З початку війни концентрація айтівців на Закарпатті зросла у десятки разів – за різними оцінками туди евакуювалися до 35 000 спеціалістів. Місцева влада побачила у цьому шанс для економіки і терміново створює національний IT-кластер. Головна принада – обіцянка забронювати співробітників IT-компаній від мобілізації. Умова проста: зареєструвати бізнес в області.
Як це буде працювати? Чітких інструкцій або механізмів немає навіть на папері. Чи є у Закарпаття шанси із коліс скопіювати успіх Львова
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
З тисячі до тисяч: як приросла IT-спільнота під час війни
В ужгородського аутсорсера PettersonApps, заснованого у 2016-му, три офіси й півтори сотні співробітників. Трьох новачків найняли вже під час війни. Із «доморощених» гравців ми – одні з найбільших, оцінює CEO Олег Островерх.
У столиці області працюють невеликі філії американського Astound Commerce та українського SoftServe. Новий закарпатський офіс львівська компанія відкрила в середині грудня – за планом на 2022-й команда мала вирости до 150 людей. Офіс-прихисток EPAM на 300 співробітників зʼявився у місті вже під час війни.
Порівняно зі Львовом, Харковом чи Києвом це крапля в морі. На 23 лютого в області було зареєстровано 2281 IT-ФОП, свідчать дані Опендатабот. Менше – тільки на Луганщині. Підрахунки влади ще скромніші. До війни на Закарпатті було близько тисячі IT-спеціалістів, оцінює заступник голови місцевої ОВА Олександр Пацкан. Він курує питання цифрового розвитку регіону, а тепер ще й створення IT-кластера.
Захід України став центром евакуації для IT-бізнесу, та масова міграція вже припинилася. За місяць GlobalLogic вивіз із центральних та східних регіонів більше половини команди – 4000 спеціалістів разом з рідними. «Останні автобуси поїхали з Києва та Харкова напівпорожніми», – каже старший віцепрезидент зі стратегії GlobalLogic Андрій Яворський. Більшість співробітників осіли навколо двох львівських офісів, інші – перебралися до Івано-Франківської, Чернівецької областей. Дві сотні співробітників – на Закарпатті.
Загалом область прийняла 35 000 айтівців, оцінюють у ОВА. Пацкан спирається на дані львівського та харківського кластерів – до 25 000. «Якщо ми хоча б 30% залишимо тут, на Закарпатті буде економічний прорив», – каже він.
Закарпатська область – дотаційна. У 2022-му мала отримати 45,9 млн грн із держбюджету на проведення опалювального сезону та оплату енергоносіїв. Зводити машинобудівні заводи або металургійні підприємства серед лісів та гір – неможливо, продовжує Пацкан. Один із найбільших «важких» місцевих бізнесів – «Єврокар» із виторгом понад 2,7 млрд грн у 2020-му – в ауті через війну. З березня офіційний дистрибʼютор ŠKODA заморозив відвантаження нових автомобілів. Завод у Соломоновому, де їх збирали, зупинили – замість конвеєрів працює гуманітарний штаб.
IT-компаніям важка інфраструктура ні до чого, передусім важливий стабільний інтернет. «Є якісь свої нюанси, але в цілому його достатньо для роботи», – каже Островерх. Найближчим часом він планує придбати для PettersonApps термінал Starlink. Ще десять комплектів для супутникового інтернету Ілона Маска області подарували колеги зі Львівського IT-кластеру.
Окрім зв’язку очільник ОВА Віктор Микита обіцяє знайти локації для офісів і коворкінгів, допомогти із юридичними формальностями. Чи є прогрес із найголовнішими питаннями?
Що створюють на Закарпатті й до чого тут Майкл Портер із Гарвардської школи бізнесу та каліфорнійські виноробні
(натисніть "Читати більше")
В Україні IT-кластери – це громадські організації, що допомагають IT-бізнесу та місцевим чиновникам зрозуміти одне одного та плідно працювати. За таким принципом діють і на Закарпатті: створюють громадську спілку. До координаційної ради відібрали 12 великих компаній, у тому числі Astound Commerce, SoftServe, Sigma Software, Genesis, ЕPAM, Intellias, Parimatch Tech.
