«Одноразові» FPV-дрони – технологічний хіт на фронті. Вони дешеві, прості у виробництві та ефективні. Чому масове виробництво все ще проблема
⚡️Ексклюзивно: спікер на форумі «Енергія бізнесу» – Деніел Єрґін, віце-голова S&P Global, письменник та лауреат Пулітцерівської премії. Він автор бестселерів про енергетику та світову економіку, зокрема «The Prize» і «The New Map». Вже 9 жовтня зустрінемося.
«FPV-дрони-камікадзе зараз роблять у кожному київському підвалі», – каже засновник благодійного фонду «Дронарня» Максим Шеремет. У мирному житті FPV-дрони – іграшка для розваг, на фронті – ефективний боєприпас, що наводить паніку на ворога.
Із мінусів – складне управління, відсутність автопілота й політ без GPS. Недоліки компенсує ціна. Середня вартість «пташки» – $200–1000. Це один із найдешевших способів знищення російських окупантів. Ліквідація піхоти за допомогою FPV-дрона коштує $700, легкої бронетехніки – $2000, свідчать розрахунки Forbes.
«Якщо використовувати їх багаторазово, вони стають ледь не непереможними», – каже старший інструктор фонду «Повернись живим» із позивним «Глєб». «Непереможні» безпілотники збирають із простих китайських комплектуючих. Чому налагодити серійне виробництво все ще проблема?
Хто і як робить FPV-дрони
«Насиченість війська дронами зараз складає 10–20% від загальної потреби», – каже член правління ГО «Аеророзвідка» Олександр Квятковський. Малих та середніх виробників в Україні, за його підрахунками, набереться до сотні. «Серйозних, які можуть забезпечити масове виробництво, до десятка», – каже він. Більшість – непублічні й не виставляють свої розробки напоказ.
Заснована колишнім працівником «Укроборонпрому» Шереметом «Дронарня» – приклад відносно вдалого масштабування. У березні 2022-го фонд на пожертвувані 50 000 грн запустив виробництво FPV-дрона «Бандерик-К». Згодом його вдосконалили для багаторазового використання.
Зазвичай FPV-дрони гинуть під час виконання завдання, їхня мета – залетіти в люк ворожого танка чи окоп й спричинити максимальну шкоду. Багаторазовий «Бандерик-К» натомість скидає вибухівку на ціль й повертається до оператора.
Шеремету вдалося зробити понад 800 БПЛА різного типу. Для комерційних операцій фаундер у листопаді 2022-го зареєстрував окрему компанію – DroneSpace. Вона також продає системи скидання для дронів-камікадзе, займається ремонтом БПЛА і апгрейдом «пташок» інших брендів.
Запитів на продукти DroneSpace більшає на 20% щомісяця, каже Шеремет. Місячний виторг компанії – до 300 000 грн, 70% – реінвестується в розробку.
Проте багаторазовий «Бандерик-К» вартістю $750 – вимушена інновація. «Стає важко реалізувати партії по 300–400 одноразових дронів для одного замовника», – каже Шеремет. Головна проблема – дефіцит комплектуючих.
У середині лютого Кабмін звільнив імпорт дронів від сплати мита й ПДВ. «Якщо звільняється сам БПЛА, обов’язково потрібно звільнити й комплектуючі, щоб національний виробник не опинився в неконкурентних обставинах», – говорив тоді Forbes радник міністра цифрової трансформації Георгій Цхакая. Проте рішення досі не прийняли.
Інша проблема – тривала доставка й ворожі конкуренти. Деталі для FPV-дронів не ексклюзивні, проте через логістичні проблеми з Китаю до України їх везуть не напряму, а в об’їзд через Європу. За китайські запчастини, акумулятори, двигуни, божевільна конкуренція з росіянами, каже засновник фонду «Хвиля’91» й власник логістичної компанії EnlivUA Group Олександр Яковенко.
Восени 2022-го «Хвиля’91» на $150 000 від Яковенка та IT-компанії Netpeak Group запустила виробництво власних FPV-дронів «Колібрі». Їх передають військовим безкоштовно, собівартість виготовлення – $200–215. Де тут шукати простір для бізнесу?
Чи можна заробити на FPV-дронах
На фронті дешеві дрони-камікадзе потрібні тисячами. Приклад – флотилія FPV-дронів спецпідрозділу ГУР «Крила». На неї зібрали 58,5 млн грн, продаючи сувенірну партію солі з розбомбленого заводу «Артемсіль» через платформу United24. Цього вистачило на 2200 БПЛА.
Переваги й недоліки FPV-дронів на полі бою
Ефективність. Швидкі й маневрені дрони-камікадзе можуть вражати ворожу техніку навіть на повному ходу. «Арта не завжди працюватиме з цілями, що переміщуються», – каже Квятковський. Через високу швидкість такий БПЛА також складніше збити зі стрілецької зброї.
Непомітність. На відміну від популярних у ЗСУ DJI Mavic, які також можуть нести корисне навантаження, FPV-дрони не мають автопілота й летять без GPS. Це ускладнює задачу оператору, який управляє дроном не через планшет, а у відеоокулярах і водночас робить стійкими до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Ненадійність конструкції. «Один з десяти дронів дійсно влучає вдало, – говорить старший інструктор фонду «Повернись живим» з позивним «Глєб». – Це досить кустарні вироби, і вони не є максимально надійними». Зроблені ентузіастами дрони можуть не долітати до цілей, губитися дорогою й назад через втрату зв’язку, мати бракований детонатор.
Складне управління. FPV – технологія керування від першої особи, оператор управляє таким дроном не за допомогою планшета, а через відеоокуляри. Тому пілотів потрібно додатково навчати. Це дуже швидкий дрон, який постійно треба контролювати й швидко реагувати на будь-які зміни, наводить приклад «Глєб». У FPV також відсутні додаткові опції серійних моделей – автопілота, стабілізації, підказок для оператора, якісної картинки.
Задовольнити попит теж є кому. У лютому 2023-му «Хвиля’91» вийшла на виробництво 200 дронів на місяць, план на квітень – зробити вп’ятеро більше.
Проте великий замовник де-факто один. У березні держава дозволила виробникам дронів закладати у вартість «пташок» прибуток до 25%. «Це ще не означає, що можна одразу вийти в плюс», – каже Квятковський. Виробники чимало вкладають у розробку, але збільшення прибутковості дасть змогу швидше повернути інвестиції, вважає він.
У 2023-му Україна витратить за закупівлю БПЛА для військових щонайменше 20 млрд грн із бюджету, казав у квітні міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У списку й FPV-дрони. Проте DroneSpace поки що планує продавати державі свою іншу розробку – ударний дрон «Великий Бандерик» вартістю майже 600 000 грн.
Сторони на етапі підписання контракту, каже Шеремет. Але щоб масово робити FPV-дрони, спершу потрібно розібратися з постачанням деталей.
Базові комплектуючі – плати, регулятори оборотів двигуна, радіопередавачі, польотні контролери – можна виготовляти в Україні. Тож «Дронарня» шукає $1,5 млн інвестицій на відкриття заводу. Паралельно фонд відкрив інженерну школу для військових, де вчать робити дрони-камікадзе, а «Хвиляʼ91» – курси з підготовки операторів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.