Категорія
Лідерство
Дата

Знайомтеся: список перспективних молодих поляків «30 до 30» від Forbes Polska. Засновники найгарячішого ШІ-стартапу та ще дуже багато технологічних підприємців

Цього року Forbes Polska всьоме обрав найталановитіших поляків віком до 30 років /колаж Анастасія Левицька

Цього року Forbes Polska всьоме обрав найталановитіших поляків віком до 30 років Фото колаж Анастасія Левицька

Засновники найгарячіших ШІ-стартапів у Європі, студент, який створив «Єльський список ганьби через роботу в Росії». Молода мама, котра започаткувала успішний бізнес із продажу одягу. Цього року Forbes Polska всьоме обрав 30 найталановитіших поляків віком до 30 років

Найбільшими зірками цьогорічного списку Forbes Polska «30 до 30» стали Матеуш Станішевський і Пьотр Домбковський, засновники ElevenLabs. Їхня компанія використовує ШІ, щоб створювати синтетичний голос або клонувати реальний. Два роки тому їхньої компанії навіть не існувало, а сьогодні ElevenLabs – це найгарячіший ШІ-стартап, і не лише Польщі. За пів року після дебюту їхнього продукту понад мільйон користувачів зареєструвалися на платформі компанії. А кілька місяців тому під час раунду інвестицій Серії А стартап залучив $19 млн. Одним із інвесторів виступив відомий венчурний фонд Andreessen Horowitz. 

Станішевський і Домбковський, звісно, не єдині представники сфери ШІ, які потрапили до списку. Є тут і Мацей Яжомб, співзасновник Braight Technologies і розробник ПЗ, яке аналізує дані про поведінку користувачів, щоб допомогти фінансовим установам передбачити поведінку клієнтів у майбутньому й оцінити кредитні ризики. Його стартап нещодавно купила публічна компанія Kings Entertainment, разом із якою Яжомб планує створити холдинг ШІ-компаній.

Щоб потрапити до списку, необовʼязково засновувати технологічну компанію. Треба просто хотіти і вміти покращувати світ хоча б трохи. Як Матеуш Ковальчик, співзасновник і гендиректор компанії Foodsi, яка своїм застосунком допомагає ресторанам, пекарням та магазинам продавати надлишки їжі і не дає їй опинитися на смітнику. Або як Міхал Крушинський і Пауліна Пепера із їхнім Znika, маркетплейсом із екологічним пакуванням, який працює над власними біорозкладними матеріалами. 

Соціальні підприємці та активісти теж борються за кращий світ, і вони також потрапили до цьогорічного списку. Софія Кернер очолює фонд Girls Future Ready, який допомагає дівчатам і молодим жінкам розвивати карʼєри за допомогою різних програм. Її організація вже допомогла близько 80 000 людей. 

А Францишек Соколовський долучився до створення «Єльського списку ганьби через роботу в Росії» під проводом віцеректора Єльської школи менеджменту Джеффрі Зонненфельда. Мета списку – перевірити діяльність понад 1000 компаній з погляду продовження роботи в Росії, попри війну країни проти України.

Гарвард, Єль, Оксфорд, Кембридж, Стенфорд — учасники цьогорічного списку вчилися чи співпрацювали (або продовжують це робити) із провідними ВНЗ світу. Та є ті, хто змогли досягти значних успіхів і після навчання у польських університетах. Наприклад, Томаш Ковальчик, випускник Сілезького університету технологій в Катовіце і засновник компанії Luxtrade, яка у 2022-му заробила 70 млн злотих виторгу на продажі вживаних айфонів. 

Або Даніель Клім, випускник Варшавського університету і засновник компанії Appercut, яка заробляє мільйони злотих на застосунку Dr. Kegel для тренування мʼязів тазового дна чоловіків. 

Повний список учасників «30 до 30» Forbes Polska

Сіддарт Аґравал, 30

Багато що вказувало на те, що Сіддарт Аґравал стане успішним науковцем. Він реєстрував власні патенти, отримував гранти і наукові ступені, розробляв прототипи ліків, які можуть бути корисними для лікування раку грудей, прямої кишки і підшлункової. Та все ж він вирішив зайнятися бізнесом, бо вважав, що завдяки власній компанії зможе давати світу нові розробки. 

Так зʼявився Labplus, вроцлавський стартап, який виробляє LabTest Checker – інструмент для автоматичного трактування результатів лабораторних аналізів і надання рекомендацій на основі цих даних. Серед клієнтів стартапу є мережі Diagnostyka і Śląskie Laboratoria Analityczne, яким належить 40% ринку медичних аналізів. 

Щомісяця виторг компанії становить від 70 000 до 100 000 злотих, а завдяки таким хорошим результатам компанія отримала понад 7 млн злотих у вигляді гранту від Національного центру досліджень і розвитку (департамент при міносвіти Польщі) та інвестицій фонду LT Capital. Їхній інструмент – це сертифікований медичний пристрій, із яким Labplus хоче вийти на європейські ринки, а також індійський та американський. 

У Аґравала чітка мета: зробити автоматичне трактування аналізів стандартом у сфері лабораторної діагностики і в такий спосіб розвинути міжнародний бізнес. 

Якуб Бартошек, 29

Якуб Бартошек /Forbes Polska

Якуб Бартошек Фото Forbes Polska

Небагато університетських проєктів у Польщі стають самостійними компаніями. Та Mab Robotics, яка спеціалізується на діагностиці й ремонті водної та каналізаційної інфраструктури за допомогою роботів, отримала такий шанс. 

«Один захід у Познанському університеті технологій став нашим проривом. Ми представили робота експертам зі сфери водопостачання і водовідведення, які розповіли нам про масштаб проблем із інспекцією та обслуговуванням підземної інфраструктури. Нам вже не потрібні були ринкові дослідження і розгляд потенційних застосувань для наших винаходів, адже ми побачили можливість у використанні роботів у цій галузі», – розповів Якуб Бартошек, який розвиває MAB Robotics разом із Лукашем Антчаком і Якубом Матищаком. 

Потім справи пішли швидко. Стартап створює електронні контролери для електромоторів і надає послуги із інспектування і розробок понад 50 клієнтам. Серед рішень компанії – роботи різних видів: ті, які літають, ходять, їздять або роботи-гуманоїди. 

MAB Robotics отримала 1 млн злотих інвестицій від фонду YouNick Mint. У 2022-му її виторг становив 903 000 злотих, а чистий прибуток – 56 000 злотих. Однак Бартошек стверджує, що це лише початок.

«Ми хочемо, щоб MAB Robotics стала світовим лідером у сфері роботизованих рішень для інспектування й обслуговування важкодоступної підземної інфраструктури», – ділиться підприємець. 

Кароліна Борнер-Гоголевська, 28

Кілька років тому Кароліна Борнер-Гоголевська помітила, що її учням, яких вона навчає вокалу, складно продовжувати навчання самостійно. Вони забувають виконувати вправи, їхній голос сідає, і вони не можуть визначити, чи правильно тренують свій голос. Щоб розв’язати усі ці проблеми, вона створила Vocaly Pro.

Цей застосунок – віртуальний тренер з вокалу, який правильно та ефективно вчить розробляти голос і співати. Борнер-Гоголевська створила цей проєкт за підтримки Бартоша Постулки (раніше займався космічними проєктами в Гірничо-металургійному університеті Кракова) і вокальної тренерки Домініки Плонки. 

Фінансується компанія за допомогою 1 млн злотих від Польського агентства розвитку підприємців і 1 млн злотих, які вона виграла у змаганні між стартапами, організованому польсько-ізраїльським венчурним фондом TDJ Pitango. 

Vocaly вже випробували понад 20 000 людей, і застосунок скоро вийде на ринок. Спершу ідея полягала у розробці додаткового інструменту для вокальних тренерів, але зрештою ним зможуть користуватися мільйони вокалістів у США, Європі, а може, навіть і в Азії. 

Ніколетта Бучек, 26, і Анна Чубович, 27

Ніколетта Бучек і Анна Чубович /Forbes Polska

Ніколетта Бучек і Анна Чубович Фото Forbes Polska

«Ми віримо, що майбутнє – за персоналізованої медициною. Ми розуміємо, що технології можуть розроблятися в інститутах чи університетах, але не виходити за їхні стіни і не працювати на користь пацієнтам. Це і підштовхнуло нас зайнятися власною справою», – розповідають Ніколетта Бучек й Анна Чубович про ідею створення NABIO Medical Technologies.

Молоді науковиці використали свій досвід у медичній фізиці, 3D-друкуванні і радіотерапії, щоб розпочати свій бізнес. Їхній стартап розробляє HydRe, спеціальну технологічну екосистему, до якої входять пристрої, ПЗ і відповідні протоколи для персоналізованої радіотерапії, щоб цей вид лікування краще допомагав пацієнтам із раком і мав якомога менше побічних наслідків. Бучек і Чубович хочуть, щоб їхні технології зʼявилися у першій лікарні-партнері у 2025-му. 

«Наразі у нас готова бізнес-модель, – кажуть підприємиці. – Але складність у тому, щоб розробити універсальне рішення, використання якого не залежало б від особливостей фінансування систем охорони здоровʼя різних країн. Так наш продукт зможе стати міжнародним».

NABIO пройшла польський інкубатор Unicorn Hub, акселератор у Лодзі Startups Powered by Invest, а також отримала нагороду глядацьких симпатій у конкурсі Start-Up-Med 2023, який організував медичний журнал RynekZdrowia.pl.

Сергій Бутко, 27, і Влад Турак, 28

«З одного боку, ми помітили конкретну проблему: автоматизація процесу надання сертифікатів та різних видів нагород. З іншого – люди завжди любили отримувати визнання за свою роботу. Раніше таким визнанням були переважно медалі за участь у війнах, а сьогодні – це сертифікати і медалі в онлайн-іграх. Ми зрозуміли, що ця сфера повинна змінитися в сучасному світі, який переходить від фізичних документів до цифрових», – розповідає Влад Турак, який разом із Сергієм Бутком заснував стартап Certifier.

Ці молоді українці вже непогано для цього попрацювали. Їхній стартап пропонує ПЗ для створення цифрових сертифікатів, грамот і дипломів, а також для їхнього зберігання. Ним користуються приблизно 350 компаній із США, Великої Британії і Канади, включно із Amazon, Avon, Salesforce і Стенфордом. Понад 600 000 людей зберігає свої цифрові відзнаки на Certifier, а регулярний щомісячний виторг компанії становить близько 130 000 злотих.

Стартап Бутка і Турака залучив 2,67 млн злотих у двох раундах фінансування: спершу 1,67 млн злотих від BlackPearls і групи бізнес-янголів, а потім ще 1 млн від фонду Fundingbox.vc. 

Пьотр Домбковський, 29, і Матеуш Станішевський, 28 

Вони разом вчилися у старших класах, разом поїхали вчитися до Англії і певний час працювали теж разом. А ще вони збиралися на дозвіллі, щоб створювати технологічні проєкти, і думали про те, що одного дня у них буде спільний бізнес. А коли один із них помітив, наскільки жахливо дублюють англомовні фільми польською, вони вирішили змінити це за допомогою запатентованої технології автоматичного дублювання.

Сьогодні понад мільйон людей використовують технологію синтетичного генерування або клонування голосу для створення аудіокнижок, озвучення персонажів відеоігор та формування іншого аудіоконтенту. Серед клієнтів компанії можна назвати Storytel, виробника аудіокниг, і медіаплатформи TheSoul Publishing та MNTN.

У 2023-му відбувся раунд фінансування Серії А на $19 млн, який очолили Нет Фрідман (колишній президент GitHub і радник Midjourney), Деніел Ґросс (інвестор Stripe і SpaceX) та каліфорнійський фонд Andreessen Horowitz.

Марта Гасік, 29

Понад 7500 польських компаній входять до екосистеми партнерів Microsoft, і саме вони виграють від відкриття Azure Poland Central, першого дата-центру американської корпорації у Центральній та Східній Європі. Azure Poland Central буде складатися із трьох незалежних локацій поблизу Варшави. 

Марта Гасік – одна із тих людей, які допомогли втілити в життя цей проєкт на мільярд. Молода полячка закінчила Університетський коледж Лондона з відзнакою, а потім пішла працювати у технологічні корпорації. Спершу вона пройшла стажування у британському відділенні IBM, а у 2016-му приєдналася до Microsoft, із якою продовжує працювати донині.

Після кількох років роботи у Європі, наприклад у Лондоні, Турині і Парижі, Гасік оселилася у Варшаві. Вона займалася управлінням проєктами і розвитком бізнесу, перш ніж отримала роботу в дата-центрі і зосередилася на запуску Azure Poland Central. Крім того, вона ініціювала заснування програми EmPower Women у Microsoft, яка має на меті полегшити для жінок з нетехнологічних сфер потрапляння у світ технологій.

Мацей Яжомб, 28

Мацей Яжомб /Forbes Polska

Мацей Яжомб Фото Forbes Polska

Зробити людей більш видимими для фінансових установ. Такою була мета Мацея Яжомба, коли він запускав компанію ePeer кілька років тому, яку він пізніше перейменував у Braight Technologies. Його стартап розробив власну технологію поведінкового оцінювання, яку він почав продавати банкам. І достатньо успішно. 

Braight співпрацює з трьома із пʼяти найбільших банків Польщі, а також із великими фінустановами в Мексиці та Іспанії. Щомісячний регулярний виторг компанії становить приблизно €370 000.

Все це привернуло до його бізнесу увагу інвесторів. Braight отримала €1 млн від швейцарської компанії EVIG і 5 млн злотих – від чеського фонду Lighthouse Ventures. У 2023-му Braight стала власністю компанії Kings Entertainment, яка котирується на Фондовій біржі Торонто.

Та на цьому бізнесова подорож Яжомба не завершується. Він розповів, що все ще має значну частку в Braight, яка в новій компанії має стати холдингом, що інвестує в ШІ-стартапи.

Павел Ящуровський, 30

У всьому «винна» Salesforce. Коли він працював у технологічній екосистемі цієї компанії, то познайомився із Анною Декруа, Камілем Смугою і Пьотром Зесюком. Вони подружилися і вирішили разом вести бізнес. Їм спала на думку ідея полегшити процес презентації демонстраційних продуктів, або коротко демо.

«Ми самі створили не одне демо і часто були присутні на їхніх презентаціях. Нас здивувало те, наскільки складним, дорогим і повільним є процес створення і презентації демо. Тож ми задумалися: якщо у такої величезної компанії, як Salesforce є із цим труднощі, то як же складно має бути іншим компаніям? Виявилося, що дуже складно. Саме тому ми позвільнялися зі своїх робіт і заснували Demoboost», – розповідає Павел Ящуровський.

Їхній стартап пропонує платформу, яка допомагає ПЗ-компаніям створювати, ділитися і відслідковувати персоналізовані та інтерактивні презентації демо. Такі клієнти, як Celonis, Veritas і SAP, використовують платформу для продажів і маркетингу. У 2022-му Demoboost показала близько 604 000 злотих виторгу. А фонди b2ventures і Movens Capital, а також підприємці Рафал Бжоска і Томаш та Пьотр Краватка вклали в компанію 8 млн злотих

Якуб Кариш, 28, і Філіп Щепаник, 28

Якуб Кариш і Філіп Щепаник /Forbes Polska

Якуб Кариш і Філіп Щепаник Фото Forbes Polska

Все почалося під час пандемії. Якубу Каришу і Філіпу Щепанику, які тоді розвивали портал е-спорту Gampre, на очі потрапила пряма трансляція продажу на одній зі сторінок Facebook. 

«Ми і уявити не могли, як багато замовлень отримують продавці буквально за лічені секунди. Але ще більше нас вразило те, що, попри величезну кількість замовлень, продавці записували їх від руки у нотатники», – розповідає Філіп Щепаник.

Молоді підприємці підрахували, що приблизно 10 000 магазинів у Польщі влаштовують прямі трансляції для розпродажів, але немає жодного інструменту, який би допомагав їм із цим. Тож вони вирішили виправити цю ситуацію. Так і народилася Selmo.io – платформа для організації процесу продажів під час прямих ефірів через Facebook, Messenger чи Instagram.

Вона дає змогу продавцям оформлювати замовлення просто у приватних повідомленнях, продавати за допомогою кодів і створювати рахунки-фактури. За 14 місяців з часу комерційного запуску Selmo опрацювала понад 2 млн замовлень на загальну суму майже 500 млн злотих. Сьогодні у компанії – майже 1000 платних клієнтів у восьми країнах. У першій половині 2023-го Selmo показала приблизно 1,76 млн злотих виторгу і 502 000 злотих чистого прибутку.

«Ми хочемо, щоб Selmo стала незамінним інструментом для тих, хто хоче продавати у соцмережах, незалежно від виду товару, – каже Якуб Кариш. – Це реалістична ціль, адже наша платформа дає продавцю чіткі результати: економія часу і збільшення продажів. Звідси і наша назва, яка є поєднанням англійських слів sell і more, тобто продавай більше».

Каспер Келак, 26

Каспер Келак порівнює створення нових матеріалів і хімічних продуктів із кулінарією. Науковцям потрібно підібрати правильні інгредієнти, а потім поєднати їх у правильних пропорціях. Він часто це робить за допомогою експериментів, покладаючись на інтуїцію. Лондонський стартап Quantuum Boost, співзасновником якого є Келак, хоче оптимізувати цей процес.

«Ми розробили алгоритм на основі сучасних технік машинного навчання, який спрямовує науковців у процесі експериментів і дає можливість створювати оптимальну формулу продукту із упʼятеро меншою кількістю експериментів, ніж під час застосування інших підходів», – пояснює Келак.

Його стартап лише на початку свого шляху: нещодавно компанія залучила $700 000 від венчурного фонду Inovo за оцінки вартості $7 млн. Та це дуже багатообіцяючий початок.

Келак закінчив Кембридж, де він вивчав машинне навчання, а його бізнесовий партнер і другий співзасновник Quantuum Boost, Філіп Аукштол – випускник Оксфорду. Вони познайомилися під час проходження програми Entrepreneur First у Сингапурі. За словами Келака, у нього завжди було бажання почати власну справу.

«У кожної сфери професійної діяльності є приховані підводні течії, які відволікають нас від того, що є найважливішим, а саме – давати іншим цінність, – каже Келак. – В академічному світі існує постійний тиск видавати наукові роботи, іноді жертвуючи їхньою якістю та важливістю. В корпоративному світі треба вміти грати у корпоративні ігри і розбиратися у внутрішній політиці. Але для підприємця найважливіше – це довгострокові доходи, які напряму залежать від того, яку цінність ти можеш запропонувати людям».

Cофія Кернер, 21

Наразі програми організації Girls Future Ready Foundation генерували $25 млн соціальної цінності.

Її засновниця, Cофія Кернер, вирішила зайнятися розвитком та освітою дівчат і жінок віком від 13 до 24 років із Центральної та Східної Європи. Робить вона це через міжнародні програми (серед яких – втілення власних проєктів за допомогою наставників чи зустрічі із лідерками), навчання підприємницької діяльності й англійської та публічні виступи.

Фонд Кернер співпрацює із такими компаніями, як Roche, Boston Consulting Group, Marriott, Zoom, Bank of America і Allegro, а також із американським посольством і польським посольством у Сингапурі. За підрахунками Girls Future Ready Foundation, її діяльність вже допомогла приблизно 80 000 людей.

Але для Кернер цей фонд – це ще не все. Вона також заснувала агентство 50 one, яке допомагає людям і компаніям втілювати соціальні проєкти.

Даніель Клім, 30

Даніель Клім /Forbes Polska

Даніель Клім Фото Forbes Polska

Приблизно 15 млн злотих виторгу і 3,9 млн злотих чистого прибутку – такі результати показала у 2022-му варшавська компанія Appercut, співзасновником і гендиректором якої є білорус Даніель Клім. Все завдяки застосунку Dr.Kegel, який став одним із найпопулярніших у світі. Він допомагає чоловікам, які піклуються про своє сексуальне здоровʼя, тренувати мʼязи тазового дна. Наразі Dr.Kegel завантажили понад 3 млн користувачів.

Appercut, яким керують Даніель Клім, Олександр Шевчук та Ігор Щерба, створювалася із метою розробляти мобільні застосунки міжнародного масштабу. Сьогодні Клім займається кількома проєктами, але головним залишається Dr. Kegel.

«Ми хочемо перетворити Dr. Kegel на суперзастосунок, який буде застосунком із усім необхідним для чоловіків, які хочуть покращити сексуальне здоровʼя і якість життя, – розповідає Клім. – Нещодавно ми додали функцію інтерактивних курсів сексології із практичними уроками і корисними техніками для розвитку сексуальності і вдосконалення стосунків із партнером».

Клім хоче, щоб цей флагманський проєкт його компанії давав $10 млн регулярного річного виторгу до кінця 2024-го.

Матеуш Ковальчик, 29

З одного боку є ресторани, пекарні і магазини із надлишком їжі, яку не хотілося б просто викидати. З іншого – клієнти, які готові купувати продукти, термін придатності яких наближається до кінця, за менші гроші. А між цими групами є Foodsi – застосунок, який допомагає цим групам знайти одне одного.

Компанія Матеуша Ковальчика і Якуба Фрищишина – це один із найпопулярніших стартапів, який дуже часто отримує нагороди в Польщі за свій соціальний вплив. Це й не дивно.

Їхній застосунок Foodsi завантажили понад 1,5 млн разів, вони співпрацюють із близько 4000 закладів, а у 2023-му вартість врятованої ними їжі може досягти 30 млн злотих. За останній рік стартап залучив приблизно 10 млн злотих інвестицій, а його продажі виросли впʼятеро. У першій половині 2023-го виторг компаній склав 2,1 млн злотих.

За словами гендиректора компанії, Матеуша Ковальчика, Foodsi є третім найпотужнішим гравцем на світовому ринку застосунків, які запобігають марнуванню їжі, після данського Too Good To Go і французького Pheniks.

Томаш Ковальчик, 28

Все почалося просто: він купив один старий iPhone 5, відремонтував його і продав із націнкою. Та з часом спосіб заробити додаткову копійку у 2014-му перетворився на повноцінний бізнес у 2017-му. Ковальчик разом із Бартошем Валачеком заснували компанію Luxtrade, яка спеціалізується на викупі старої електроніки, переважно айфонів, її оновленні, ремонті і перепродажі.

І цей бізнес достатньо успішний. У 2022-му Luxtrade продала понад 75 000 пристроїв (через маркетплейси, стаціонарні магазини і власну онлайн-крамницю), отримавши приблизно 69,6 млн злотих виторгу і 711 000 злотих чистого прибутку. В компанії працюють більше 100 людей і є 12 власних шоурумів. Близько чверті виторгу Luxtrade робить за межами Польщі.

Однак це скоро може змінитися. Ковальчик хоче повторити на іноземному ринку той успіх, який йому вдалося досягти на внутрішньому.

Філіп Козера, 28

Бізнесових пригод Філіпа Козери вистачить на кілька автобіографій.

Його перший стартап – застосунок Visual Cognition для людей із вадами зору – народився із хакатону, в якому Козера взяв участь під час навчання у Кембриджі. Ця компанія виграла низку нагород і залучила $150 000 інвестицій від акселератора Katapult з Осло. Але у цієї історії не було щасливого кінця: команда засновників розпалася.

Тому Козера створив інший бізнес, а саме стартап Kristalic, який пропонує ПЗ для запису ділових зустрічей/зборів і автоматичного створення їхньої текстової версії. Компанія пройшла акселератор Techstars і залучила близько $6,5 млн фінансування від інвесторів. Але у результаті сварки між партнерами поляк залишив компанію.

Сьогодні Козера займається HeyDaily. Це компанія, яку він заснував у Нью-Йорку у 2021-му і яка спершу пропонувала платформу для допомоги налаштовувати бізнес за підпискою. Наразі у фірми 20 000 злотих щомісячного регулярного доходу.

Та ось вже кілька місяців Козера працює над стартапом WordWare, що допомагає некодувальникам використовувати у своїй діяльності ШІ і машинне навчання. Компанія залучила приблизно $1,35 млн фінансування за оцінки $17,35 млн.

Миколай Крул, 27

Миколай Крул /Forbes Polska

Миколай Крул Фото Forbes Polska

Спершу були замовлення на створення онлайн-ігор і програмування, потім він відкрив власний онлайн-магазин, а далі розробив ПЗ, яке допомагає клієнтам з індустрії е-комерції. BitBag, яку заснував і очолює Миколай Крул, спеціалізується на створенні онлайн-магазинів для компаній. Наразі вона виконала понад 100 проєктів у 30 країнах, серед яких MyTheresa, Carrefour, Azrieli і Adyen. У 2022-му компанія показала 10,4 млн злотих виторгу і 3,6 млн злотих EBITDA.

Та це не єдиний бізнес Крула. Нещодавно він став співвласником і гендиректором стартапу Sylius, який створює відкрите ПЗ для онлайн-продажів, що, серед іншого, розв’язує проблему управління замовленнями, використання різних платіжних сервісів і поєднання кількох товарів у одне замовлення. Це ПЗ допомагає 4000 компаній, серед яких PSG, Dr. Oetker та InterSport, а виторг минулого року склав 4,8 млн злотих.

«Я хочу створити одну із найкращих технологій для розробки систем онлайн-продажів і одну із найкращих компаній цього напряму у Європі. Ми плануємо значне розширення на французький ринок і в німецькомовні країни, де у нас вже є міцні підвалини для розвитку. Хочу, щоб це відбулося органічно, без підтримки інвесторів. Нам вдалося досягти найкращих результатів за допомогою кмітливості і створення реальності цінності. Для цього нам не треба було витрачати купу чужих грошей на маркетинг чи піар», – каже Крул.

Міхал Крушинський, 29, і Пауліна Пепера, 26

Спочатку був активізм. Пауліна Пепера була задіяна у «Новому голосі», найбільшій організації, що влаштовує дебати у Польщі і яку заснував Міхал Крушинський. Там вони познайомилися і побудували довіру одне до одного, а потім вирішили створити разом бізнес.

«Ми зійшлися в тому, що хочемо врятувати планету від забруднення пластиком шляхом зміни ринку пакування», – пояснює Крушинський.

Так зʼявився стартап Znika, який виробляє і продає екологічне пакування без пластику. Компанія створює різні види упаковки із біопластику, наприклад, пакети для посилок, скотч і невеликі пакетики-сашетки. У Znika – понад 80 клієнтів, серед яких Allegro, CD Projekt, Warta Poznań і Ethy, виторг 2022-го склав близько 600 000 злотих, а чистий прибуток – 225 000 злотих. Крім того, бізнес-янголи і фірма LT Capital вклали в компанію 1,3 млн злотих інвестицій.

«Для себе ми хочемо створити круту компанію, яка буде швидко рости і в якій будуть працювати чудові люди. Наша соціальна мета полягає у тому, щоб дати поштовх ринку пакування до змін у напрямі більш екологічних практик і показати, що це може бути фінансово вигідно», – пояснює Крушинський.

Адам Пачуський, 28

Фінтех-проєкти для Visa і MasterCard – це те, з чого почалася бізнесова подорож Адама Пачуського і його друга Бартоломея Поломського. У 2019-му вони заснували ПЗ-компанію Trusted Software Services, а далі були нові клієнти, нові проєкти і можливість розширити штат (за кілька місяців у компанії працювало 15 людей).

Потім прийшла пандемія, яка виявилася значним випробуванням для стартапу, що надає послуги переважно для фірм індустрії публічного транспорту. Та їм протягнули руку допомоги інвестори, а саме Czysta3.vc і The Heart.

«Після складного періоду був час швидкого зростання TSS, коли ми створили рішення у сфері ШІ та фінтеху. Наразі, окрім ШІ- та фінансових технологій, ми надаємо ще й ІТ-команди і спеціалізовані рішення під потреби клієнтів», – розповідає гендиректор Адам Пачуський.

Сьогодні у компанії працюють понад 100 людей, а серед клієнтів – Asseco, Poczta Polska, Національний фонд здоровʼя і Міністерство фінансів. У 2022-му компанія показала 15 млн злотих виторгу і 800 000 злотих чистого прибутку.

«Ми вирізняємося, бо здатні запропонувати повний спектр послуг, що повʼязані із ПЗ: від консультацій і аналізу потреб до розробки рішення і подальшого обслуговування системи, – пояснює Пачуський. – Крім того, ми серед тих небагатьох молодих компаній, які беруть участь у державних тендерах, і нам часто вдається обходити фірми, у яких кілька тисяч спеціалістів».

Юстина Пельц, 30

У космічну індустрію можна прийти різними шляхами. Шлях Юстини Пельц йшов через вивчення автоматизації і робототехніки у Вроцлавському університеті науки і технологій та через… маркетинг. Під час навчання вона приєдналася до наукової групи, яка розробляла марсохід для участі у конкурсі, і у її обовʼязки входило ведення вебсайту і сторінок у соцмережах.

«Виявилося, що це ідеальна для мене тема, і мене одразу затягнуло, – розповідає Пельц. – Я швидко вийшла за межі маркетингу і за рік вже очолювала проєкт розробки посадкового апарату для місії на Марс. Після двох років у науковому клубі я заснувала власну компанію Innspace, яка розробила багато моделей станцій для місії на Місяць і Марс, а також космічного транспорту. Невдовзі почали зʼявлятися нові нагоди і проєкти».

Як пояснює підприємиця, Innspace відкрила для неї ще одні двері у космічну індустрію. Наприклад, вона стала співзасновницею Польського астробіологічного товариства, яке розвиває космічну робототехніку і поширює інформацію про цю індустрію.

Матеуш Пневський, 30

«Працюючи у N26, я зрозумів, що ми живемо в часи, коли не менеджери у костюмах, а інженери і технарі типу мене формують фінансову індустрію, яка є одним із найбільших секторів світової економіки. Я вирішив цим скористатися», – розповів нам Матеуш Пневський, засновник TransactionLink.

Саме тому свій досвід, набутий у Кембриджі, Rocket Internet і N26, він використав для створення власної фінтех-компанії. Його дітище TransactionLink пропонує платформу, на якій компанії можуть знайти провайдерів різних фінансових послуг (перевірка особи клієнтів і фінансової історії, верифікація особи через СМС, перевірка державних реєстрів і оцінка ризиків).

Сьогодні у TransactionLink – 32 клієнти з Польщі, Великої Британії, Франції та Німеччини, серед яких такі бренди, як AASA Polska, Fiserv, Capital on Tap, TalkRemit, DigitalCare і LloydsBank. Компанія досягла €1,5 млн регулярного річного виторгу. У двох раундах фінансування TransactionLink залучила €6 млн від таких інвесторів, як Target Global, Entrée Capital, White Star Capital і GPW Tech.

Патрик Повежа, 30

Патрик Повежа /Forbes Polska

Патрик Повежа Фото Forbes Polska

Створити інноваційні магазини із самообслуговуванням з нуля – із таким завданням приєднався до компанії Żabka Патрик Повежа у 2021-му, очоливши проєкт Żabka Nano.

«Ми почали із простих прототипів в орендованих приміщеннях в Познані. Далі, приблизно за рік, ми відкрили перший у світі магазин із повним самообслуговуванням, стали найбільшою мережею таких крамниць у Європі, обійшовши Amazon Go. Також ми запустили два пілотних магазини за межами Польщі. Крім того, спільно із Microsoft у нас була нагода презентувати свою концепцію на найбільшій у світі ритейл-конференції у Нью-Йорку, NRF. А ще ми відкрили пілотний магазин у Сіетлі», – розповідає Повежа.

Він все ще займається розвитком такого формату магазинів Żabka, але його амбіції не обмежуються корпоративною карʼєрою (раніше він працював у Leroy Merlin і Orange). Водночас він займається розсилкою про технології, на яку підписалися понад 1500 людей.

Войцех Пшеходзень, 29

«Це ніби потрапити в абсолютно новий світ. Тут більше перспектив, про які треба думати і враховувати під час ухвалення рішень: маркетинг, фінанси, продажі тощо. Я людина, яка любить зʼєднувати точки, тому ця нова роль мені швидко підійшла», – розповідає Войцех Пшеходзень, який після років у ІТ-сфері вирішив зайнятися власною справою.

Разом із Павелом Ліпінським і Адою Андрушевич Пшеходзень заснував Talkie.ai, платформу для незалежного створення та управління голосовими ботами, яка спрямована переважно на медичну сферу. Технологією Talkie.ai користуються 55 компаній (серед яких Luxmed, Salve, CMP Medical Center і American Dekalb Pediatric Center) і стартапу це приносить 214 000 злотих регулярного щомісячного виторгу.

У 2022-му Talkie.ai залучила 12,5 млн злотих фінансування від фондів 4Growth, Movens, Funding Box, Satus і primeCROWD. А нещодавно Національний центр досліджень і розвитку дав компанії 7,2 млн злотих за створення голосових ботів, що допомагають лікарям у роботі.

«Ми хочемо зробити медицину більш доступною і людяною за допомогою ШІ», – заявляє Пшеходзень.

Лаура Райс-Фогель, 29

Лаура Райс-Фогель разом із чоловіком Марцином Фогелем вклали 200 000–300 000 злотих, щоб закупити швейні машинки, знайти приміщення, зібрати команду, купити перші матеріали і так почати будувати власний бренд одягу.

Їхній бренд Laurella спеціалізується на одязі для матерів – це переважно сукні, але також светри, спідниці, штани, футболки. В компанії працюють понад 50 працівників, а за її профілем в Instagram слідкують 250 000 підписників. Виторг компанії за 2022-й рік склав близько 24,3 млн злотих, а чисті збитки – 121 000 злотих. Всі ці успіхи – значною мірою заслуга Райс-Фогель, яка не лише корпоративна директорка Laurella, а й амбасадорка бренду, на чию сторінку в Instagram підписалися понад 200 000 користувачів.

Такий успіх бренду не пройшов повз гравців ринку одягу. З 2023-го 51% акцій Laurella належать публічній компанії Immobile, яка котирується на Варшавській фондовій біржі і володіє брендом одягу Quiosque.

Францишек Соколовський, 22

Щоб потрапити в один із найкращих університетів світу, недостатньо бути талановитим і дуже цього хотіти. Для цього потрібен чіткий план. Францишек Соколовський створив цей план, коли йому було 12.

«Між 2014-м і 2020-м я успішно втілив свій план вступу. Зізнаюся, перші кілька років мій задум податися до Єлю і Гарварду багато хто вважав нездійсненним, а іноді занадто амбітним. Мої батьки попросили мене не говорити про це із друзями, щоб з мене не кепкували», – пригадує Соколовський.

Сьогодні з нього навряд хтось стане кепкувати. Він не лише вчиться у Єлі, а й задіяний у різних проєктах на перетині бізнесу і геополітики. Один із них – це «Єльський список ганьби через роботу в Росії», який створив Джеффрі Зонненфельд, віцеректор Єльської школи менеджменту. Аналітики цієї ініціативи досліджують роботу понад 1000 корпорацій щодо продовження діяльності в РФ. Сторінку проєкту переглянули понад 10 млн разів, а дані дослідників допомогли стимулювати найбільший в історії бізнесовий бойкот.

«Коли я приєднався до роботи зі списком, він тільки починав виходити за межі академічного проєкту і перетворюватися на світовий феномен. Над ним працювали кілька людей, але серед них не було ані американців, ані студентів бакалаврату, – каже Соколовський. – На сьогодні кілька сотень людей із різних країн світу долучилися до роботи над списком і серед них кілька поляків, яких привів я».

Домініка Стобецька, 28

Домініка Стобецька /Forbes Polska

Домініка Стобецька Фото Forbes Polska

Домініка Стобецька почала свої міжнародні подорожі зі школи-інтернату у Швейцарії. Потім вона жила у Лондоні, Мельбурні, Франкфурті, Мюнхені та інших містах, куди вона переїздила через роботу у Європейському центральному банку, Федеральному резервному банку і Deutsche Bank. А коли вона вирішила піти зі сфери інвестиційного банкінгу, то обрала менеджерські програми в Інституті політичних досліджень у Парижі та Університеті Кейо в Токіо.

«Мене привабили дослідницький та аналітичний підходи у цих програмах. Та й важко відмовитися від можливості жити в Парижі і Токіо», – розповідає Стобецька.

Сьогодні саме зі столиці Японії Стобецька разом із партнером Кеннетом Офрілом розвивають власний бізнес – Toku. Її стартап пропонує платформу для управління виплатами у вигляді криптовалюти і токенів відповідно до законів про оподаткування і працю понад сотні країн світу. Попри проблеми на крипторинку, у Toku справи йдуть чудово: у компанії – понад 50 клієнтів і $20 млн інвестицій, які вона залучила у березні.

«Ринки завжди будуть йти вгору і завжди будуть йти на спад. Я сприймаю корегування скажених оцінок вартості компаній, про які ми чуємо у ЗМІ, як ознаку зрілості індустрії. Під час нашого останнього раунду фінансування ми працювали із інвесторами, які розуміють, що для того, щоб технологія блокчейн розвивалася і ставала мейнстримною, ми повинні для цього працювати», – каже підприємиця.

Ніна Веретило, 25

Тести для виявлення талантів і підбір університетів для абітурієнтів, співбесіди із карʼєрними порадниками і збір інформації про різні ВНЗ, подання заявки на вступ до закордонних університетів, підтримка в отриманні кредиту на навчання й організація переїздів у місце навчання – усім цим займається EduCat, освітнє агентство, співзасновницею якого стала Ніна Веретило.

У своєму бізнесі, який вона розвиває разом із Мареком Головкою, Веретило покладається на власний досвід. Дівчина вступила до Оксфорду і закінчила його за двома напрямами: економіка й управління. Певний час вона працювала на інші освітні агентства, але зрештою вирішила заснувати власне.

EduCat співпрацює зі 150 менторами, які допомогли близько 1400 людям лише у першій половині 2023-го – це удвічі більше, ніж минулого року. У 2022-му стартап показав 270 000 злотих виторгу і 143 000 злотих чистого прибутку. Сьогодні він змагається за лідерство на польському ринку і працює на розширення за кордон, починаючи з Італії.

Ян Вітовський, 29

Медична візуалізація, онкологія, штучний інтелект – ці три сфери входять до кола наукових інтересів Яна Вітовського. Щоб їх поєднати, він заснував у США стартап Ataraxis разом із Кшиштофом Гірасом.

Їхня компанія пропонує діагностичну технологію, яка може передбачити, що буде відбуватися із пацієнтом із онкологією під час лікування. Наприклад, як він або вона відреагують на хіміотерапію, чи оцінити ймовірність повернення раку.

«Наша платформа пропонує дуже точні прогнози результату лікування пацієнтів. Ми визначили перелік питань про лікування, на які лікарі, на жаль, не можуть відповісти самостійно, бо їм потрібні додаткові інструменти чи біомаркери. Ми (єдині на ринку) можемо відповісти на ці питання не лише точно, а й зробити це швидко (за кілька хвилин, а не тижнів) і дешевше, – пояснює Вітовський. – Наша довгострокова мета полягає у тому, щоб надавати кожному пацієнту повністю персоналізований план лікування від А до Я. Для цього знадобиться виконати великий обсяг роботи у питаннях досліджень, вдосконалення технології і бізнесової стратегії. Та я вірю у те, що ми зможемо замінити поточні й дуже обмежені діагностичні інструменти».

У це вірять не лише вони. Серед радників компанії – Ян Лекун, віцепрезидент і головний ШІ-науковець Meta, якого називають «хрещеним батьком ШІ», і Роберт Шнайдер, директор програми дослідження раку грудей при Нью-Йоркському університеті. А нещодавно Ataraxis залучила понад $4 млн інвестицій.

Катажина Возняк, 30

Zapytaj Lekarza («Запитай у лікаря») – це онлайн-клініка, де працюють понад 10 лікарів, які вже допомогли більше 15 000 пацієнтів. У 2022-му виторг компанії склав 465 000 злотих, а чистий прибуток – 77 000 злотих. А ще є Katieʼs — компанія, яка виробляє і продає ювелірні прикраси. Вона у 2022-му показала близько 1,01 млн злотих виторгу і 236 000 злотих чистого прибутку.

За цими організаціями стоїть Катажина Возняк, також відома як Mama i Stetoskop. Вона – одна із найпопулярніших медичних інфлюенсерок Польщі, яка висвітлює на своїх сторінках у соцмережах питання материнства, медичних досліджень і медичні поради онлайн.

У Возняк близько 153 000 підписників на Instagram-сторінці і 143 000 – на YouTube-каналі. За її власними підрахунками, її відео переглянули приблизно 16 млн разів. Свою упізнаваність і охоплення вона майстерно використовує для розвитку власних компаній.

Аркадіуш Жаровський, 30

Коли Аркадіуш Жаровський подав документи на вступ до Стенфорду, то мріяв про те, що поїде до Штатів, здобуде там найкращий досвід підприємців Кремнієвої долини і привезе цей досвід назад у Польщу. Сьогодні його мрія здійснюється.

Після навчання у Стенфорді він працював у двох перспективних американських стартапах, Coda і Redpanda, в яких сьогодні трудиться кілька сотень тисяч людей. Потім Жаровський пішов в інвестиційну галузь, а саме у венчурну фірму Obvious Ventures, яка управляла активами на понад $1,2 млрд. У портфелі фірми, серед інших, є інвестиції в Twitter, Stripe, Beyond Meat, Anthropic і Planet Labs.

Під час роботи в Obvious Ventures Жаровський займався інвестиціями у технологічні компанії, які спеціалізуються на кліматичних змінах і штучному інтелекті. І він продовжить цим займатися у фірмі SE Ventures, куди нещодавно перейшов.

Методологія

Під час створення списку «30 до 30» ми шукаємо теперішніх і потенційних бізнес-лідерів, тобто найталановитіших підприємців, інвесторів, новаторів, активістів і керівників молодого покоління. Нас цікавлять як поляки, так й іноземці, які працюють у Польщі. У 2023-му ми обирали остаточну тридцятку з майже 700 кандидатів. Хтось прийшов до нас сам, когось порадили інші, а були й ті, кого помітили ми самі.

Ми відсіяли кандидатів і залишили 80. Далі інформацію про них ми надали колегії судей, яка складалася із підприємців, інвесторів, експертів різних індустрій і членів редакційної команди Forbes, для остаточного вибору.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні