Українці в усіх регіонах країни виявили величезну рішучість захищати батьківщину. У квітні 2014 року все виглядало інакше: жменька сепаратистів у Донецьку та Луганську практично не зустрічала опору.
Чим викликане це життєво важливе зростання національної самосвідомості за останні вісім років?
Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал із останнього номеру Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: Олександр Конотопський і його Ajax Systems, 30 стійких компаній України під час війни, список українських підприємців, які пішли воювати та інше.
Певну роль, безумовно, зіграла довга низка агресивних дій Росії, починаючи з 2014‑го. Вона зміцнила рішучість українців відстоювати власну незалежність. Хоч би що казав Путін, його агресія проти України була продиктована побоюваннями, що успіх української демократії підірве його авторитарний режим.
Патріотизм залежить від упевненості, що політична система здатна служити інтересам народу.
Однак, розпочавши вторгнення у лютому 2022 року, Путін не розумів, як сильно з 2014‑го зросли патріотизм та рішучість українського суспільства. Можливо, путінські спецслужби, котрі регулярно займалися поширенням дезінформації, були настільки відірвані від реальності, що не вважали за потрібне інформувати свого начальника про ці неприємні факти.
Що змінило українців? Патріотизм зрештою залежить від упевненості, що політична система здатна служити інтересам народу. Треба визнати, що така впевненість в Україні зміцніла завдяки реформам, що їх український уряд провів з часів Революції гідності.
Найважливішою, на мою думку, стала реформа місцевого самоврядування. Вона стала одним із головних чинників, які зміцнили бажання українців боротися за свою країну.
Громадяни ладні ризикувати життям та захищати батьківщину, коли бачать зв’язок між служінням державі і власній громаді. Але 2014‑го, коли Росія вперше вторглася в Україну, місцеві органи влади були централізовані й залежали від керівництва у столиці.
Навіть в умовах місцевої демократії жителі деяких регіонів усвідомлювали, що їхні владні органи підпорядковуються політикам, яких обрали жителі інших частин країни. У таких регіонах навіть найталановитіші керівники могли відчувати відірваність від держави. Тож як вони могли підняти свої спільноти на її захист?
Під час децентралізації, яку здійснювали з 2015‑го, створено нову систему органів місцевого самоврядування. Вони дістали право розпоряджатися значною часткою місцевих податків та витрачати їх на надання громадських послуг. У підсумку поліпшилася система державних витрат.
Під час демократичної децентралізації на місцях з’явилися виборні лідери, що мають реальні повноваження для організації та підтримки місцевої самооборони. З початку вторгнення регулярно надходять новини про те, що мери очолюють опір російським загарбникам.
Надважливу роль місцевого самоврядування слід враховувати під час планування повоєнного відновлення України. Головний урок Плану Маршалла – іноземна допомога може стати набагато ефективнішою, якщо вона сприяє просуванню реформ, що закладають основу для успішного розвитку. Післявоєнний розвиток України залежатиме як від зміцнення зв’язків із Європою, так і від підвищення здатності місцевих органів влади служити своїм громадам.
Центр економічної політики вважає, що для зміцнення зв’язків України з Європою іноземну допомогу на відновлення має розподіляти один із органів Європейського союзу. Але щоб зміцнити адміністративний потенціал місцевого самоврядування в Україні, значну частину іноземної допомоги слід зарезервувати за місцевими органами влади.
У кожному районі працівник європейської агенції має співпрацювати з місцевими радами з відновлення, до яких входять мери. Такі ради могли б розробити плани відновлення, від яких залежить, чи справдяться надії людей на краще майбутнє у незалежній повоєнній Україні.
Стаття написана на основі промови Маєрсона на благодійній вечері KSE Foundation у Нью‑Йорку 17 вересня.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
