Дебіторська заборгованість Міноборони на 1 січня 2024 року збільшилася у 10 разів у порівнянні з заборгованістю на початку 2022 року – до 193,1 млрд грн. А прострочена дебіторка склала 51,5 млрд грн. На перший погляд, такі показники вражають. Але насправді це гроші, які хтось заборгував Міноборони за непоставлений товар, відзначає заступник міністра оборони Юрій Джигир та пояснює, чому сума боргів зростає.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Дебіторська заборгованість Міноборони – питання, важливе не лише для аналітичних центрів і громадських організацій, але й загалом для суспільства. Це гроші, які хтось винен нам за непоставлений товар.
Що сталось із дебіторкою з початку повномасштабного вторгнення
Позитивна дебіторка
Здебільшого дебіторка виникає, якщо ви купуєте щось із передоплатою. Коли аванс сплачено, а товар ще не поставлено, ця сума вважається дебіторською заборгованістю постачальника. Вона зникає, як тільки надходить товар.
Міноборони майже завжди авансує закупівлю озброєння. Насамперед виробникам потрібні «залізні» фінансові гарантії, часто – розподілу фінансових ризиків, оскільки це виробництво дуже витратне і складне. Також авансування – важливий фактор посилення переговорної позиції уряду під час пошуку постачальника.
Отже, дебіторка – невідʼємна частина закупівель зброї. Якщо бюджет на зброю зростає, разом з ним зростає дебіторка, адже збільшується кількість контрактів та авансових платежів.
Загальний обсяг дебіторської заборгованості Міноборони на 1 січня 2024 року становить 193,1 млрд грн. Це значне зростання – у понад 10 разів у порівнянні з заборгованістю на початку 2022 року (тоді загальна дебіторка становила 19 млрд грн).
Більша частина дебіторської заборгованості (141,6 млрд грн) – це «поточна дебіторка». Реальний приклад: ми замовили та сплатили 70% авансу за певні зразки безпілотників та зенітно-ракетних комплексів корабельного базування, постачання яких буде в 2025 році. З одним з іноземних постачальників укладено контракт на будівництво двох кораблів класу «корвет» для ВМС ЗСУ. Перший заплановано поставити в грудні 2024-го, другий – у 2027 році. Тож дебіторка за ці законтрактовані дрони, ЗРК і кораблі «тягтиметься» за Міноборони ще понад рік, 10 місяців і три роки відповідно. Це не ідеальна, але прийнятна ситуація.
Виклики дебіторки
Якщо постачання авансованого товару не відбувається в домовлений термін, дебіторська заборгованість перетворюється на прострочену. І це одна зі сфер, на якій зосереджена пильна увага аудиторів міністерства.
Ми зайшли в лютий 2022-го з 3,1 млрд грн простроченої дебіторки. За рік її обсяг зріс до 58 млрд грн. Власне нова прострочена заборгованість за 2022 рік зросла на 56,3 млрд грн, але ще 1,7 млрд грн – так і залишились непогашеними від «спадку» до повномасштабного вторгнення.
Прострочена дебіторська заборгованість Міноборони Фото пресслужба Міноборони
Така аномально велика цифра була принаймні частково спричинена шоковими обставинами перших місяців повномасштабного вторгнення РФ. Реагувати потрібно було швидко, тому врахувати всі важелі фінансового контролю при закупівлі та авансуванні постачань зброї було важко. Але якими б не були причини та обставини тих рішень, це не привід не повертати заборговані кошти.
Перед Міноборони після певної стабілізації та пристосування до активних бойових дій постало два завдання: вирішувати «успадковану» проблему простроченої дебіторки та безперебійно забезпечувати військових технікою й озброєнням з урахуванням «роботи над помилками».
Погашення простроченої дебіторки
Якщо прострочену дебіторку не погасити, вона накопичується з року в рік. Погашення може відбуватися трьома етапами, на кожному з яких можливе розвʼязання проблеми.
Перше завдання – виявити випадки, коли постачання затримуються з об’єктивних причин, а доброчесність постачальника не викликає сумнівів.
Варіант розірвати такі контракти та вимагати повернення грошей часто не має сенсу. У виробників дійсно можуть траплятися складнощі зі своєчасним постачанням, зокрема, це стосується українського виробництва.
Інколи, попри затримку, контракт залишається дуже вигідним. Реальний приклад: в одного з постачальників з об’єктивних причин уповільнився темп постачання, і замість пів року постачання товару розтягнеться на три. Але співвідношення якості та ціни – унікальне, і виробник налаштований виготовити товари за будь-яких умов. Тому Міноборони чекає на погашення цієї дебіторки, оскільки постачання тривають, а закупити такі самі товари вигідніше й раніше в альтернативного постачальника неможливо.
У більш проблемних випадках Міноборони вирішує ситуацію шляхом переговорів та медіації. Це регульований і прозорий процес, який допомагає зекономити час та уникнути судової тяганини. Максимально використати такі можливості – наше друге завдання.
У деяких випадках контрагенти добровільно сплачують заборговані кошти ще до подання позову, в інших – уже під час розгляду судової справи. Але до винесення судового рішення, бо в процесі погоджуються оплатити заборгованість.
За 2023 рік у порядку медіації національні постачальники добровільно сплатили Міноборони 3,18 млрд грн заборгованих коштів, а іноземні – $1,2 млн та €180 500 штрафних санкцій.
Третє завдання – захист інтересів Міноборони у судах. У судову площину переходимо, коли вичерпані інші можливості розв’язати проблему.
Протягом 2023 року винесено 11 судових рішень на користь Міноборони про стягнення простроченої дебіторської заборгованості на 3,7 млрд грн. Ще у 44 рішеннях суд задовольнив позовні вимоги Міноборони про стягнення штрафних санкцій за порушення договорів на 1,2 млрд грн.
Триває представництво Міноборони ще в 11 справах у національних судах та самопредставництво у двох арбітражних процесах у Міжнародному комерційному арбітражному суді проти іноземних контрагентів.
Протягом 2023 року вдалося погасити 77% успадкованої з шокового 2022 року простроченої дебіторки (це 43,3 млрд грн). Непогашеними залишаються 13 млрд грн, але більшість цих справ (на 10,4 млрд грн) уже в судах. Ще 2,2 млрд грн – у процесі досудового врегулювання, а решта – 0,4 млрд грн – розцінено нами як неризикова заборгованість, яка буде з часом погашена.
Динаміка простроченої дебіторки Міноборони Фото пресслужба Міноборони
У 2024 рік Міноборони зайшло з цими непогашеними 13 млрд грн, разом з якими досі тягнуться непогашені у 2021-му 1,7 млрд грн. А також із 36,8 млрд грн – новою простроченою дебіторкою, утвореною уже в 2023-му. Загальний обсяг всієї простроченої дебіторки на початок січня склав 51,5 млрд грн.
Прострочена дебіторська заборгованість Міноборони на 31 грудня 2023 року
Сума простроченої дебіторки за 2023 рік знижується – в умовах нових угод ми врахували досвід 2022-го. Прострочена дебіторка зменшилася майже втричі у відсотковому співвідношенні від бюджету оборонних закупівель (11% у 2023 році проти 32% у 2022-му). Тобто відсоток простроченої дебіторки знижується на фоні значного зростання самих закупівель.
Прострочена дебіторка як частка від оборонних закупівель Фото пресслужба Міноборони
Структура простроченої дебіторки, утвореної протягом 2023 року, дає нам шанс на врегулювання: за січень вона зменшилася на 8,3 млрд грн. Більш ніж половина боргу (21 млрд грн) в процесі досудового врегулювання, ще частина (4,9 млрд грн) – це неризиковані зобов’язання. Решта справ – у судах.
Тепер про складне. Все одно постачання затримуються, виникають судові процеси. Нові 2,7 млрд грн простроченої дебіторки підрядники створили за січень (більша частина її вже розбирається в досудовому порядку).
Обсяг цих проблем знижується – врахували попередній досвід, належним чином укладаємо обґрунтовані планові контракти. Але ще є над чим працювати.
Зараз важливо не відволікатись на цифри, за якими насправді немає «зради», і зосередити зусилля та громадський нагляд на тих проблемах, де дійсно потрібно посилити якість закупівель.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
