Заступник голови Офісу президента (ОП) Олексій Кулеба про відновлення Київської, Херсонської та Харківської областей, причини звільнення голів Луганської, Хмельницької та Одеської ОДА та повернення людей і бізнесу на деокуповані території.
Олексій Кулеба, 39, відповідає в Офісі президента за розвиток та відновлення регіонів. Наприкінці січня він змінив на цій посаді Кирила Тимошенка. До цього Кулеба майже рік керував Київською ОДА.
Forbes зустрівся з Кулебою на наступний день після його повернення з відрядження регіонами, де він разом із президентом інспектував найгарячіші точки країни – Донбас, Херсонщину та Харківщину.
Чи є в ОП план, як повернути «до життя» деокуповані регіони?
Це скорочена та відредагована для зрозумілості версія інтервʼю.
Про призначення замість Кирила Тимошенка
Звільнення Кирила Тимошенка з посади заступника ОП здавалось доволі неочікуваним рішенням. Очолюючи Київську ОДА, ви працювали з ним у тісній взаємодії. Як можете оцінити роботу попередника?
Кирило Тимошенко був моїм керівником, і не дуже етично зараз обговорювати його роботу. Я вважаю його професійною людиною. У мене немає до нього жодних професійних питань.
Призначення було несподіваним. Зараз державна служба подібна до військової – призначення не обговорюються. Зрозумів, що для мене це новий виклик та нові професійні завдання, тому погодився.
Хто вам запропонував перейти з Київської ОДА до Офісу?
Голова ОП Андрій Єрмак. Окремо була зустріч із президентом Володимиром Зеленським.
Які ключові завдання вони озвучили?
Налагодження звʼязків із регіонами. Особлива увага – на деокупованих або прифронтових регіонах. Пріоритет – безпека людей. Потрібно зосереджуватися на будівництві фортифікаційних споруд, укриттів. Це вже повноцінний елемент їхньої життєдіяльності.
Як розподілено процес відбудови між ОП та Кабміном? Хто та за які напрямки відповідає?
З боку Кабміну активну участь у процесі відновлення та відбудови країни бере віцепремʼєр-міністр з відновлення та голова міністерства з розвитку – Олександр Кубраков. На Кабміні та міністерстві лежить функція залучення коштів. Також Міністерство з розвитку має функції впровадження регіональної політики. Агентство з відновлення – це реалізація практичних проєктів відбудови.
ОП відповідає за координацію обласних військових адміністрацій із Мінрозвитку й майже з усіма 20 міністерствами, а також із Верховною Радою. Роль ОП – це розуміння ситуації на місцях та донесення позиції очільників обласних військових адміністрацій (ОВА) щодо тих чи інших проєктів. Разом із Мінрозвитку, Агентством відновлення розробляємо загальну стратегію відбудови.
Відновлення деокупованих регіонів
Разом із президентом ви були у відрядженні регіонами. Зокрема, на Донбасі та Херсонщині. Яка мета цих візитів?
Президент відвідав найгарячіші точки та регіони. Мета – визначення проблемних питань, які має пропрацювати уряд, ОП та інші держструктури. Головні завдання – оборона регіону, допомога людям, які опинилися у скрутному становищі, та забезпечення першочергових соціальних потреб.
У всіх регіонах йдеться про стабілізацію ситуації в енергетичному секторі, бо масштаби руйнувань критичної інфраструктури набагато більші, ніж у центрі або на заході. Інше важливе питання – підготовка до посівної, яка повинна пройти у більших масштабах, ніж минулого року.
Яка стратегія Офісу президента щодо відновлення деокупованих регіонів? Що першочергово потрібно зробити?
Всі деокуповані території мають відповідати певним критеріям – розмінування населених пунктів та відновлення мереж (газопостачання, водовідведення, електромережі). Також відновлення місцевого самоврядування на всіх рівнях та в кожному населеному пункті. Наприклад, якщо деокуповано село, то важливо, щоб на місці був сільський голова.
Далі – йде збір інформації та документування про всі руйнування, яких зазнала громада. Проводиться опис кожного обʼєкта, незалежно від того це приватний будинок або школа чи адміністративна будівля. Це роблять місцеві органи влади разом з обласною військовою адміністрацією та Мінрозвитку.
Формується пул будівель, інфраструктури, які можна відновити швидко.
Якщо казати про більш масштабне відновлення, то інколи ми говоримо про перепланування територій, бо місто або село може бути зруйноване вщент, і його потрібно буде відновлювати наново. Це завдання на боці Мінрозвитку, обласних військових адміністрацій та влади на місцях.
Олексій Кулеба Фото надано пресслужбою
Рік тому було деокуповано Київщину. Ви керували процесом відновлення території в статусі голови ОДА. Що було реалізовано?
Почали перші роботи з відновлення через два дні після деокупації регіону – 4 квітня 2022 року. Пройшли весь процес розмінування населених пунктів, який зайняв майже два місяці.
Далі – відновлення електро-, газо- та водопостачання. Особливо тяжкою була ситуація з газопостачанням – майже на всіх мережах були досить дрібні пошкодження від куль та снарядів. Усі ці роботи були зроблені до серпня 2022 року, електропостачання швидше – до травня 2022 року.
Потім запровадили електронний реєстр зруйнованих обʼєктів, до якого увійшло понад 27 000 пошкоджених або зруйнованих обʼєктів (школи, садочки, підприємства, багатоповерхові та приватні будинки).
На січень 2023 року в Київській області відновлено близько 10 200 обʼєктів.
Це відновлення коштом державного, обласного та місцевого бюджетів. Загальний бюджет відбудови обʼєктів – 1,6 млрд грн. Також завдяки допомозі міжнародних партнерів. Окрім того, частину житла люди відновили самостійно за власний кошт.
Деокуповані регіони будуть відбудовуватися за схожим сценарієм?
За логікою процесів – так. За темпами – ні. Наприклад, Херсонщина, Донбас, Запоріжжя перебувають під постійним обстрілами та перелік пошкоджених обʼєктів тільки зростає. Тут у нас завдання оперативно відновлювати пошкодження після обстрілів.
Щодо фінансування, то схема (фінансування з державного, обласного та місцевого бюджетів) наразі така ж сама, але Міністерство розвитку веде перемовини з міжнародними партнерами, щоб розширити їх підтримку.
Наскільки охоче люди та бізнес зараз повертаються на деокуповані території?
Під час поїздки регіонами ми бачили та чули від місцевої влади, що люди попри війну повертаються в деокуповані міста та селища. Тому наш пріоритет – зробити для них придатні умови для життя.
Щодо бізнесу, тут залежить від регіону. Наприклад, у Сумській області бачимо повернення бізнес-активності, у Херсонській із цим складніше. На Херсонщині з 24 лютого 2022 року роботу припинили понад 8000 підприємств, із них наразі відновили діяльність лише 355.
На Сумщині існують певні програми для малого та середнього бізнесу – міська та обласна влада кредитує підприємства, які зазнали певних руйнувань, але готові відновити роботу. Кредит – до 100 000 грн з обласного та місцевого бюджетів. Подібні програми існують й в інших регіонах. Наприклад, у західних областях у такий спосіб допомагають релокованим підприємствам.
Щоб повертати людей та бізнес, потрібно провести розмінування територій. Як зараз проходить цей процес та що вже робить держава у цьому напрямку?
Є різні категорії забруднених територій. Наприклад, у Київській області ще не розміновано 4000 кв. км. Це невеликий відсоток від території області
Але якщо порівнювати це з європейськими реаліями, то це більше площі Люксембургу. Переважно заміновані території на Київщині – це ліси.
Першочергово потрібно розміновувати населені пункти, мережі, сільськогосподарські землі. В цьому питанні є підтримка з боку міжнародних партнерів, які надають обладнання. До процесу розмінування залучено близько 1000 бригад, які щоденно розміновують десятки тисяч гектарів.
Але є, наприклад, заміновані акваторії, прифронтові території, розмінування яких залежить від ситуації на фронті.
Раніше в ОП казали, що під час відновлення територій потрібно буде побудувати десятки тисяч квартир. Ця оцінка ще актуальна?
Спочатку потрібно зрозуміти, скільки людей повернулося до регіонів. Зараз в «Дії» зареєстровано понад 300 000 звернень щодо втраченого або зруйнованого майна. Мінрозвитку вже працює над програмою відновлення житла. Першочергово – це будівлі, які зруйновані частково і які можна швидко поновити.
У 2022 році ОП та Кабмін заявляли про те, що відбудовою областей займатимуться певні країни. Наприклад, Одесою – Греція, Миколаєвом – Данія, Харковом – Австрія та США. Чи зберігається ця концепція ?
Концепція є, ми над нею працюємо. Йдеться не лише про відбудову, а й про гуманітарну складову. Найближчими тижнями ми розкажемо конкретніше щодо цієї програми. Наразі завершуємо над нею роботу.
Олексій Кулеба та Олександр Проскудін, голова Херсонської ОВА Фото надано пресслужбою
Ротації на чолі низки областей
До початку повномасштабної війни в країні активно йшов процес децентралізації влади. Повномасштабне вторгнення цю ситуацію змінило. Як зараз влаштовано роботу на місцях?
Децентралізація була ефективною до початку повномасштабного вторгнення та показала свою ефективність навіть під час війни. Наразі на місцях немає суттєвих обмежень, органи місцевого самоврядування мають незалежність у прийнятті рішень.
На початку березня у Львові відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад. (Довідка: на конгресі були присутні – президент Володимир Зеленський, голова ОП Андрій Єрмак, заступник голови ОП Олексій Кулеба, премʼєр-міністр Денис Шмигаль, секретар РНБО Олексій Данілов, міністри, нардепи та голови ОДА та голови територіальних громад).
Це індикатор того, що попри війну центральні органи влади знаходяться у прямому діалозі з регіонами. Ми збирали зворотний звʼязок як від керівників великих міст, так і невеликих територіальних громад, і всі відзначили, що такий прямий діалог допомагає координувати зусилля та визначити проблеми.
З початку року посади залишили очільники восьми ОДА . З чим повʼязані кадрові ротації?
Кожне з цих звільнень має свої причини. Одеська ОДА (Максим Марченко) – планова ротація, яка передбачає призначення замість військового керівника, який має відношення до правоохоронних органів. Це призначення ми побачимо незабаром. Одеський регіон економічно важливий для країни, особливо з точки зору портової галузі, та в цьому напрямку потрібно працювати.
Керівник Луганської ОДА – планова ротація, Сергій Гайдай отримав нове призначення. Про нього теж оголосять згодом. Голова Хмельницької ОДА (Сергій Гамалій) – іде з посади за власним бажанням через певні сімейні обставини.
Мені важко оцінити роботу голів Дніпропетровської, Запорізької, Сумської та Херсонської ОДА, бо я сам на той момент очолював Київську ОДА.
Але можу сказати щодо логіки нових призначень. Головний критерій – люди, які мають військові звання, або представники правоохоронних органів, які можуть швидко координувати роботу цивільного та силового блоків.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