Але батько терміну «економічний кластер» – професор Гарвардської школи бізнесу Майкл Портер – описує його набагато ширше. Це унікальна модель економічного розвитку, в її основі – географічна концентрація бізнесів, державних органів і навчальних закладів в одному місці. Усіх людей, що там живуть і працюють, тримає разом «соціальний клей», вважає Портер. Все будується на особистих стосунках, контактах та відчутті спільного інтересу.
Класичний приклад – «винний кластер» на півночі Каліфорнії. Там навколо виноробень та виноградників виросли сотні інших бізнесів – від виробників бочок та посадкового матеріалу до тематичних медіа та рекламних агенцій.
Український приклад – Львів, де IT-бізнес розвивається з початку 90-х. До війни там працювало близько 30 000 спеціалістів. За місяць бойових дій в Україні – у місті й області вже 70 000 – 100 000 айтівців. «Львів прийняв найбільше, тому що він найкраще підготовлений до цього інфраструктурно», – каже Яворський з GlobalLogic.
Чи може стати Закарпаття кластером у розумінні Портера? У область, за даними ОВА, приїхало під 400 000 переселенців. У 120-тисячному одноповерховому Ужгороді це відчувається особливо сильно. «Доїхати на роботу практично нереально: затори зранку, ввечері й в обід», – каже Пацкан. Крім головного міста регіону IT-бізнес готовий розглядати Мукачево, Хуст та Берегово. Географічна концентрація айтівців у одній з найменших областей складається сама собою.
Що їх затримує? Можна бути дуже близько до Європи, але при цьому все ще залишатись в Україні, каже Островерх із PettersonApps. Від центра Ужгорода до словацького кордону – кілька кілометрів. Після війни понад 80% ІТ-спеціалістів, що переїхали у межах України, планують повернутися додому, свідчить опитування DOU.
Гра на швидкість
У мирні часи один інженер IT-компанії, за розрахунками GlobalLogic, створював 3-4 додаткових робочих місця. Війна подвоїла цю цифру, адже айтівці тепер підтримують і близьких, що втратили роботу, впевнений Яворський. «У мене зараз на утриманні душ десять, хоча раніше були лише дружина та дочка», – додає він.
Для економічного прориву Закарпаттю потрібні ще й податки у бюджет, а отже і перереєстрація бізнесу та ФОПів із інших регіонів. «Це мародерство», – емоційно відреаґував на ініціативу закарпатців у коментарі AIN один із засновників Харківського IT-кластеру та власник агенції Promodo Олександр Колб.
Півтисячі ІТ-компаній приносять розбомбленій окупантами Харківській області близько 170 млн грн на місяць. «Ми переможемо, разом все відбудуємо і чекатимемо вашого повернення на рідну Харківщину», – заявив IT-спільноті очільник ОВА Олег Синєгубов.
Перереєструвати бізнес – складний процес, до кінця не зрозуміло, як це робити в умовах війни, дипломатично зазначає Яворський. «Ми платимо податки у країні», – наголошує він. Фінального рішення у Закарпатській ОВА не мають – нашвидкоруч створена координаційна рада кластеру працює лише кілька днів.
Аналогічна ситуація із бронюванням фахівців від армії, визнає Пацкан. Попри релокацію під кулями IT-галузь продовжує працювати – 40% компаній повністю відновили роботу, свідчить дослідження Асоціації IT Ukraine. Понад третині вдалося зберегти всіх замовників та контракти. «Одним із критичних для ІТ-бізнесу викликів залишається подальша мобілізація спеціалістів без військового досвіду», – наголошує виконавчий директор асоціації Костянтин Васюк.
Вперше публічно не мобілізувати айтівців, що приносять гроші у країну, запропонував голова Мінцифри Михайло Федоров. Дискусія триває, але покрокової інструкції досі нема. Звідки оптимізм у закарпатців? ОВА вдалося забронювати 700–800 зв’язківців та техніків, що обслуговують місцеві мережі, розповідає Пацкан.
Процедура розтягнулася на 2,5 тижня. Списки пройшли через Міноборони, де відсіяли людей з важливими для армії спеціальностями, потрапили до Мінекономіки й нарешті у місцеві військкомати. «З набитими ґулями, з проблемами, але все ж якийсь механізм ми виробили», – каже Пацкан. Він сподівається, що цей рецепт може спрацювати й для айтівців.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
