Обережний оптимізм початку повномасштабної війни змінився складними реаліями: Україна входить у зиму, яка може стати найважчим випробуванням для її фінансової, військової та енергетичної стійкості. На тлі затримок допомоги Заходу, загроз на фронті та ударів по енергосистемі виникає ключове питання: чи вистачить Україні ресурсу, щоб пройти цю зиму без втрати стратегічних позицій і без нав’язаної Москвою мирної угоди? Головне з розбору Politico.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Україна – на порозі найскладнішої зими з початку повномасштабного вторгнення, пише Politico.
На відміну від перших місяців війни, коли країну врятували стійкість, західна допомога зброєю, як-от 2000 протитанкових ракет, які Велика Британія поставила лише за кілька тижнів до вторгнення Росії, та прорахунки російських військ, цього разу ситуація значно критичніша.
Україна входить у період, де її стійкість визначатиметься не лише власними зусиллями, а й підтримкою західних союзників. Саме тому постає головне питання: чи збереже Україна достатній ресурс – політичний, військовий і економічний, щоб уникнути нав’язаної Москвою невигідної мирної угоди, пише Politico.
На порозі фінансової кризи
Вже в лютому 2026 року Україні загрожує фінансова криза. Ключовим планом, щоб цього не сталося, є ініціатива ЄС стосовно надання Україні «репараційного кредиту» на суму €140 млрд, забезпеченого замороженими на Заході активами російського Центробанку, що зберігаються в депозитарії цінних паперів у Брюсселі. Україна, як планується, почне погашати кредит лише після отримання репарацій від Росії у межах мирної угоди. Ризики за кредитом розподілятимуться між країнами ЄС та, ймовірно, деякими державами G7.
Але не все так просто. Бельгія блокує цю ініціативу через побоювання можливих юридичних позовів і заходами помсти з боку Кремля, зазначає Politico. Проблема лише ускладнилася з заявою прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який заявив, що виступатиме проти спрямування цих коштів на оборону України.
Без «репараційного кредиту» ЄС буде важко знайти фінансування, необхідне Україні. Ця проблема стала ще більш актуальною, коли США припинили фінансову підтримку України з приходом до влади Дональда Трампа. ЄС навряд чи зможе самостійно компенсувати цю втрату. Без «репараційного кредиту» малоймовірно, що країни – члени ЄС погодяться позичати кошти на ринку. Уряди, які мають обмежені бюджети, не зацікавлені в ідеї сплати відсотків.
Корупційний скандал в енергетичному секторі України послаблюють позиції України. Корупція в оборонних закупівлях також перебуває в полі зору слідчих, і, за словами людей, близьких до розслідування, які попросили не називати їхніх імен, незабаром в Міністерстві оборони України відбудуться нові рейди в рамках розслідування завищених сум контрактів на закупівлі, зазначає Politico.
«Це створює для українців величезні проблеми з погляду переконання західних союзників продовжувати фінансування України», – пояснив Politico іноземний радник українського уряду. «Очікую подальшого надходження західних коштів і озброєння. Україна є «занадто великою, щоб зазнати невдачі», — зазначив колишній український чиновник, який погодився говорити з Politico на умовах анонімності через чутливість теми.
Погіршення ситуації на фронті та ризик втрати стратегічних міст
Ситуація на фронті також погіршується, зазначає Politico. Україна може от-от втратити Покровськ – стратегічно важливий логістичний вузол на Донеччині. Втрата міста спровокувала б новий етап наступу і дала б росіянам більше можливостей для захоплення 25% регіону, які їм не вдалося захопити. Це поставило б російське командування в сильнішу позицію, щоб загрожувати стратегічно важливим містам Краматорськ та Словʼянськ – ключовим адміністративним та промисловим центрам регіону, зазначає Politico.
Додаткове занепокоєння викликає те, що українські командири, ймовірно, опинилися в тактично невигідному становищі під час бою за Покровськ. У серпні вони, виглядає, повелися на російську хитрість, відреагувавши на показовий наступ РФ на сусіднє Добропілля.
«Росіяни відтягнули наших генералів проривом у Добропіллі, а потім скористалися цим для просування під Покровськом», – заявила Марʼяна Безугла, депутатка та одна з найгостріших критиків головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського.
Безугла, колишня заступниця голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки та оборони, не одна зазначає, що під час боїв за Покровськ українське командування припустилося тактичних помилок – зокрема, відправило підкріплення до Добропілля у критичний момент.
Тепер зростають побоювання, що Росія намагатиметься скористатися вимушеним відступом України в Покровську й розширити тиск на півдні – у Дніпропетровській області та на Запоріжжі. «Попри героїзм і сучасність тактик багатьох військових ЗСУ, система ухвалення рішень у нашій армії просто не встигає й фактично рухається в межах, нав’язаних ворогом», – додала Politico Безугла.
Серйозною залишається й проблема нестачі особового складу. На окремих ділянках фронту Росія має десятикратну чисельну перевагу. Дефіцит частково компенсують дрони та дистанційні системи, однак у міських боях, які точаться в Покровську, саме чисельність особового складу відіграє ключову роль, і вона не на користь України.
Енергетична війна
Енергетичний фронт цієї зими буде ще складнішим, ніж у попередні роки. Росія суттєво змінила тактику. Раніше основним об’єктом ударів були українські електростанції та підстанції, то тепер під масованим обстрілом опинився газовидобуток. А це критично, адже 60% українців опалюють свої домівки газом, пише Politico.
Після атак на об’єкти в Полтавській, Харківській, Сумській і Чернігівській областях країна могла тимчасово втратити до 60% видобутку. Попри оперативні ремонти, удари РФ продовжуються. Лише за один тиждень в жовтні відбулося три масовані атаки. Внаслідок останньої атаки частина України залишилась без енергопостачання, а «Нафтогаз» називає дії Росії «тероризмом проти критичної інфраструктури».
«Вже зараз зрозуміло, що ця зима буде суттєво важчою за всі попередні», – підкреслює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець. Масштаб пошкоджень та брак ППО не дозволяють Україні повноцінно захищати енергосистему, зазначає Politico.
Випробування на стійкість
Україна входить у зиму з трьома взаємопов’язаними кризами: фінансовою, військовою та енергетичною, які одночасно послаблюють її внутрішню стійкість і зовнішню переговорну позицію.
Саме результати зими визначатимуть, чи зможе країна зберегти стратегічну автономію та уникнути тиску щодо прийняття невигідної мирної угоди, зазначає Politico.
Зима 2025–2026 років може стати точкою, після якої або зміцниться західна підтримка України, або Кремль спробує нав’язати свій сценарій завершення війни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
