Українець Михайло Польський іммігрував до США з кількома сотнями доларів. Сьогодні він вкладає мільярди у відновлювану енергетику /Jeff Sciortino
Категорія
Найбагатші
Дата

Українець Михайло Польський іммігрував до США з кількома сотнями доларів. Сьогодні він вкладає мільярди у відновлювану енергетику

9 хв читання

Jeff Sciortino

«Я інженер, а не еколог»,– каже Майкл Польськи, 71, наче йому ніяково за те, що, віддавши відновлюваній енергетиці 17 років життя, він досі захоплюється 38-метровими лопатями вітрогенератора, які граційно розсікають повітря. Серійний підприємець любить машини. А ще будівництво. І вигідні угоди. Газові турбіни зробили його мультимільйонером, а енергія вітру – мільярдером.

Ми оглядаємо комплекс відновлювальної енергетики Grand Ridge Energy Center, власником якого є Польськи. Споруду побудувала його компанія Invenergy за 130 км від Чикаго, де розташована її штаб-квартира. Бізнесменові кортить показати 140 вітрових турбін, сонячні панелі площею 500 000 кв. м і промислову акумуляторну установку, яка здатна в екстрених випадках видати 38 МВт/год. Цього вистачить, щоб забезпечити енергією 38000 домогосподарств.

Підтягнутий підприємець із копицею сивого кучерявого волосся прямує до низки нових фотогальванічних панелей. Зовнішнім боком вони вловлюють сонячні промені, відбиті від поверхні землі, і виробляють на 8% більше електроенергії, ніж звичайні панелі такої самої площі. «Технологія чудова, зріла. Є впевненість, що все вийде,– каже Польськи з легким українським акцентом.– Революція перемогла».

Технологічна революція, звісно. Навіть без урахування податкових пільг вітрова та сонячна енергія в США тепер дешевша за енергію, яку отримують із викопного палива. Поворот, що стався за останнє десятиліття, вражає. Обраний президент Джо Байден хоче продовжити податкове стимулювання для зеленої енергетики. У рамках плану боротьби зі зміною клімату Байден пообіцяв упродовж наступних п’яти років встановити 60000 вітрогенераторів і 500 млн сонячних панелей, а до 2035-го створити безвуглецеву енергосистему. План передбачає інвестиції розміром $2 трлн.

Республіканський сенат, найімовірніше, заблокує більшу частину цих асигнувань. Але не біда – окремі штати й корпорації виношують власні плани звести нанівець викиди вуглецю. А отже, попит на промислові сонячні й вітроелектростанції, на частку яких у США нині припадає 12% електрогенерації, зростатиме й надалі.

Польськи закуповує вітрогенератори GE Power. Ці 213-метрові споруди вдвічі більші за встановлені в комплексі Grand Ridge і вищі за хмарочос Trump Tower у Нью-Йорку. Потужність турбіни – до 3 МВт. Польськи планує побудувати найбільшу вітроелектростанцію у США, встановивши понад 1000 турбін-гігантів на 40 га в Канзасі.

Технологічна революція перемогла, але Польськи потрібна земля під вітрогенератори й опори ліній електропередач. На цьому фронті тривають бої. Фермери не в захваті від перспективи віддавати Invenergy свою землю за законами про смуги відчуження під ЛЕП. Високовольтна лінія завдовжки 1300 км Giant Belt Express має зв’язати Канзас та Іллінойс через Міссурі. Проти вітроелектростанцій борються і республіканський Вайомінг, і демократична Санта-Барбара.

Матеріали по темі

Прагматики типу Польськи, які переслідують власну вигоду, готові йти на пробій, судитися й лобіювати свої інтереси, не звертаючи уваги на крики «тільки не через мою землю»,– ключ до зеленої енергетики майбутнього. «Аби вона стала реальністю, самого бажання замало»,– попереджає Польськи.

У 1976-му 26-річний Польськи та його вагітна дружина Майя, вчителька англійської, іммігрували з радянської України в Детройт із $500 в кишені та чотирма валізами пожитків. Польськи закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «машинобудування», але, враховуючи те, що він єврей, мало бачив для себе перспектив у СРСР. Благодійна організація, яка допомагала парі з переїздом, радила Польськи працевлаштуватися на робітничу спеціальність. Натомість він розіслав сотні резюме і, незважаючи на погану англійську, влаштувався інженером на електростанції Bechtel. Потім перейшов до ABB і Fluor.

Ландшафт жорстко зарегульованої електроенергетики визначали вугільні станції, які сильно чадять. Але в 1978-му Конгрес провів часткову дерегуляцію, дозволивши новачкам будувати електростанції та продавати електроенергію.

Завдяки дерегулюванню інженер з України перетворився на американського бізнесмена. У 1985-му він із партнером заснував компанію Indeck Energy Services з розробки когенераційних установок, які виробляли електрику й теплову енергію для підприємств. Польськи навчався за програмою MBA у школі бізнесу Бута при Чиказькому університеті та паралельно роз’їжджав по США, пропонуючи установки когенерації підприємствам на кшталт DuPont.

з особистого архіву

На початку шляху. У 1991-му після гучного конфлікту з першим бізнес-партнером Польськи створив у Чикаго компанію для будівництва електростанцій, що працюють на газі. Фото з особистого архіву

Indeck досягла успіху, але партнери посварилися і Польськи витіснили з бізнесу. Він подав до суду. Сторони пішли на мирову, Польськи одержав $25 млн.

1991 року він заснував компанію Polsky Energy, яку пізніше перейменував у SkyGen. Фірма спеціалізувалася на встановленні газових турбогенераторів, які можна було швидко запускати в години пікових навантажень і продавати електроенергію дорожче. 10 років по тому бізнесмен продав SkyGen публічній компанії Calpine за $450 млн і додав до свого статку половину цієї суми.

Польськи став мультимільйонером, але не хотів байдикувати в раді директорів Calpine замість того, щоб укладати угоди і грати за своїми правилами. Він пішов у відставку, забравши із собою чотирьох колег зі SkyGen, і вклав $75 млн в Invenergy.

Спочатку Польськи планував і надалі займатися газом. Але таких станцій на ринку було багато (у 2005-му Calpine збанкрутувала, заборгувавши $17 млрд). Тому 2003 року Invenergy вирішила спробувати себе у вітроенергетиці. Перший невеликий проєкт для адміністрації долини річки Теннессі розчарував. Будівництво вийшло за рамки бюджету, для турбін обрали місце поблизу Блакитного хребта, де вітер дув недостатньо сильно. Врахувавши помилки, Invenergy побудувала вітроелектростанції в більш вітряних частинах Вітер над Монтаною Вітряна електростанція Judith Gap на 5800 га виробляє 135 МВт електрики. Лопаті вітряків зроблені в Бразилії, вежі – в Китаї та Південній Кореї Монтани, Колорадо і Айдахо. Ці проєкти були в багато разів більшими й вийшли в прибуток.

До 2006-го Польськи володів статками у $367 млн. У таку суму їх оцінив суд Іллінойсу, котрий ухвалив віддати половину цих грошей Майї, яка вирішила розірвати шлюб. Польськи подав апеляцію, мотивуючи це тим, що йому доведеться продавати активи, щоб розплатитися, але програв. Однак невдача його не зупинила: він продовжив укладати угоди й збільшувати статки.

Загалом Invenergy та її дочірні компанії побудували 160 вітрових, сонячних і газотурбінних електростанцій сумарною потужністю 25000 МВт. Цього достатньо, щоб забезпечити енергією 5 млн домогосподарств. Польськи продав 55% цих потужностей великому канадському пенсійному фонду та іншим інвесторам, але частина проєктів залишилася в Invenergy. «Найкращий спосіб рости – реінвестувати капітал у нові проєкти,– каже Польськи.– Ми продаємо одні активи, щоб зберегти контроль над іншими. Я заробив би більше, якби продав усе, але ніколи не хотів відмовлятися від контролю».

Invenergy – приватна компанія, і Польськи не розголошує її фінансових показників, однак аналітики оцінюють фірму приблизно в $10 млрд. Якщо відняти частку спільних підприємств і боргове навантаження, то контрольний пакет Польськи в Invenergy приніс йому статки у $1,5 млрд, підрахував Forbes. Нині компанія – другий за величиною виробник вітрової електроенергії в США після NextEra Energy, публічної компанії з капіталізацією $150 млрд.

