У Росії за місяць спалахнули три нафтопереробних заводи, нафтовий термінал і кілька нафтобаз. Під атаками дронів опинилася інфраструктура, яка торік принесла РФ третину експортних надходжень. Географія ударів – від Чорного моря до витоків Волги. Що стоїть за цими атаками та які наступні цілі?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
У ніч на 3 лютого 2024-го у російському Волгограді горів нафтопереробний завод (НПЗ) «Лукойла». Два українські ударні безпілотники атакували завод на відстані понад 300 км від східного українсько-російського кордону, повідомило видання Reuters з посиланням на анонімне джерело у Києві.
Працівники СБУ, за інформацією видання, пошкодили цех первинної обробки, в результаті чого НПЗ може втратити значні виробничі потужності. Волгоградський завод переробляє близько 14,8 млн т нафти на рік і є одним з найбільших у Росії. Його власник – російська компанія «Лукойл» – згодом повідомила, що пожежу погасили, а завод працює у штатному режимі, передає Reuters.
Волгоградський НПЗ – сьомий об’єкт нафтової галузі Росії, де була пожежа з початку 2024 року. До цього ціллю став нафтопереробний завод у Ярославлі, «Славнефть-ЯНОС», який може переробляти близько 15 млн т нафти на рік. Він розташований на відстані понад 700 км від українсько-російського кордону. Це – найвіддаленіша з сімох цілей українських дронів.
В окремих випадках російські чиновники визнавали атаку дронами. Спецоперації могли проводити українська розвідка і Служба безпеки України, повідомляли українські медіа з посиланням на анонімні джерела у цих органах.
У 2024-му чи не щоранку світ бачить палаючі нафтові обʼєкти в глибині російської території, пише Time. Майже усі удари по цілях всередині Росії були нанесені виготовленою в Україні зброєю, йдеться у статті з посиланням на міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна. Здатність України виробляти зброю стане вирішальною, прогнозує видання.
Ефект від атак на нафтобази та нафтові термінали помітний одразу, бо згорає великий обсяг нафти, проте пошкодження нафтопереробних заводів матимуть триваліші наслідки, зазначає Андрій Клименко, керівник моніторингової групи з санкцій та свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
Частину обладнання Росії треба буде імпортувати, в умовах санкцій це може стати викликом. На відновлення переробки Туапсинським НПЗ після зупинки 26 січня після пожежі піде близько місяця-півтора, пише Reuters з посиланням на слова віцепремʼєра Росії Олександра Новака.
Яка ціль атак на нафтові об’єкти в глибині Росії?
Які нафтогазові об'єкти Росії спалахнули з початку 2024-го Фото інфографіка Анастасія Решетнік
Нафтові вузли РФ
«Експорт російської сирої нафти – джерело грошей, яке дозволяє продовжувати війну», – пояснює Клименко. У 2023-му чисті бюджетні доходи Росії від нафти та газу становили близько $99,3 млрд, за даними Bloomberg. Падіння надходжень на 24% порівняно з 2022 роком видання пояснює зниженням світових цін на нафту та скороченням експорту трубопровідного газу з Росії.
Надходження від нафтового експорту – близько 27,5% від загального, який у 2023-му склав $360 млрд, за даними російського видання ТАСС. Мета України – зменшити ці надходження, вважає Клименко.
Росія у 2023 році переважно експортувала нафту і нафтопродукти портами Чорного та Азовського морів, каже Клименко. Так, перевезли більше 150 млн т продукції, або 35%. Орієнтовані на ЄС порти Балтії, які раніше пропускали найбільше нафтового експорту РФ, відійшли на другий план із часткою 31%. Причина – санкції ЄС і G7, пояснює він.
Морський експорт сирої нафти РФ впав до багтомісячного мінімуму через шторми та внаслідок атаки українського безпілотника по терміналу у Балтії, писав Bloomberg 23 січня. Росія, ймовірно, скоротить експорт нафти приблизно на третину після пожеж на нафтопереробних заводах, прогнозує Reuters.
Які цілі будуть наступними? Якщо сфокусуватися на сирій нафті, на першому місці – Новоросійськ, адже через нього Росія експортує близько 60% ресурсу, каже Клименко. На другому місці за обсягами – перевалка з одного судна на інше 15% експорту нафти північніше Керченської протоки. Ще менше йде через Тамань і Туапсе.
«Ці цілі очевидні для РФ, – визнає Клименко. – Але навряд чи Росія зможе усі їх захистити протиповітряною обороною».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
