Категорія
Лідерство
Дата

Яке домашнє завдання має виконати нація, аби стати успішною та щасливою. Пояснює філософ Андрій Баумейстер

2 хв читання

Марта Нуссбаум, мислитель. /Getty Images

Марта Нуссбаум, мислитель. Фото Getty Images

⚡️Ексклюзивно: спікер на форумі «Енергія бізнесу» – Деніел Єрґін, віце-голова S&P Global, письменник та лауреат Пулітцерівської премії. Він автор бестселерів про енергетику та світову економіку, зокрема «The Prize» і «The New Map». Вже 9 жовтня зустрінемося. 

Долучайтеся до форуму!

Виміряти успішність і щастя нації не так просто. ВВП на душу населення не завжди відображає реальну картину життя суспільства. Наприклад, зростання ВВП в авторитарній державі поєднується з відсутністю базових прав і свобод індивіда. У міжнародному індексі щастя (Happy Planet Index), що розраховується з 2006 року, нагорі часто опиняються далеко не найбагатші й найуспішніші країни (Коста-Рика, Мексика, Колумбія, В’єтнам). Не вільний від недоліків і Індекс людського розвитку, що розраховується ООН.

Мені ближчий підхід Марти Нуссбаум – однієї з найвпливовіших сучасних мислителів. Якщо ми хочемо дізнатися про рівень розвитку нації, нам треба поставити запитання: чого може досягти звичайний громадянин цієї країни? Які у нього можливості для самореалізації? Разом з економістом Амартією Сеном (лауреатом Нобелівської премії за 1998 рік) вона запропонувала перелік із 10 базових можливостей (capabilities). Ось цей список: 1) життя (можливість прожити до старості); 2) фізичне здоров’я (можливість мати нормальне харчування та гідне житло); 3) тілесна недоторканність; 4) відчуття, уявлення і думки (мати можливість користуватися органами чуттів, уявляти, мислити та розмірковувати як «повноцінна людина», що має адекватну освіту); 5) емоції (можливість відчувати прихильність до речей і людей, любити, піклуватися, відчувати пристрасті, подяку і виправданий гнів); 6) практичний розум (можливість формувати уявлення про благо і планувати власне життя); 7) солідарність; 8) інші види живих істот (можливість взаємодіяти з тваринним та рослинним світом); 9) гра (можливість сміятися, грати, насолоджуватися відпочинком і розвагами); 10) контроль свого місця існування (в політичному плані йдеться про відповідальне громадянство, а в матеріальному – про можливість мати власну справу і вільно формувати свій професійний розвиток).

Нуссбаум вважає, що недостатньо надати людині права і свободи. Не менш важливо, щоб було надано набір можливостей або «субстанціальних свобод», якими люди можуть скористатися або знехтувати.

Тож які уроки має виконати нація, аби стати успішною та щасливою?

  1. Насамперед усвідомити, що найважливіший капітал нації – це її громадяни. Мета уроку – навчитися інвестувати в людей.
  2. Не менш важливою є чесна самооцінка. Розуміння власних переваг і недоліків, вміння використовувати досвід із промахів і поразок. Цей урок вчить чесності, яка веде до успіху.
  3. Із засвоєнням другого уроку пов’язаний третій: не піддаватися спокусі звузити національну ідентичність. Україна – витвір багатьох історій і різноманітних ліній культурного розвитку, які треба навчитися поєднувати в єдину оповідь. Мета цього уроку – розвивати єдність у розмаїтті.
  4. Визначення першочергових завдань. За обмежених ресурсів не можна займатися одразу всім і «потроху». Розвиток яких напрямів може стати початком успішного сходження? Мета уроку – раціональний розрахунок можливостей, ресурсів та пріоритетів.
  5. Важливо ставити амбітні стратегічні цілі. Україна поступово перетворюється на країну із дуже скромними завданнями й цілями (що практично зводяться до виживання). Відсутність амбіцій позначається на самооцінці. Мета уроку – навчитися жадати бути успішними та щасливими.
  6. Амбітні цілі й висока саммооцінка викликають повагу з боку інших націй, народів і країн. Ми мимоволі переймаємося повагою до людини, яка ставить перед собою складні завдання й успішно їх розв’язує. Мета уроку – вміти завойовувати повагу з боку інших.
  7. Виконання зазначених уроків неможливе без освічених, доброчесних, відповідальних і честолюбних еліт. Як правильно зауважив видатний логік та мислитель Юзеф Бохенський, «суспільство, позбавлене еліти, приречене на застій і швидку загибель». Мета уроку – працювати над формуванням національних еліт.

На мій погляд, саме такі уроки повинна виконати нація, аби стати успішною та щасливою.

Опубліковано в пʼятому номері журналу Forbes (листопад 2020)

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд