Перша в історії жінка-президент Європейської комісії демонструє тверду підтримку України та зберігає єдність ЄС на тлі економічних потрясінь і наслідків пандемії. Цьогоріч вона очолила рейтинг топ-100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbes
Виступаючи у вересні в Європарламенті зі щорічною промовою про стан справ у ЄС, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, 64, зробила яскраву візуальну заяву. Вбрана в яскраво-жовтий піджак та синю блузку, вона була, наче живий український прапор.
«Це війна за нашу енергетику, економіку, цінності та за наше майбутнє, – сказала вона про вторгнення Росії в Україну. – Йдеться про протистояння автократії та демократії».
Одним країнам ЄС загрожує зима без російського газу, інші ризикують опинитися на лінії вогню, якщо Путін наважиться на розширення агресії. Фон дер Ляєн вдалося згуртувати європейців і переконати їх іти на жертви, щоб виступити єдиним фронтом проти російського диктатора. Обрана на пост президента Європейської комісії у 2019-му, фон дер Ляєн відповідає за збереження консенсусу між 27 очільниками держав, які представляють населення чисельністю 450 млн осіб.
Минулого року Урсула фон дер Ляєн посіла 8-е місце у списку 100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbes. Цього року вона перемістилася на перше місце завдяки рішучій підтримці України та лідерським якостям, продемонстрованим під час боротьби з пандемією коронавірусу в Європі.
Фон дер Ляєн надала Україні якнайширшу підтримку. За тиждень, відколи перші російські ракети полетіли в Україну, вона оголосила про введення санкцій проти центрального банку Росії, закриття європейського неба для російських авіаліній і заборону на діяльність пропагандистських інформаційних каналів, що належать Кремлю. У квітні фон дер Ляєн стала найвищим представником ЄС, який відвідав Київ і зустрівся з президентом Володимиром Зеленським.
Сильна лідерка
У травні Урсула фон дер Ляєн запропонувала новий, ще жорсткіший пакет санкцій проти Росії. Цього разу вона попросила європейських лідерів погодитись на «повну відмову» від морського постачання російської нафти. Дехто критикував її пропозицію за відсутність конкретики, але до червня фон дер Ляєн оголосила про програму, за допомогою якої імпорт російської нафти до ЄС скоротиться на 90%.
«Зараз вона справді перебуває на піку впливу», – розповів Forbes доцент Школи перспективних міжнародних досліджень Університету Джонса Гопкінса Матіас Маттійс. Хоча фон дер Ляєн – не єдиний світовий лідер, який запровадив санкції проти Росії, каже Маттійс, перед нею стояло складніше завдання – переконати європейських виборців у тому, що санкції – правильне рішення, оскільки європейцям вони коштуватимуть дорожче, ніж громадянам інших країн.
«Вона має підтримувати єдність між 27 державами-членами ЄС, які в культурному плані дуже різні», – каже директорка європейського офісу Фонду Гейтса Аня Лангенбухер. – І в неї це чудово виходить». Фонд Гейтса присудив фон дер Ляєн нагороду Global Goalkeeper Award 2022 за внесок у відновлення економіки Європи після пандемії. Влітку 2020-го президентка Європейської комісії затвердила декрет про економічну допомогу в обсязі €800 млрд, який набув чинності 2021-го.
Підтримувати єдність та гармонію Урсулі фон дер Ляєн допомагає її материнський досвід: у президентки Європейської комісії семеро дітей. Її першою роботою була посада лікаря жіночої консультації в одній із лікарень Німеччини. У політику Урсула прийшла у віці близько 40 років, а потім пройшла шлях від чиновниці в місцевих органах влади до федерального міністра у справах сімʼї та молоді у 2005 році. Вона ініціювала найважливіші реформи в системі догляду дітей у Німеччині. З 2013 по 2019-й вона обіймала посаду першої жінки-міністра оборони Німеччини.
«Фон дер Ляєн провела неймовірно складну роботу зі створення системи сімейної політики та дитячих установ, яких доти в Німеччині просто не існувало», – каже професор міжнародних відносин в університеті Бостону Вівʼєн Шмідт.
За словами Шмідт, політична програма фон дер Ляєн, сформована до її обрання президентом Єврокомісії у 2019-му, стала важливою передумовою її рішучих дій щодо боротьби з пандемією Covid. У 2019-му році її ідеї щодо розвʼязання проблем соціальної нерівності, посилення боротьби зі змінами клімату й прискорення цифрової трансформації Європи здавалися утопією. Але на тлі локдаунів 2020-го та економічної невизначеності їх почали сприймати як необхідні дії.
«Вона тонко відчуває момент, – каже Шмідт. – І в неї розвинене відчуття справедливості». Наразі це означає продовження боротьби з російським вторгненням. Наприкінці листопада фон дер Ляєн запропонувала створити спеціальний суд для розслідування воєнних злочинів Росії та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
«Ми знову показали внутрішню силу Європи, – сказала фон дер Ляєн. – І нам знадобиться вся ця сила».
Хто іще увійшов у топ 10 рейтингу найвпливовіших жінок світу за версією Forbes:
2. Крістін Лагард, 66, президентка Європейського центрального банку
Лагард стала першою жінкою, яка у 2019-му очолила Європейський центральний банк. З 2011 року до середини 2019 року Лагард керувала Міжнародним валютним фондом, який працює над забезпеченням стабільності світової валютної системи.
Аналізуючи фінансову кризу 2008 року, Лагард вказала на «групове мислення» в промисловості, де домінують чоловіки, і закликала до гендерної реформи.
3. Камала Гарріс, 58, віце-президентка Сполучених Штатів Америки
20 січня 2021-го Гарріс стала першою жінкою, першою темношкірою особою та першою американкою південноазійського походження, яка стала віце-президентом США.
Їй не звикати бути першою в політиці: у 2016 році Гарріс стала першою американкою індіанського походження, обраною до Сенату Сполучених Штатів. А у 2010 році Гарріс стала першою афроамериканкою і першою жінкою на посаді генерального прокурора Каліфорнії.
4. Мері Барра, 60, гендиректорка General Motors
Гендиректорка GM з 2014 року, Барра є першою жінкою, яка очолила одного з трьох найбільших автовиробників США. Барра інвестувала мільярди в електромобілі, безпілотні автівки та сервіс спільних поїздок Maven. GM постійно дістає високі оцінки у звітах про гендерну рівність, а у 2018 році стала однією з двох світових компаній, які не мають розриву в оплаті праці між чоловіками та жінками.
5. Ебігейл Джонсон, 60, гендиректорка Fidelity Investments
Ебігейл Джонсон керує Fidelity Investments з 2014 року, коли змінила на цій посаді свого батька. Вона володіє приблизно 24,5% акцій фірми, яка має в управлінні $3,7 трлн.
Джонсон зацікавилася криптовалютами, а у 2018-му Fidelity запустила платформу, яка дає змогу інституційним інвесторам торгувати біткойнами та Etherium.
6. Мелінда Френч Гейтс, 58, cпівголова Фонду Білла та Мелінди Гейтс
Мелінда Френч Гейтс — одна з найвпливовіших жінок у сфері філантропії. У травні 2021-го Білл і Мелінда Гейтс оголосили, що розлучаються, але залишаться співголовами фонду. Мелінда стала мільярдеркою після того, як Білл Гейтс передав їй акції на $2,4 млрд. У рамках місії фонду, яка полягає в тому, щоб допомогти всім людям вести здорове продуктивне життя, вона присвятила значну частину своєї роботи правам жінок і дівчат.
7. Джорджа Мелоні, 45, прем’єр-міністерка Італії
22 жовтня 2022 року Джорджія Мелоні стала першою в історії Італії жінкою прем’єркою. Мелоні також є президенткою італійської правої партії «Брати Італії». Вона обійняла цю посаду в березні 2014-го. У 15 років Мелоні приєдналася до молодіжного крила Італійського соціального руху, партії, заснованої прихильниками колишнього італійського диктатора Беніто Муссоліні.
8. Карен Лінч, 59, гендиректорка CVS Health
Лінч стала гендиректоркою компанії з надання медичних послуг CVS у лютому 2021 року. Вона приєдналася до CVS на посаді виконавчої віце-президентки, коли компанія завершила придбання Aetna за $70 млрд. Лінч входить до складу правління U.S. Bancorp та консультативну раду IBM Watson Health. Вона також входить до складу Жіночої ради Бостонського коледжу.
9. Джулі Світ, 55, гендиректорка Accenture
Джулі Свит стала генеральною директоркою міжнародної сервісної компанії Accenture у вересні 2019-го. До того, як стати гендиректоркою, Світ обіймала посаду головної юрисконсультки Accenture та очолювала офіс у Північній Америці — найбільшому ринку компанії. Пріоритетом для Світ є різноманітність: «Культура рівності допомагає всім. Це не гра з нульовою сумою», — сказала вона в інтерв’ю Forbes.
10. Джейн Фрейзер, 55, гендиректорка Citigroup
Фрейзер призначили наступницею Майкла Корбата на посаді гендиректора у 2020 році, а офіційно вона обійняла цю посаду в березні 2021-го. Першою в історії Citigroup жінка-гендиректорка, вона також є першою жінкою, яка очолила великий банк з Уолл-стріт. До цього призначення Фрейзер обіймала посаду президентки Citigroup та директорки зі споживчого банкінгу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