Ранок п’ятниці. Польськи продовжує екскурсію триповерховим офісом Invenergy в діловому центрі Чикаго, який спорожнів через пандемію. Зазвичай у цей час у приміщеннях з відкритим плануванням і кабінетах працювали десятки співробітників Invenergy. Але сьогодні тут всього жменька людей, серед них цілодобова зміна операторів, які стежать за роботою 6774 вітрогенераторів у всій країні.

В одній будівлі з Invenergy розташований фонд венчурних інвестицій у зелені технології Energize Ventures, що належить Польськи, зі $150 млн в управлінні. Серед 13 портфельних інвестицій стартап Drone Deploy, що випускає дрони для інспекції лопатей вітрогенераторів в інфрачервоному діапазоні, і компанія Volta, яка будує мережу станцій для заряджання електромобілів.

Польськи, пересилюючи себе, обміняв робочий стіл в офісі Invenergy на Zoom-конференції з власної вітальні. «Я приділяю родині значно більше уваги, ніж раніше»,– визнає схиблений на бізнесі мільярдер. Схоже, він щасливий проводити час із другою дружиною Танею, 47, колишньою співробітницею банку, і трьома їхніми дітьми: «Я в якомусь сенсі відкрив для себе радість залишатися вдома».

Битви, які веде Польськи за будівництво вітроелектростанцій, є свідченням істотних політичних змін у сфері вітроенергетики і того, яким спритним і прагматичним бізнесменом він став. Найамбіційнішим його проєктом був вітроелектропарк Wind Catcher вартістю $4,5 млрд із 800 турбінами сумарною потужністю 2 ГВт в Оклахомі. Invenergy розпочала будівництво в 2016-му, але зупинила роботи після того, як влада Техасу з подачі груп активістів начебто Windfall Coalition (її підтримує мільярдер-нафтовик Гарольд Хемм) заблокувала проєкт, покликаючись на те, що він не дуже вигідний платникам податків. Не втративши надії, Invenergy та її партнер American Electric Power вклали у вітроелектростанції в Оклахомі $2 млрд. Вони постачатимуть електроенергію не лише до цього штату, а й до частини Арканзасу, Луїзіани й Техасу.

На черзі Grain Belt Express – високовольтна лінія протяжністю 1300 км між Канзасом і Міссурі вартістю $7 млрд. Проєкт придумав першопроходець вітроенергетики Майкл Скеллі. Його компанію Clean Line Energy підтримали сім’я мільярдера Зіффа та інші інвестори. Скеллі спалив $100 млн у боротьбі з противниками інфраструктурного будівництва та бюрократами, що видають дозволи. «Минуло 10 років, нам уже складно залучати капітал»,– визнає Скеллі, який працює старшим радником в інвесткомпанії Lazard.

Польськи погодився взяти на себе Grain Belt Express за умови, що Invenergy отримає потрібні дозволи. На першому етапі він ризикував лише витратами на адвокатів і лобістів. «Це набагато складніше, ніж побудувати вітроелектропарк»,– розповідає Польськи, котрий залюбки прийняв виклик. Закон, за яким компаніям на зразок Invenergy, що не працюють у сфері ЖКГ, дозволено одержувати смуги відчуження під ЛЕП на приватних земельних ділянках, затвердив законодавчі збори штату Міссурі. Але сенат штату його заблокував. Натомість два апеляційних суди Міссурі підтримали рішення комісії штату, що дала дозвіл на будівництво Grain Belt Express.

Незважаючи на те, що суди ще розглядають деякі апеляції, фермери на кшталт Лорена Спрауза, чия родина володіє 200 га на схід від Канзас-Сіті, схоже, змирилися з тим, що Invenergy дістане дозвіл на смугу відчуження під ЛЕП, яку проведуть через їхні землі. «Як тільки вони отримають дозвіл, за землю ще можна буде поторгуватися, але у них буде право її відчужувати»,– каже фермер.

Через ділянку Спраузів уже прокладено три підземних нафтопроводи. За словами фермера, земля над ними нагрівається і висихає, а урожай гине. Високовольтну лінію протягнуть у смузі відчуження трубопроводів. Спрауз вважає їх меншим злом, оскільки, на відміну від величезних опор ЛЕП, трубопроводи не мозолять очей. Крім того, він боїться електромагнітного випромінювання, яке може зашкодити здоров’ю.

