У мережі ширяться відео з моментами нібито ударів по Кремлю невідомими БпЛА в ніч проти 3 травня. Один вибухнув під час польоту над дахом Сенатського палацу, резиденцією диктатора Володимира Путіна. Політ другого дрона зафіксували через 16 хвилин, його уламки впали на територію Кремля. Російська сторона заявила, що це були нібито українські безпілотники.
Звідки могли запустити дрони та як їх не помітила російська ППО, розповідає CEO в UA Dynamics Максим Музика
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Чи могли запустити безпілотники з території України?
Найімовірніше, БпЛА запустили з території Росії, ближче до Кремля. Щоб пролетіти відстань з території України до Москви, потрібен запас палива, але тоді це мав би бути більший «літачок». БпЛА, який ми бачимо на поширених у соцмережах відео, невеликий, із зарядом до 2 кг.
Але чим більший БпЛА, тим він помітніший.
Чи є в України дрони, які б змогли долетіти з нашої території до Москви, залишитися непомітними та вибухнути над Кремлем?
Теоретично можна зробити штучні засоби, які допоможуть дрону пролетіти таку відстань: скористатися супутниковим або звʼязком, який важко чи взагалі не глушиться, встановити на БпЛА модем LTE.
Якщо дрони летіли низько, на висоті 100–150 м над землею, ними могли керувати за допомогою LTE-зв’язку.
Судячи з точного вибуху дрона біля російського прапора, встановленого на даху Сенатського палацу, можливо, оператор користувався відеозвʼязком. БпЛА підʼєднали до LTE-модему, це як інтернет, в оператора була картинка, по якій він коригував апарат.
Не можу стверджувати, що спрацювало в цьому випадку. Але, найімовірніше, дрон запустили з території Підмосковʼя чи навіть Москви.
Чому БпЛА не засікло російське ППО?
Не розумію, які засоби ППО стоять біля Кремля, що вчасно не побачили дрони. Але будь-які засоби – це людський фактор, могли відволіктися та проґавити.
Щоб радар ППО засік дрон, є набір параметрів:
- Еквівалентна поверхня розсіювання летючого засобу. Поверхня дрона, її полікомпозитні матеріали, віддзеркалюють (відбивають) радіохвилі.
- Розмір. Щоб бути малопомітним для ППО, дрон має бути невеликий. Судячи з відео, дрон над Кремлем був саме такого розміру.
- Пройти непомітно повз ППО можна, як це роблять в авіації, наприклад, гелікоптери, літаючи низько. Будь-який летючий засіб, який засікає радар, не йде по лінії землі, а, зазвичай, тримає нижній край, так само як і засоби радіоелектронної боротьби. Чим нижче летить дрон, тим важче його помітити та більше можливостей ним керувати.
Чи могла це бути спецоперація українських військових?
Запуск цих дронів – більше символічна акція. Але цей символізм значить для України за наших умов набагато більше, ніж реальні пошкодження, які вони могли нанести. Та й для росіян, які були впевнені, що в них все добре і вони можуть безкарно бомбити українські міста.
Судячи з відео, ціль авторів цієї акції – інформаційно-психологічний тиск, ніж якесь військове значення.
Українська сторона заперечує, що це українські дрони та спецоперація. Як до цього ставитись?
Неконвенційні дії мають своє місце у сучасній війні. Інформаційний публічний супровід таких дій є невіднятною складовою подібних операцій. Якщо наші лідери розповсюджують таку інформацію, значить мають на це певні вагомі підстави. Проте геть не виключаю, що це зробила дійсно не українська сторона.
Авторами та виконавцями цієї зухвалої операції цілком можуть бути й інші гравці. Що геть не применшує її знаковість та символізм.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
