«Аліна Горлова – одна з найбільш перспективних режисерок нового покоління. Задокументовані нею матеріали вторгнення стануть фільмами, які представлятимуть Україну у світі та допоможуть українцям пережити травми», – каже програмерка фестивалю Docudays UA Дар’я Бассель. Горлова обрала кіно у 16 років. Починала з ігрових короткометражок, але після Революції гідності її пристрасть – документалістика.
«Мене вразило, наскільки цікавою може бути реальність», – каже режисерка. Останній фільм Горлової – «Цей дощ ніколи не скінчиться» – переміг на конкурсі дебютів найбільшого у світі фестивалю документального кіно IDFA (Нідерланди) і взяв перші місця на фестивалях у Чехії, Німеччині, Італії, Ірландії та Ісландії.
Горлова працює на передовій та у прифронтовій зоні, фіксуючи життя під час війни. «Хочу залишитися в Україні», – безапеляційно говорить режисерка. За 10–20 років вона мріє заснувати тут школу кіно.
Якою бачить Україну у 2030 році?
«ВІЛЬНОЮ КРАЇНОЮ, ЯКА ЗМОГЛА ПРОЖИТИ ДОСВІД ВІЙНИ, ПРИЙНЯТИ ЙОГО І ПЕРЕТВОРИТИ НА ЕНЕРГІЮ ДЛЯ РОЗВИТКУ»
