Поки політики в США намагаються дійти спільної згоди з приводу погодження допомоги Україні та питання кордону, в Україні йде оборонна війна величезного історичного значення, відзначає у своїй колонці на substack історик Тімоті Снайдер.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Для американців, які підтримують Україну, настали часи розчарувань. Республіканці в Конгресі заявляють, що підтримують Україну, але хочуть паралельно погодженню нашої допомоги розвʼязати питання з південним кордоном США. Але коли їм дають можливість це зробити, вони дають задню.
Поки політики в США намагаються дійти спільної згоди з цих питань, в Україні гинуть хороші люди, які ведуть оборонну війну величезного історичного значення. Вони могли б жити.
Сумно розповідати про те, як український опір служить інтересам США, особливо, коли в самому Конгресі недостатньо людей, які дбають про інтереси США. Сумно, тому що на них не варто навіть посилатися.
Нечасто випадає шанс зупинити агресивну війну і запобігти геноцидній окупації з нульовим ризиком і з нульовою втратою солдатів. Такий рівень моральної ясності, доступний лише раз за будь-яке політичне життя, має бути достатньою причиною, щоб рішуче діяти.
Навіть якщо американці не дбають про інших, вони повинні принаймні дбати хоча б про самих себе. Про те, щоб у них все було добре з точки зору міжнародного порядку, в якому не є нормальним вторгнення країн одна в одну. А Українці захищають саме такий порядок. Американці повинні дбати про те, щоб зменшити ризик ядерної війни. Українці досягають цього, чинячи опір ядерному шантажу Путіна.
Американці повинні дбати про те, щоб ймовірність війни в Європі була різко зменшена. Натомість Україна самотужки виконує місію НАТО, поглинаючи і притупляючи російську атаку.
Американці повинні дбати про те, щоб стримувати Китай. Поки Україна чинить опір, менша імовірність, що Тайваню загрожуватиме небезпека і що Америка буде втягнута у війну в Тихому океані.
Гроші, про які йдеться, не є величезними: це пʼять центів з одного долара бюджету міністерства оборони США. Значна частина цих грошей залишається в Сполучених Штатах. Зброя, яку ми надаємо Україні, використовується надзвичайно ефективно. Українці, маючи символічну кількість американської зброї, використовували її з надзвичайною майстерністю і з великим ефектом.
Ми можемо сподіватися, що ці аргументи колись матимуть значення. А поки що ми можемо принаймні діяти як громадянське суспільство.
Допоможіть мені завершити мій проєкт «Безпечне небо». Він фінансує пасивну систему виявлення безпілотників, яка вже захищає чотири українські області, а зараз розширюється ще на чотири. Вона дозволяє українцям знаходити безпілотники іранського виробництва та збивати їх до того, як вони завдадуть шкоди. Вона також працює й по крилатих ракетах.
Я бачив компоненти системи, коли був в Україні, і знаю, як вона працює. Як і багато іншого, що роблять українці, система є дуже економічно ефективною. Загальна сума, яку потрібно було зібрати, становила $1,8 млн. Ми вже зібрали близько 90%.
Попри всю недоброзичливість, було б добре мати щось, що можна було б відсвяткувати. Дякуємо усім, хто долучився до збору коштів. Більшість атак безпілотників зараз знешкоджується, таким чином українцям вдається захистити критично важливу інфраструктуру країни та зберегти життя людей.
Америка як країна може і повинна робити набагато більше. Але як американці ми можемо досягти цього вже зараз. І ми майже цього майже досягли.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