Польськи радіє юридичним перемогам у Міссурі й очікує, що невдовзі доб’ється дозволів на будівництво в Іллінойсі. «Лінію буде побудовано. Це має статися»,– каже він.

Увага громадськості прикута до зіткнення інтересів і тактики Польськи в його сутичці з фермерами сільськогосподарських округів Аллегані і Каттараугус у штаті Нью-Йорк на схід від озера Ері. Там Invenergy просувається з отриманням дозволів на будівництво вітроенергопарку Alle-Catt Wind Farm на 117 вітрогенераторів потужністю 340 МВт. Спорудження займе 12 000 га на південь від Баффало.

Фермери з громади амішів переїхали на ці землі в 2011-му подалі від сучасних технологій. Вони та інші землевласники протестують проти розмірів вітрових турбін, їхнього гулу, червоних сигнальних вогнів, а також ефекту миготіння світла, який створюють обертові лопаті в променях вранішнього і вечірнього сонця.

Getty Images

Вітер над Монтаною. Вітряна електростанція Judith Gap на 5800 га виробляє 135 МВт електрики. Лопаті вітряків зроблені в Бразилії, вежі – в Китаї та Південній Кореї. Фото Getty Images

«Згідно з релігійними віруваннями, їм не дозволяється селитися біля промислових об’єктів»,– розповідає адвокат амішів Гаррі Абрахам. Аміші просять владу штату виділити їм смугу завширшки 670 м між вітрогенераторами та їхніми будинками й коморами, стверджуючи, що це об’єкти культу. Але комісія з відновлюваних джерел енергії ухвалила, що вони можуть розраховувати на смугу 457 м між турбіною і будинком, а 670 м – це тільки для церков. «Люди з Invenergy – майстри умовляти фермерів розлучитися зі своїми землями. В їхньому бізнесі немає нічого зеленого, окрім доларів»,– обурюється Абрахам. Усвідомивши, що їх обійшли з флангу, аміші в пошуках нового місця поглядають на північ штату.

У 2019 році Генеральна прокуратура штату Нью-Йорк оштрафувала Invenergy на $25000 за те, що та не повідомила про конфлікт інтересів. Компанія проштовхнула сприятливий для вітроенергетики пакет постанов у містах Фрідом та Фармерсвілл, приховавши при цьому, що підписала договори про оренду земельних ділянок із кількома міськими чиновниками. Адвокат Джинджер Шредер, яка вирощує в Фармерсвіллі рідкісні породи домашньої птиці, розлютилася й звернулася до громадськості. Чиновників відправили у відставку. Нова міська адміністрація насамперед скасувала сприятливі для Invenergy рішення попередників. Серед них, наприклад, дозвіл підвищити допустимий рівень шуму, який видають турбіни.

Шредер також підтримала позов Абрахама проти комісії з відновлюваних джерел енергії штату Нью-Йорк, у якому адвокат просить суд скасувати рішення щодо вітроенергопарку Alle-Catt Wind Farm. «Invenergy переслідує одну цілком зрозумілу мету, ігноруючи при цьому закон, думку місцевих жителів і їхнє обурення»,– стверджує Шредер.

Польськи не заперечує, що женеться за «однією цілком зрозумілою метою». Ця мета – будувати. «Ніхто не зводить електростанції на відновлюваних джерелах енергії тільки тому, що має потребу в електриці,– каже бізнесмен.– Ви будуєте, бо хочете щось ними замінити». Наразі – останню в штаті Нью-Йорк вугільну електростанцію потужністю 686 МВт недалеко від Баффало, закриту в березні 2020-го.

За 30 років під ударами лопатей у вітроенергопарку Alle-Catt Wind Farm, за оцінками екологів, загинуть 41 білоголовий орлан і тисячі кажанів. Натомість не буде викидів ртуті, кадмію, двоокису сірки та вуглекислого газу. Польськи не сумнівається, що вигоди від заміни вугільних електростанцій переважують загибель орланів і втручання в життя амішів та фермерів.

«Якщо просто заробляєш гроші, то далеко не просунешся. Якщо у тебе є місія й переконання, то дієш на зовсім іншому рівні,– запевняє Польськи.– Твоя віра є настільки сильною, що ти не приймаєш відповіді «ні». 

Опубліковано в шостому номері журналу Forbes (грудень 2020)

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд