Москва й Тегеран конкурують на ринку нафти і газу, а прості іранці симпатизують радше Україні, ніж Росії. Але іранський і російський режими об'єднують міжнародна ізоляція, що зростає, внутрішньополітична криза, а головне – непримиренна ворожнеча зі США, пише The New York Times. Forbes вибрав головне.
Іранські безпілотники, якими Росія атакує столицю України, – найпереконливіший доказ того, що Тегеран став одним із нечисленних і водночас одним із найближчих союзників Кремля. Ісламська країна забезпечує Росію зброєю та надає міжнародну підтримку, яких так бракує Кремлю.
Росія, що стала країною-ізгоєм зовсім недавно, і Іран, який несе цей тягар десятиліттями, не відчувають одне до одного глибокої прихильності. Але ці два авторитарні режими, що страждають від західних санкцій, єдині в думці, що Сполучені Штати – їхній найбільший ворог і загроза їхній тоталітарній владі.
Обидві країни у глибокій економічній та політичній кризі. Іран намагається придушити найсерйозніші за останні роки антиурядові протести. У Росії зростає невдоволення воєнними невдачами в Україні та непопулярною мобілізацією.
Росію та Іран повʼязують багаторічні міждержавні відносини. 2015-го Путін направив до Сирії авіацію, щоб запобігти краху давнього союзника Тегерана – Башара Асада. Військові Росії та Ірану діяли в тісному контакті. Російські ВПС прикривали іранських бойовиків та їхні маріонеткові сили в наземних операціях.
У липні минулого року Путін здійснив рідкісну для себе закордонну поїздку, щоб закріпити союз з Іраном як противагу Заходу. Фото Getty Images
Сирія – лише один із прикладів союзу Росії та Ірану, спрямованого на підрив міжнародного впливу та престижу США. У липні минулого року Путін здійснив рідкісну для себе закордонну поїздку, щоб закріпити союз з Іраном як противагу Заходу. Відтоді проблеми, які постали перед російським та іранським урядами, значно посилилися.
Війна в Україні для обох режимів – ще одна можливість посилити конфронтацію зі США, але вже у більшому масштабі. Фотографії іранських ударних безпілотників, які атакують цілі в Україні, додають Ірану іміджу регіональної держави, до якої варто ставитись серйозно.
МЗС Ірану заперечує, що його країна продає зброю Росії. Але Корпус вартових Ісламської революції, який розробив ці громіздкі, але смертоносні літальні апарати, хвалиться ними в Telegram-каналах. А командувач іранськими кібервійськами Алі Акбар Раєфіпур зловтішається у Twitter, що іранський безпілотник Shahed тепер «найбільш обговорювана зброя у світі».
Іран не хоче брати на себе відповідальності за продаж безпілотників. Серед простих іранців Україна загалом популярніша, ніж Росія, а Ісламська Республіка виставляє себе захисницею країн, що зазнали агресії, каже Махмуд Шурі, заступник директора Інституту вивчення Ірану та Євразії. Але Іран прагне показати світові, що в нього в союзниках потужна військова держава, і він здатний продавати їй зброю. Це означало б, що політика ізоляції, що проводиться Заходом, не спрацювала.
Для Ірану продаж безпілотників Росії – ще й сигнал внутрішньої аудиторії. Зокрема, тим, хто вже місяць протестує проти обмежень прав жінок та особистих свобод. Уряд намагається показати іранцям, що він «не ослаб, що його не зламали зовнішній тиск і загрози», – каже Алі Ваєз, керівник іранського напряму незалежного дослідницького інституту International Crisis Group.
Альянс Москви й Тегерана має серйозні наслідки для міжнародної ядерної безпеки. Потенційно під загрозу потрапляє нова угода щодо стримування ядерної програми Ірану. Посилюється тиск на Ізраїль, якого переконують стати на бік України під час російської агресії. Ізраїльський міністр Нахман Шай заявив у соціальних мережах, що військова допомога Ірану Росії усуває «будь-які сумніви в тому, на чиєму боці має стояти Ізраїль у цьому кривавому конфлікті. Йому час надати Україні військову допомогу, як це вже роблять США та країни НАТО».
Минулого тижня Washington Post повідомила, що Іран також продасть Росії балістичні ракети малої дальності – зброю, більш смертоносну за безпілотники. Досі аналітики не сприймали іранські ракети серйозно, вважаючи їх дешевими підробками радянських чи північнокорейських зразків. Наразі ситуація змінилася. Останніми роками Іран досяг «великого прогресу та покращив точність своїх ракет», – каже Афшон Остовар, доцент кафедри близькосхідної політики у Військово-морській аспірантурі університету Монтерея.
Крім зброї, у Росії та Ірану ще кілька точок дотику, наприклад, атомна енергетика. У цій сфері не все йшло гладко. Росія десятиліттями будувала в Ірані Бушерську АЕС, але тривалі затримки та багатомільярдна перевитрата бюджету зробили її больовою точкою у відносинах між двома країнами.
Ядерна угода з Іраном під загрозою
США вважають союз, що поглиблюється, між Росією та Іраном серйозною загрозою. «Ми підтримуємо тісний контакт із союзниками та партнерами, зокрема в ОНН, щоб розвʼязати проблему продажу Іраном зброї до Росії», – заявив заступник прессекретаря Державного департаменту США Ведант Патель.
З аналогічною заявою виступив верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель. Євросоюз розглядає можливість вжиття жорсткіших заходів проти Ірану у звʼязку із силовим придушенням протестів. Україна закликає до нових санкцій проти Ірану.
Продаж Іраном безпілотників викликав питання щодо перспектив нової ядерної угоди. Планувалося, що західні санкції проти Ірану буде знято в обмін на значне скорочення можливостей Тегерана зі збагачення урану, потрібного для створення ядерної зброї. З попередньої угоди, у підготовці якої брала участь також і Росія, 2015-го вийшов Дональд Трамп.
Політологи вважають, що росіяни найменше зацікавлені в цій угоді, оскільки вона поверне на міжнародний ринок значні обсяги іранської нафти й газу. Їхні поставки складуть конкуренцію російським енергоносіям і потенційно здатні вплинути на світові ціни.
«На думку Ірану, Захід непримиренно ворожий, йому не можна довіряти», – говорить Алі Ваєз з International Crisis Group. У конфлікті в Україні іранський режим бачить ще одну можливість для зміцнення відносин із Росією. Мета – спробувати нейтралізувати тиск, який Тегеран зазнає з боку Заходу: чи то економічний, чи військовий, чи політичний.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
