У понеділок розпочався триденний візит президента Китаю Сі Цзіньпіна до Москви. Всі в очікуванні рішення Пекіну про постачання зброї Москві для війни в Україні. Проте, за повідомленням The New York Times, тихий експорт дронів з Китаю вже надходить до країни-агресора. Financial Times за допомогою експертів й аналітиків розмірковує про причини і результати візиту.
Forbes розбирає міжнародну аналітику
Сі Цзіньпін приїхав у Росію з триденним візитом Фото Getty Images
Китайсько-російські відносини
За кілька днів після видачі міжнародного ордеру на арешт Володимира Путіна до Москви завітав президент Сі, щоб продемонструвати дружбу із російським президентом, а також щоб окреслити червоні лінії у «безлімітному партнерстві», пише The New York Times.
Після цього візиту Путін сподівається отримати від Китаю визнання своїх претензій на Україну, а також збройну підтримку. Проте є ознаки того, що Сі свідомий ризиків дружби із російським президентом і не хоче ставити під удар потенційне збільшення торгівлі із Європою, яке йому потрібне після руйнівних наслідків політики нульової терпимості до COVID-19.
За деякими повідомленнями наближених осіб, які стали відомі The New York Times, після відрядження у Москву китайський президент збирається провести телефонну розмову із українським президентом Володимиром Зеленським, що буде першим прямим контактом між ними. Це необхідно зробити, якщо Сі хоче і надалі підтримувати образ голуба миру.
«Думаю, він зателефонує, – вважає Ю Чжі, старший дослідник Китаю в Chatham House. – Китай просто не може собі дозволити стати ворогом і США, і Європи».
Тісні звʼязки Пекіну із Москвою, попри війну – аналітики назвали їх «проросійським нейтралітетом» – шкодять китайсько-європейським відносинам. Мирний план Китаю Захід сприйняв зі скептицизмом, проте, за словами аналітиків, з його допомогою Пекін хоче означити свою позицію і спостерігати за розвитком конфлікту.
Виклик для Китаю полягає у тому, щоб утримати рівновагу між занепокоєнням через відносини із Європою і перевагами близьких звʼязків із Москвою на фоні напружених відносин із США і союзниками.
«Війна в Україні посилила суперництво між Китаєм і США, і у відповідь Китай і Росія обʼєдналися, – пояснює Олександр Корольов, експерт з китайсько-російських відносин в Університеті Нового Південного Уельсу. – Росія потрібна Китаю у потенційному зіткненні зі Штатами, яке стає все ймовірнішим».
Китаю бракує статусу неупередженого медіатора в українському конфлікті через його суттєву підтримку Росії.
Леіф-Ерік Ізлі, викладач міжнародних досліджень у Жіночому університеті Іхва
Експерт звертає увагу на тісніші військові відносини між країнами і на потребу Пекіну забезпечити альтернативні поставки нафти, якщо танкери із Середнього Сходу не зможуть пройти Тайванську затоку в разі блокади США через Тайвань.
За повідомленням китайських державних ЗМІ, після введення західних санкцій проти Росії торгівля Китаю із Кремлем виросла на 34,3% за попередній рік, досягши рекордних 1,28 трлн юанів ($186 млрд). Цього року очікується підвищення імпорту російського газу на третину.
«Китай розуміє, що зараз найбільш вдалий момент для того, щоб поглибити залежність Росії. У Пекіну дуже багато важелів упливу на неї», – сказав NYT Олександр Габуєв, старший дослідник в Carnegie Endowment for International Peace.
«Для Росії більше не існує обмежень, які були раніше, – додає Габуєв. – Путін одержимий цією війною, а дружба із Китаєм рятує його економіку, надає критичні компоненти для його військової машини. А для Китаю Росія – це інструмент протистояння із США, адже ворог мого ворога – мій друг».
Хоча відносини із Росією важливі, у розпорядженні Китаю обмежена можливість для стабілізації звʼязків із більшими торговими партнерами на Заході.
Цього року у Сі буде дві нагоди зустрітися із Джо Байденом, але із наближенням президентських виборів у Штатах шансів на зближення буде обмаль. І хоча кілька європейських лідерів, серед яких президент Франції Емманюель Макрон, планують відвідати Китай цього року, успіх цих візитів буде залежати від підтримки Росії у війні проти України.
Аналітики кажуть, що саме через це для Пекіну важливо зберегти образ медіатора. Цього місяця Китай досягнув виняткового успіху у вирішенні конфлікту, коли він сприяв угоді із відновлення дипломатичних відносин між Іраном і Саудівською Аравією.
Проте вирішити «український конфлікт», кажуть аналітики, буде значно складніше. У своєму мирному плані Китай не засудив вторгнення Росії і непрозоро розкритикував Захід і НАТО.
«Китаю бракує статусу неупередженого медіатора в українському конфлікті через його суттєву підтримку Росії, – зазначає Леіф-Ерік Ізлі, викладач міжнародних досліджень в Жіночому університеті Іхва в Сеулі. – Щоб Китай реально був корисний, йому не варто вказувати Києву на те, чим він може пожертвувати, а краще знайти для Москви спосіб відвести війська так, щоб не втратити обличчя».
Контакт із Зеленським означатиме визнання Китаєм західного скептицизму. Аналітики вважають, що будь-який контакт між ними буде віртуальним, а не особистим, і не дасть якихось однозначних результатів. Все тому, що Сі прагне зберегти баланс між образом миротворця і поступками перед США.
Один експерт аналітичного центру в Пекіні сказав NYT, що Китай вважав «український конфлікт» протистоянням Росії з НАТО і США, а «у Зеленського немає права на прийняття рішень».
«Все, що Зеленський може, так це передати повідомлення Джо Байдену. Президенту Сі не потрібно підтримувати Зеленського особистою зустріччю. Китай поважає інтереси України. Але це відрізняється від пріоритизації інтересів США».
Тихий китайський експорт в Росію
Поки Путін чекає на збройну допомогу від Пекіну, в Росію постачають інші критично важливі для ведення війни товари з Китаю. За даними митної служби Росії, за рік повномасштабного вторгнення Китай продав Росії дронів і запчастин до них на понад $12 млн, пише FT.
Поставки включали дрони різних виробників, як всесвітньо відомих, так і малих компаній. Часто вони потрапляли до Росії через дрібних посередників та експортерів. Офіційні продажі – це, ймовірно, лише одна частина більшого потоку технологій через неофіційні канали та дружні із Росією країни, як-то Казахстан, Пакистан і Білорусь.
У результаті російська армія отримує стабільні постачання нових дронів на фронт в Україні. «Живуть» такі дрони недовго, тому поповнення запасів цих безпілотників стає таким самим важливим завданням, як й інші базові потреби у бою, такі як снаряди чи кулі.
Як показують дані митниці, продукти DJI, світового лідера з виробництва дронів, становлять майже половину проданих Росії дронів. Частину з них закупили напряму у DJI через iFlight Technology, дочірню компанію DJI.
Загалом майже 70 китайських експортерів продали Москві продукти 26 брендів китайських дронів. На другому місці за кількістю проданих дронів розташувався виробник безпілотників Autel, у якого є дочірні компанії у США, Німеччині та Італії. Експортери продали дронів Autel на майже $2 млн, а остання партія таких прийшла у лютому 2023-го.
Поповнення запасів безпілотників стає таким самим важливим завданням, як й інші базові потреби у бою, такі як снаряди чи кулі Фото Getty Images
Речник DJI сказав, що в компанії не можуть знайти записів про прямі продажі Росії після 16 квітня 2022 року і що вони розслідують інші фірми, які продають дрони Росії. Він зазначив, що компанія припинила всі поставки в Росію й Україну від початку війні, і у них є «чіткі протоколи» для дотримання американських санкцій.
DJI вже потрапила під експортний контроль США, а департамент торгівлі у 2020-му додав компанію до чорного списку, який забороняє американським компаніям продавати технології без прямого дозволу. Схоже, ці заходи не надто вплинули на постачання дронів Росії.
В електронному листі представник Autel написав FT, що компанії невідомо про будь-які продажі Росії, і вони проводять з цього приводу внутрішнє розслідування.
Росії вдається закуповувати дрони не лише у експортерів, а й на сусідніх ринках, де дрони можна купити в багатьох магазинах.
Дехто вважає, що потік китайських дронів треба сприймати як постачання більш летальної зброї. Коул Розентретер, гендиректор канадського виробника дронів Pegasus, сказав, що навіть такий мізерний ($12 млн) експорт «може змінити те, що відбувається на лінії фронту».
Тому навіть мовчазна підтримка Сі нових поставок дронів Москві може в довготривалій перспективі надати перевагу російській армії.
Для експорту в Росію китайські компанії часом використовують ланцюг посередників, до якого може входити більше десятка фірм. Для замилювання очей у супровідних документах іноді навмисно неточно описують товар або применшують його загальну кількість, тому важко напевно сказати, скільки насправді прийшло дронів у Росію.
«Буде дуже важко зовсім перекрити таке постачання, – каже Джеймс Гадсон, член експертної групи Єрмака-Макфола, яка розробляє санкції проти Росії. – Але дуже непокоїть те, що у деяких випадках складається враження, ніби таким продажам нічого не заважає».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
