млрд грн у 2020-му – в ауті через війну. З березня офіційний дистрибʼютор ŠKODA заморозив відвантаження нових автомобілів. Завод у Соломоновому, де їх збирали, зупинили – замість конвеєрів працює гуманітарний штаб.
IT-компаніям важка інфраструктура ні до чого, передусім важливий стабільний інтернет. «Є якісь свої нюанси, але в цілому його достатньо для роботи», – каже Островерх. Найближчим часом він планує придбати для PettersonApps термінал Starlink. Ще десять комплектів для супутникового інтернету Ілона Маска області подарували колеги зі Львівського IT-кластеру.
Окрім зв’язку очільник ОВА Віктор Микита обіцяє знайти локації для офісів і коворкінгів, допомогти із юридичними формальностями. Чи є прогрес із найголовнішими питаннями?
Що створюють на Закарпатті й до чого тут Майкл Портер із Гарвардської школи бізнесу та каліфорнійські виноробні
(натисніть "Читати більше")
В Україні IT-кластери – це громадські організації, що допомагають IT-бізнесу та місцевим чиновникам зрозуміти одне одного та плідно працювати. За таким принципом діють і на Закарпатті: створюють громадську спілку. До координаційної ради відібрали 12 великих компаній, у тому числі Astound Commerce, SoftServe, Sigma Software, Genesis, ЕPAM, Intellias, Parimatch Tech.
Але батько терміну «економічний кластер» – професор Гарвардської школи бізнесу Майкл Портер – описує його набагато ширше. Це унікальна модель економічного розвитку, в її основі – географічна концентрація бізнесів, державних органів і навчальних закладів в одному місці. Усіх людей, що там живуть і працюють, тримає разом «соціальний клей», вважає Портер. Все будується на особистих стосунках, контактах та відчутті спільного інтересу.
Класичний приклад – «винний кластер» на півночі Каліфорнії. Там навколо виноробень та виноградників виросли сотні інших бізнесів – від виробників бочок та посадкового матеріалу до тематичних медіа та рекламних агенцій.
Український приклад – Львів, де IT-бізнес розвивається з початку 90-х. До війни там працювало близько 30 000 спеціалістів. За місяць бойових дій в Україні – у місті й області вже 70 000 – 100 000 айтівців. «Львів прийняв найбільше, тому що він найкраще підготовлений до цього інфраструктурно», – каже Яворський з GlobalLogic.
Чи може стати Закарпаття кластером у розумінні Портера? У область, за даними ОВА, приїхало під 400 000 переселенців. У 120-тисячному одноповерховому Ужгороді це відчувається особливо сильно. «Доїхати на роботу практично нереально: затори зранку, ввечері й в обід», – каже Пацкан. Крім головного міста регіону IT-бізнес готовий розглядати Мукачево, Хуст та Берегово. Географічна концентрація айтівців у одній з найменших областей складається сама собою.
Що їх затримує? Можна бути дуже близько до Європи, але при цьому все ще залишатись в Україні, каже Островерх із PettersonApps. Від центра Ужгорода до словацького кордону – кілька кілометрів. Після війни понад 80% ІТ-спеціалістів, що переїхали у межах України, планують повернутися додому, свідчить опитування DOU.
Гра на швидкість
У мирні часи один інженер IT-компанії, за розрахунками GlobalLogic, створював 3-4 додаткових робочих місця. Війна подвоїла цю цифру, адже айтівці тепер підтримують і близьких, що втратили роботу, впевнений Яворський. «У мене зараз на утриманні душ десять, хоча раніше були лише дружина та дочка», – додає він.
Для економічного прориву Закарпаттю потрібні ще й податки у бюджет, а отже і перереєстрація бізнесу та ФОПів із інших регіонів. «Це мародерство», – емоційно відреаґував на ініціативу закарпатців у коментарі AIN один із засновників Харківського IT-кластеру та власник агенції Promodo Олександр Колб.
Півтисячі ІТ-компаній приносять розбомбленій окупантами Харківській області близько 170 млн грн на місяць. «Ми переможемо, разом все відбудуємо і чекатимемо вашого повернення на рідну Харківщину», – заявив IT-спільноті очільник ОВА Олег Синєгубов.
Перереєструвати бізнес – складний процес, до кінця не зрозуміло, як це робити в умовах війни, дипломатично зазначає Яворський. «Ми платимо податки у країні», – наголошує він. Фінального рішення у Закарпатській ОВА не мають – нашвидкоруч створена координаційна рада кластеру працює лише кілька днів.
Аналогічна ситуація із бронюванням фахівців від армії, визнає Пацкан. Попри релокацію під кулями IT-галузь продовжує працювати – 40% компаній повністю відновили роботу, свідчить дослідження Асоціації IT Ukraine. Понад третині вдалося зберегти всіх замовників та контракти. «Одним із критичних для ІТ-бізнесу викликів залишається подальша мобілізація спеціалістів без військового досвіду», – наголошує виконавчий директор асоціації Костянтин Васюк.
Вперше публічно не мобілізувати айтівців, що приносять гроші у країну, запропонував голова Мінцифри Михайло Федоров. Дискусія триває, але покрокової інструкції досі нема. Звідки оптимізм у закарпатців? ОВА вдалося забронювати 700–800 зв’язківців та техніків, що обслуговують місцеві мережі, розповідає Пацкан.
Процедура розтягнулася на 2,5 тижня. Списки пройшли через Міноборони, де відсіяли людей з важливими для армії спеціальностями, потрапили до Мінекономіки й нарешті у місцеві військкомати. «З набитими ґулями, з проблемами, але все ж якийсь механізм ми виробили», – каже Пацкан. Він сподівається, що цей рецепт може спрацювати й для айтівців.
26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
