Десятиліттями Женева була домом для багатьох трейдерів, які продавали російську нафту споживачам у всьому світі. Коли ж Швейцарія приєдналася до санкцій проти Росії, значну частку торгівлі російською нафтою перетягнув на себе Середній Схід. Financial Times проаналізувала російські митні декларації та визначила найбільших трейдерів нафти й нафтопродуктів з РФ. Forbes пропонує головне з матеріалу
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Зареєстровані в ОАЕ компанії купили між січнем і квітнем цього року щонайменше 39 млн тонн російської нафти вартістю понад $17 млрд, згідно з митними деклараціями, які проаналізувало видання Financial Times. Це близько третини експорту нафти РФ, який пройшов через митницю у цей період.
Частину цієї нафти розвантажили в ОАЕ, як показують дані відстеження суден на терміналах зберігання в таких портах, як Фуджайра. Решта – близько 90% – одразу з російських портів попрямувала до нових покупців у Азію, Африку та Південну Америку.
З 20 найбільших трейдерів російської сирої нафти за перші чотири місяці поточного року – вісім зареєстровані в ОАЕ. Якщо говорити про дизель чи мазут, еміратських компаній вже 10 у двадцятці найбільших трейдерів. «Якщо ти нафтовий трейдер, тобі потрібно в ОАЕ, – відзначає FT колишній нафтовий трейдер Метт Стенлі, який займається звʼязками з клієнтами для Kpler. – Дубай – це нова Женева».
Адаптація Forbes Ukraine з FT
Політичний нейтралітет
Завдяки географічному положенню ОАЕ завжди були комерційним центром, в який зʼїжджалися торговці з Європи та Азії. Останніми роками країна стала головним хабом для торгівлі золотом, діамантами й сільськогосподарськими товарами, такими як чай та кава. А сучасна бізнесова інфраструктура, банківські послуги й необтяжливе держрегулювання ділової активності робить країну ще привабливішою.
ОАЕ – восьмий найбільший видобувач нафти у світі. Але країна ніколи не була великим центром нафтового трейдингу. Та близькість до нових нафтових ринків у Африці й Азії, а також відсутність податків на особисті доходи, почали приваблювати ласих до наживи трейдерів ще до початку Росією повномасштабної війни в Україні.
Популярності країни також сприяє її політичний нейтралітет. Поточний бум торгівлі нафтою в країні спричинений ще й тим, що ОАЕ з відкритими обіймами прийняли російський бізнес попри санкції США та Європи.
Jumeirah Lake Towers – район у Дубаї, одна з найбільших і найуспішніших зон вільної торгівлі ОАЕ. Фото Getty Images
Бум російської нафти в ОАЕ
Dubai Multi Commodities Centre (DMCC) – найбільша та найуспішніша зона вільної торгівлі в ОАЕ, а також новий центр трейдингу російської нафти. Зі 104 покупців нафти з РФ, які згадуються у російських митних деклараціях між січнем і квітнем, принаймні 25 зареєстровані у DMCC, повідомляє FT.
Litasco, трейдингова «дочка» російської нафтової компанії «Лукойл», купила майже 16 млн тонн російської нафти й нафтопродуктів, вартістю понад $7 млрд між січнем і квітнем. Це робить компанію найбільшим покупцем російської нафти у цей період. Раніше у Litasco було лише представництво в ОАЕ, але частина трейдингових операцій минулого року перекочувала з Женеви у Дубай.
Компанії Demex Trading та Qamah Logistics, які зареєстровані у DMCC, також серед найбільших покупців російської нафти, й в Емірати вони зайшли впродовж останніх трьох років.
Трейдинг російської нафти з Дубаю не є незаконним. Західні санкції забороняють її імпорт лише в ЄС, Велику Британію та інші країни, які дотримують правил, які встановила «Велика сімка». Західні компанії також можуть продавати російську нафту в інші країни, за умови дотримання цінових обмежень – $60 за барель.
Хоча зареєстровані у Дубаї компанії не зобовʼязані діяти згідно цінової стелі, дехто все ж це робить, щоб зберегти доступ до західних послуг, таких як вантажні перевезення, банкінг і страхування. До прикладу, женевська Gunvor припинила купувати російську сиру нафту, але придбала на $330 млн російських нафтопродуктів, дотримуючись західних санкцій й обмежень на ціни. Компанія заперечує дані російської митниці, які показують, що між січнем і квітнем вона купила російських нафтопродуктів на понад $500 млн.
Колишня аналітикиня ЦРУ Геліма Крофт, яка нині досліджує торгівлю біржовими товарами в RBC Capital Markets, каже, що Вашингтону все одно, де відбувається трейдинг російської нафти. Головне, щоб він був прозорий. «Якщо ці російські барелі не перевищують цінові обмеження, трейдингові хаби не роблять нічого поганого», – резюмує вона.
Але є компанії, що не зважають на обмеження. Наприклад, Paramount Energy and Commodities перевела свою трейдерську діяльність із Женеви у Дубай.
Її нова дочірня компанія, зареєстрована у DMCC, продовжила торгувати російською сирою нафтою за ціною, що перевищує стелю «Великої сімки» у $60 за барель. Компанією через це зацікавилася швейцарська влада, але Paramount повідомила: дубайська компанія – це окрема юридична особа.
Трейдери «Роснафти»
Найбільше посприяли російському нафтовому буму в Дубаї не давні гравці ринку, а мережа раніше невідомих компаній із розмитою структурою власності, які разом купують російської нафти на мільярди доларів на місяць.
Однією з найбільших таких компаній є Tejarinaft FZCO, яка зареєстрована у ще одній вільній торговій зоні під назвою Dubai Silicon Oasis за два місяці після вторгнення Росії в Україну. За документами, єдиним директором, акціонером і генеральним менеджером компанії є марокканець Хікам Фізазі. Він же – єдиний директор та акціонер ще двох компаній, які зареєстровані в ОАЕ у серпні й вересні минулого року відповідно та торгують російською нафтою: Amur Trading FZCO й Amur Investments Ltd.
Інші трейдери ніколи не чули про Фізазі до минулого року. Вони вважають, що ці три компанії діють від імені російської державної нафтогазової компанії «Роснафта» та прийшли на заміну європейським партнерам, які відмовилися купувати російську нафту минулого року.
Між січнем і квітнем Tejarinaft, Amur Trading та Amur Investments експортували нафту виключно від «Роснафти» чи її проєктів на загальну суму у майже $8 млрд, констатує FT, опираючись на дані митних декларацій. Одна лише Tejarinaft експортувала російської нафти на $6,71 млрд між вереснем і березнем виключно для «Роснафти», про що свідчать 394 митні декларації того періоду.
«Роснафта» не відповіла на запит про коментар, а усі запропоновані на їхніх сайтах канали звʼязку для Tejarinaft, Amur Trading і Amur Investments виявилися неробочими.
За останній рік від банків та інших корпоративних клієнтів збільшилася кількість запитів на перевірку трейдингових компаній, зареєстрованих у Дубаї, описує ситуацію Бен Гіґгінз, спеціаліст із розслідувань у консалтинговій фірмі з питань ризиків Wallbrook. «Ці компанії часто дуже непримітні і на папері не належать росіянам, – розповідає він. – Та якщо покопати глибше, знаходиться багато ниточок, які ведуть до Росії».
Деякі особи, діяльність яких аналізувала Wallbrook, відіграли схожу роль у справах із нафтою з Ірану та Венесуели, розповів Гіґгінз.
Віра у систему
Якщо юридично трейдинг оформлюється у Дубаї, фізично продаж російської нафти відбувається у портовому місті Фуджайра. Fujairah Oil Industry Zone (FOIZ) – найбільший комерційний склад для нафтопродуктів у регіоні. Тут знаходиться 262 резервуари, багато з яких заповнені нині нафтою з Росії.
Нафтові танкери та балкери, пришвартовані у Фуджайрі. Портове місто має найбільше комерційне сховище в ОАЕ для нафтопродуктів.
Щомісячний імпорт російських нафтопродуктів у Фуджайру виріс з нічого у квітні 2022-го до 141 000 барелів на день у грудні 2022-го. Це 40% від усіх нафтопродуктів, що зайшли тоді на склад, повідомила FT аналітикиня Vortexa Памела Мунґер. Минулого місяця Фуджайра приймала в середньому 105 000 барелів російської нафти на день.
Адаптація Forbes Ukraine з FT
Збільшення потоків підштовхнуло операторів нафтових резервуарів підвищили ціни на використання своїх обʼєктів. Ті ж, хто погоджується працювати з нафтою з РФ, можуть вимагати ще вищу ціну.
VTTI, яка частково належить Vitol, – одна з небагатьох західних компаній, що експлуатують резервуари для зберігання у Фуджайрі. Компанія прокоментувала FT, що приймала російську нафту у свої резервуари, та підкреслила, що «в ОАЕ немає жодних санкцій щодо російської продукції, а західні санкції не застосовуються до ОАЕ».
«Отже, власникам дозволено переміщати російські товари й торгувати ними в ОАЕ та через країну. Як і дозволено зберігати російську продукцію в ОАЕ», – йдеться в повідомленні компанії. Навіть якщо вантаж мав відповідати обмеженню ціни «Великої сімки», наприклад, через те, що був куплений або проданий західною компанією або використовував західні послуги доставлення чи страхування, – ці обмеження не поширюються на власників сховищ.
Експерти вважають, що таке пожвавлення трейдерської діяльності в ОАЕ може бути не тимчасовим явищем й не обмежуватися виключно російською нафтою. Наприклад, європейські банкіри можуть зацікавитися регіоном і збільшити тут свою присутність, щоб конкурувати з місцевими банками.
«ОАЕ більше не транзитний хаб, де люди випробовують свою удачу, а якщо справа не вигорає, вони завжди можуть розраховувати на Європу, – відзначає колишній нафтовий трейдер Метт Стенлі. – Люди пускають тут коріння. Вони вірять у систему».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
