Армія РФ у ніч на 16 травня здійснила чергову ракетну атаку на Київ. Українські захисники знищили усі цілі. Уламки збитих ракет упали в різних районах столиці. Мета РФ цього разу – знищити українські системи ППО, які рятують життя українців, відмічає у своїй колонці професор Єльського університету Тімоті Снайдер, 53. Це злочин поміж інших злочинів, теракт поміж інших терористичних актів.
Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.
Ніч з 15 на 16 травня була важкою для всіх у Києві. Росія атакувала українську столицю шістьма балістичними ракетами «Кинджал», трьома балістичними ракетами, девʼятьма крилатими ракетами «Калібр», шістьма безпілотниками «Шахед» та трьома безпілотниками «Орлан». Атака почалася після третьої години ночі, а вибухи не давали місту спати протягом декількох годин.
Це була восьма подібна атака Росії на Київ впродовж травня. Це злочин поміж інших злочинів, теракт поміж інших терористичних актів.
У цій жахливій війні Росія бере на себе право тероризувати українське населення. Армія РФ атакує Київ та інші українські міста не тому, що прагне знищити військові об’єкти. А тому, що хоче знищити мирне населення України, її інфраструктуру, щоб люди замерзли або ж померли від голоду.
Ціль останньої атаки РФ – знищити українські системи протиповітряної оборони, які рятують життя українців, збиваючи російські ракети та безпілотники. ППО встановили тому, що Росія вже понад рік тероризує Україну ракетними атаками.
Ліквідація наслідків чергової спроби Росії атакувати Київ Фото Facebook ДСНС, Павло Петров
Атакувати об’єкти ППО – це не що інше, як спроба зробити мирне населення України заручниками російських ракет. Це все одно що вбити рятувальника на воді, щоб мати можливість топити дітей.
Слово «тероризм» часто вживають, не в останню чергу в самій Росії, де нещодавно заарештували двох театральних діячів за звинуваченням у «підтримці тероризму» через театральну постановку. Так працює російська пропаганда: ми не вживаємо слова «тероризм», тому що самі терористи вживають його, щоб описати те, що не є тероризмом.
Ми маємо працювати над збереженням понять, необхідних для характеристики російської поведінки, навіть якщо російська держава прагне позбавити їх сенсу. Запускати ракети та безпілотники на місто, безумовно, тероризм. Якби США без будь-якої причини запустили балістичні ракети по Торонто? Безперечно, серед багатьох інших речей це був би тероризм.
А що, якби американські лідери та пропагандисти в цьому гіпотетичному сценарії вийшли до нації з безглуздими причинами таких дій? Якби вони стверджували, що канадці та американці насправді один народ, і що канадців, які цього не усвідомлюють, потрібно вбивати, що американо-канадський кордон нелегітимний через особисті погляди Джо Байдена на історію, що англомовні в Канаді потребують об’єднання зі своєю справжньою американською батьківщиною, що премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо був нацистом?
Усі ці безглузді заяви з боку Росії, якими (з відповідними змінами) Кремль виправдовує напад на Україну, лише погіршують ситуацію. Дійсно, саме в цей момент тероризм стає фашизмом.
Ми стикаємося з тими ж проблемами з назвами: так само, як російська держава зловживає словом «тероризм», практикуючи тероризм, вона зловживає словом «фашизм», практикуючи фашизм.
Вибух над Києвом під час російської ракетної атаки вранці 16 травня 2023 року Фото Getty Images
Стверджуючи, що ціль вторгнення РФ в Україну – боротьба з фашизмом, режим Путіна лиш загострив бачення того, що його дії є фашистськими. Дійсно, повна нісенітниця російського вторгнення є фашистською. Тріумф бажань над розумом і піднесення насильства як природної форми політики. Ось що таке фашизм.
Після ракетних атак Росією українських міст російські пропагандисти радіють та вихваляються руйнуваннями будівель в Україні, збоями в постачанні води та електроенергії населенню України, смертям українців.
Смерть сприймається як правильне закінчення їхньої історії дегуманізації. Таке щоденне фашистське виховання російського глядача.
Однак наступного дня після останніх ракетних атак «святкування» пропагандистів було не таким гучним. Всі ракети та безпілотники, які армія РФ в ту ніч випустила по Києву, збила українська ППО.
Звуки вибухів розбудили Київ, але жодна з російських ракет чи безпілотників не досягли своєї цілі. Киянам доводиться жити з усвідомленням того, що Москва хоче їх смерті, але вони також знають, що їх захищають ЗСУ. Звичайно, Україні добре, коли її громадяни захищені. Але не потрібно на них нападати першими.
Уламки російських ракет, що впали на територію зоопарку в Києві 16 травня 2023 року Фото Getty Images
Для Росії також добре зазнати невдачі. Чим довше триває ця війна, тим довше росіян повчатимуть, що їх національна гордість – це отримувати задоволення від безглуздого вбивства мирного населення з безпечної відстані. Російські військові запускають ракети по Україні з кораблів та літаків, яким нічого не загрожує. Люди просто натискають кнопки. Пропаганда транслюється з Москви. Росіяни знають, що Україна не має змоги збивати їхні ракети, особливо нібито непереможний «гіперзвуковий» «Кинджал».
Як би не було страшно для всіх у Києві, але успішна самооборона міста – це лише маленький крок до завершення війни. Російський фашизм ґрунтується на почутті безкарності, на вірі в те, що Росія – майстер насильства, перед яким українці повинні здригатися й поступатися.
Цю ідею потрібно зробити нежиттєздатною. А це можливо лише через українську самооборону та поразку Росії.
Перекладено Forbes з дозволу автора. Оригінал.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
