м. Бахмут, Донецьк обл. /Getty Images
Категорія
Війна
Дата

Суспільство має вирішити, чи всі зруйновані громади треба відбудовувати. Чотири світові уроки реконструкції для України від Девіда Маццуки, який відновлював узбережжя США після урагану «Сенді»

м. Бахмут, Донецьк обл. Фото Getty Images

Бажання відбудувати країну чи регіон після війни або природних катастроф — хороші наміри. Проте самі лише хороші наміри не можуть вистояти передд випробуваннями місяців чи років відбудови. Важливо зважено і раціонально оцінити усі потенційні проблеми на цьому шляху.

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

Не існує єдиного для всіх ситуацій підходу до відбудови. Що спрацювало для Токіо після Другої світової війни чи для півдня Флориди після урагану «Ендрю», навряд чи спрацює для Маріуполя, Бахмута чи Запоріжжя у 2020-х. Всі країни різні, кожна громада унікальна. Саме тому міжнародні приклади успішної відбудови можуть бути лише історіями для натхнення і навчання. 

Лише бажання недостатньо

У найближчі місяці і роки у людей буде гарячкове бажання відбудувати все швидко, якісно і дешево. Воно має під собою найкращі наміри та є універсальним у випадку будь-яких катастроф на Землі. 

Щоб досягти довгострокового успіху, перед будь-якою відбудовою потрібно ґрунтовно підготуватися. 

Ця підготовка може початися із ухвалення законодавчої бази, антикорупційних реформ і стандартів на рівні центральної влади. Але також важливо підготувати громади на місцях: жителів та місцеву владу. Якщо прислухатися до членів місцевих громад і максимально децентралізувати ухвалення рішень, Україна зможе відбудувати цілісні спільноти. 

Для цього центральному уряду потрібно наростити здатність управляти масштабними і дорогими проєктами. Спираючись на свій досвід у США і дослідження світових прикладів, пропоную чотири головні уроки, на які Україні варто звернути увагу перед початком відбудови. 

1. Децентралізація ухвалення рішень щодо відбудови.

У США немає загальнонаціонального рішення для реконструкції після катастроф, а радше є національне фінансування, яке виділяється місцевим органам влади. Після урагану чи лісових пожеж рішення про відбудову ухвалюють на рівні штату чи місцевого уряду. 

Це дає змогу громадам працювати із тим урядом, який ближчий до щоденного життя тих, хто постраждав від лиха. Місцеві рішення громад на благо громад. 

У США рішення для Бостону може не підійти для Маямі. Так само і в Україні: ідея для Одеси може виявитися невдалою для Маріуполя. Тому, з точки зору центральної влади, важливо подумати про те, як передати більше повноважень місцевим урядам. 

Ухвалювати рішення має найбільш наближена до постраждалої місцевості влада, у яких є інституційна здатність виконувати масштабні і дорогі проєкти. 

В одних країнах — це міські уряди, в інших — регіональні (обласні). Втім для успішної децентралізації в урядового органу повинна бути здатність до виконання широкомасштабних проєктів і він повинен активно реагувати на відгуки громади.

2. Розвивати потужність місцевої влади для того, щоб вона впоралася із відбудовою.

Важливо, щоб місцеві уряди вміли управляти масштабними і дорогими програмами реконструкції. Пілотний проєкт «Школа менеджменту для чиновників місцевих урядів» від Міжнародного республіканського інституту за фінансування USAID є чудовим прикладом розвитку можливостей місцевої влади і місцевих лідерів для управління такими програмами відбудови. 

Такі навчальні проєкти дають місцевим чиновникам не лише необхідні знання, а й навички для виконання великих і вартісних відбудов. Обізнані і вмілі лідери, які знайомі із проєктним управлінням, краще дотримуються принципів відкритості і можуть конструктивно співпрацювати із громадянами.

Такі лідери також можуть переймати досвід у відбудові у інших урядів. У Європейському союзі є такий механізм як «Фонд солідарності», який часто використовують для фінансування подолання наслідків природних катастроф: повеней, ураганів. Але крім грошей цей фонд пропонує і взаємну допомогу від попередніх реципієнтів фінансової допомоги. 

Наприклад італійський уряд отримав від фонду фінсування на подолання наслідків землетрусів у 2016-2017 роках. Потім, коли від землетрусу у 2020-му постраждала вже Хорватія, Італія надала сусідці технічну підтримку для відбудови. 

А от за межами Європи постраждалі країни найчастіше покладаються на сторонніх консультантів і підрядників, щоб ті дали їм поради з відбудови. Замість того, щоб заохочувати країни розвивати власну здатність до управління такими складними проєктами, консультанти і підрядники роблять уряди залежними від своїх послуг. 

Протягом останнього року вже відбувався обмін технічними знаннями між європейськими містами й українськими. На національному рівні чи міжміському, що більше уряди покладаються на підтримку інших урядів, то краще. 

3. Прислухатися до думки громад.

Хай на якому урядовому рівні управляють відбудовою, потрібно шукати відгук громадян у питанні того, як має виглядати відновлена громада. Від реконструкції Нью-Джерсі після урагану «Сенді» до відбудови регіону Тохоку в Японії після великого землетрусу і цунамі, думка місцевих стає рушійною силою відновлення процвітаючих громад. 

Заохочувати спільноти можна у різний спосіб: місцеві мешканці можуть зібратися самостійно або місцеві лідери можуть організувати публічні слухання. В Японії існує постійна практика участі груп громадян в плануванні містозабудови, яка називається «мачізукурі» (з япон. містобудування). Після катастроф такі групи місцевих громадян часто впливають на процес відбудови. Так програми відбудови тільки покращуються. 

Ще один приклад — це відбудова після землетрусів у Кумамото в Японії. Університет Кумамото відкрив громадський центр в одній із громад, яка найбільше постраждала від цього лиха. В цьому центрі місцеві мешканці збиралися разом, розмірковували про катастрофу і обговорювати проєкти відбудови. 

Не важливо як і у якій формі, але уряду України потрібно влаштувати «Турне для збору ідей» серед постраждалих громад. Не можна забувати і про віртуальну форму зібрань, щоб люди, які виїхали із рідних громад, змогли взяти участь в обговоренні. Ніколи не рано починати збір таких відгуків. 

Найуспішніші відбудови по всьому світу починалися з сами низів. Якщо місцеві громади матимуть право голосу у реконструкції, а не тихо приймуть те, що вирішить уряд, вони будуть більш задоволеними та успішними.

4. Будьте готові ухвалити рішення про відмову від відбудови.

Не всі стратегії відновлення однакові і однаково хороші, тому без складних рішень не обійтися. Дуже важливо, щоб українське суспільство вирішило, чи всі зруйновані громади треба відбудовувати.

Якщо подивитися на приклади інших країн, не всі громади після катастроф відновлювали. Для ухвалення такого рішення потрібно зрозуміти, що саме робило ту чи іншу громаду соціально та економічно успішною до війни. 

Із обмеженими грошовими ресурсами важко буде виправдати виділення величезних сум на громади, де до катастрофи спостерігалися демографічний та економічний занепад. 

Зрештою відновлення повинно відбуватися із думкою про майбутнє. Реконструкція житлових будинків та інфраструктури у післявоєнному світі необов’яково означає відтворення всього, що зруйнувала війна. Саме уряду треба буде зрозуміти аспекти, які робили громаду унікальною та важливою для її мешканців, щоб можна було їх відновити в іншій формі. Можливо знадобиться обʼєднання кількох громад.  

А от доброзичливий, але недалекоглядний підхід може призвести до наявності недонаселених або відновлених, але недієздатних, громад. Як приклад, відбудова японського міста Кобе після землетрусу у 1995-му. 

Уряд Японії вирішив набудувати багатоповерхівок (замість кількаповерхових) для літніх мешканців, які хотіли жити у комунальних будівлях зі спільними кухнями і зонами для групової діяльності. Втім за кілька років ці спільні кухні і групові зони стали занедбаними через те, що ними ніхто не користувався. Відновлення повинно відображати сьогоднішні і завтрашні потреби постраждалих громад. 

В України є можливість підійти до питання відбудови із урахуванням досвіду інших країн. Незалежно від того, у кого яке було лихо, завжди можна зробити корисні висновки з досвіду інших. 

Децентралізація рішень, розвиток повноважень урядів різних рівнів, врахування думки громад і готовність вирішувати складні питання щодо відбудови, можуть прокласти для України надійний шлях до відновлення і незалежного вирішення проблем післявоєнної ери. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні